ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ
від
26.08.2024 № 45а
директор
Людмила ПОЛЮГА
Освітня програма
ЗЗСО
І-ІІІ ст. с. Нове Місто
(перший-другий
цикл початкової освіти)
на
2024/2025 навчальний рік
СТРУКТУРА ОСВІТНЬОЇ
ПРОГРАМИ
1. Загальні положення освітньої програми. Інформація про
заклад
2. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття освіти
у закладі
3. Навчальний план та його обґрунтування
4. Загальний обсяг навчального навантаження
5. Форми організації освітнього процесу
6. Інструментарій оцінювання навчальних досягнень
здобувачів освіти
7.Програмно-методичне забезпечення освітньої програми
ЗАГАЛЬНІ
ПОЛОЖЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ.
ІНФОРМАЦІЯ
ПРО ЗАКЛАД
Освітня програма – це єдиний комплекс освітніх
компонентів, спланованих і організованих закладом загальної середньої освіти
для досягнення учнями результатів навчання. Основою для розроблення освітньої
програми є Державний стандарт початкової освіти
(стаття 33 Закону України «Про освіту», стаття 11 Закону України «Про повну
загальну середню освіту»).
Метою
початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей,
компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних
психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток
самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя
в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній
школі.
Інформація
про заклад
Тип
закладу – початкова школа/гімназія/ліцей
Повна
назва – Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ с. Нове
Місто
Кількість
класів – 4
Мова
навчання – українська, 5-денний режим роботи.
Структура
2024/2025 навчального року
Структура
навчального року за семестровою системою:
І семестр – 02.09 –
20.12.2024 року
ІІ семестр – 13.01. –
30.05.2025 року
Канікули:
Осінні – 25.10. по
01.11.2024 року
Зимові - 23.12. по 10.01.2025 року
Весняні - 24.03. по 28.03.2025 року
Літні – 31.05. по
31.08.2025 року
Додаткові для 1 класу з
17.02. по 22.02.2025 року
Тривалість
уроків та перерв:
1
класи (тривалість навчального заняття 35 хв)
|
Тривалість уроку |
Перерва |
|
1 урок – 9.10 – 9.45 |
10 хв. |
|
2 урок – 09.55 – 10.30 |
30 хв. |
|
3 урок – 11.00.– 11.35 |
15 хв. |
|
4 урок – 11.50 – 12.25 |
15 хв. |
|
5 урок – 12.40 – 13.15 |
|
2-4
класи (тривалість навчального заняття 40 хв.)
|
Тривалість уроку |
Перерва |
|
1 урок – 9.00 – 9.40 |
10 хв. |
|
2 урок – 09.50 – 10.30 |
30 хв. |
|
3 урок – 11.00 – 11.40 |
10 хв. |
|
4 урок – 11.50 – 12.30 |
10 хв. |
|
5 урок – 12.40 – 13.20 |
10 хв. |
|
6 урок – 13.30 – 14.10 |
|
Режим
дня відповідає вимогам Санітарного регламенту для закладів загальної середньої
освіти, створює оптимальні умови для здійснення успішної освітньої діяльності.
Розклад уроків складається з урахуванням динаміки працездатності здобувачів
освіти протягом дня, тижня, семестру, чергування видів діяльності і
раціонального розподілу навчального навантаження.
Головними
завданнями закладу освіти є:
-
сприяння в реалізації державної політики у галузі освіти з врахуванням
особливостей соціально-культурного середовища громади;
-
забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту;
-
виконання Державного стандарту початкової освіти;
-
виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і
звичаїв, державної мови, національних цінностей українського народу та інших
народів і націй;
-
формування і розвиток соціальних навичок, розвиток творчої особистості з
усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості;
-
виховання в здобувачів освіти поваги до Конституції України, державних символів
України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності,
відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків
людини і громадянина;
-
розвиток особистості учасників освітнього процесу, його здібностей і
обдарувань, наукового світогляду;
-
реалізація права здобувачів освіти на вільне формування політичних і
світоглядних переконань;
-
формування в учасників освітнього процесу свідомого й відповідального ставлення
до власного здоров’я та здоров’я оточуючих, навичок безпечної поведінки;
-
створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і
суспільство.
Заклад
освіти у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами
Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки
України, ухвалами ради, рішеннями виконавчого комітету, розпорядженнями,
наказами органу управління освітою, іншими нормативно-правовими актами та цим
Статутом.
ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧИНАТИ
ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ У ЗАКЛАДІ
Початкова
освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня
поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття
початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного
навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття
початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх
замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.
Особи
з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти
з іншого віку.
Місцевий
орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування закріплюють за
закладом відповідну територію обслуговування і до початку навчального року
беруть на облік учнів, які мають її відвідувати.
Зарахування здобувачів освіти до закладу
освіти здійснюється на основі чинних нормативно-правових актів.
НАВЧАЛЬНИЙ
ПЛАН ТА ЙОГО ОБГРУНТУВАННЯ
Навчальний план на 2024/2025 навчальний рік складено відповідно
до вимог Закону України «Про освіту»; Постанови Кабінету Міністрів України від
21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти».
Навчальний план на 2024/2025 н. р. для
першого та другого класів розроблено на основі типової освітньої програми для
1-2 класів (під керівництвом
Шияна Р. Б.), для третього та четвертого
класів – на основі типової освітньої програми для 3-4 класів (під керівництвом
Шияна Р. Б.),затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022
№ 743 «Про затвердження типових освітніх та
навчальних програм для 1-2 та 3-4 класів закладів загальної середньої освіти та
визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства освіти і
науки України».
Навчальний план закладу охоплює
інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, в
якій передбачено збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної
складової, упровадження курсів за вибором, факультативів, індивідуальних та
групових занять.
Повноцінність загальної
середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної
частин робочого навчального плану. З метою забезпечення виконання Державного
стандарту освіти забезпечено викладання предметів інваріантної складової, що
визначені Типовими навчальними планами для кожного класу, в повному обсязі.
При розподілі годин варіативної складової
робочого навчального плану враховано, що гранично допустиме навантаження
вираховується на одного учня, а уроки фізичної культури не враховуються при
визначенні цього показника.
Години варіативної складової робочого
навчального плану здобувачів освіти початкової школи використано на введення:
української мови
Навчальний
план для 1-4 класів
на 2024/2025
н.р.
(складений
відповідно до типової освітньої програми, автор Шиян Р.Б.)
|
Навчальні
предмети |
Клас |
||||||
|
1 |
2 |
Разом |
3 |
4 |
Разом |
||
|
Інваріантна
складова |
|||||||
|
1 |
Українська мова |
5 |
5 |
10 |
5 |
5 |
10 |
|
2 |
Іноземна мова (англійська |
2 |
3 |
5 |
3 |
3 |
6 |
|
3 |
Математика |
3 |
3 |
6 |
4 |
4 |
8 |
|
4 |
Я досліджую світ мовно-літературна –2; математична-1; природнича
– 1;технологічна – 1; соціальна і здоровʹязбережна- 1; громадянська та історична – 1; інформативна – 1 ( у 2
класі). |
7 |
8 |
15 |
7 |
7 |
14 |
|
5 |
Інформатика |
- |
- |
|
1 |
1 |
2 |
|
6 |
Мистецтво (або два
предмети окремо) |
2 |
2 |
4 |
2 |
2 |
4 |
|
7 |
Фізична культура* |
3 |
3 |
6 |
3 |
3 |
6 |
|
Усього |
20+3 |
21+3 |
41+6 |
22+3 |
22+3 |
44+6 |
|
|
Варіативна
складова |
|
|
|||||
|
Додаткові години на
вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних
консультацій та групових занять |
1 |
1 |
2 |
1 |
1 |
2 |
|
|
|
Українська мова |
|
|
|
|
|
|
|
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня |
20/ 700 |
22/ 770 |
42/ 1470 |
23/ 805 |
23/ 805 |
46/ 1610 |
|
|
Сумарна кількість
навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з
бюджету (без урахування поділу класів на групи) |
23 |
25 |
48 |
26 |
26 |
52 |
|
Примітка: години, передбачені для фізичної
культури, не враховуються під час
визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково
фінансуються.
ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ
Загальний
обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість
і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін визначено у
типовому навчальному плані.
Логічна послідовність
вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.
Перелік
та пропонований зміст освітніх галузей. Освітню програму
укладено за такими освітніми галузями:
Мовно-літературна, зокрема: українська мова, мови корінних народів
та національних меншин, літератури (МОВ1); іншомовна освіта (ІНО)
Математична (МАО)
Природнича (ПРО)
Технологічна (ТЕО)
Інформатична (ІФО)
Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)
Громадянська та історична (ГІО)
Мистецька (МИО)
Фізкультурна (ФІО)
Очікувані
результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та
загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено
завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної галузі.
Вони наведені в типових
освітніх програмах:
ФОРМИ
ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ.
Основними формами
організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей;
розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення
компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок;
використання технологій дистанційного навчання.
Також передбачені
екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, квести, інтерактивні уроки
(уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими),
інтегровані уроки, відео-уроки, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання
вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів,
зазначених у навчальних програмах з предмету.
У закладі широко
впроваджуються інформаційно-комунікативні технології. Застосування ІКТ в
освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та
принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності.
Серед засобів, що можуть використовуватися, мультимедійні презентації, проекти,
онлайн тести, програмні засоби навчання та інше. Це дозволяє формувати
позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення,
вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та
впевненими особистостями.
За
заявою батьків заклад освіти може організувати здобуття освіти за
індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія
здобувача освіти реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку,
індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками
у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою
закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.
Освітня програма передбачає
освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти; має
корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами. З метою належної організації освітнього процесу в
закладі освіти формуються класи та/або групи, зокрема, інклюзивні, з дистанційною формою здобуття освіти.
ІНСТРУМЕНТАРІЙ
ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
·
у 1-2 класах
НУШ - вербальне оцінювання (оціночне судження);
·
у 3-4 класах
НУШ - вербальне та рівневе оцінювання (оціночне судження із зазначенням рівня:
початковий, високий, достатній, середній);
Вимірювання результатів
навчання здобувачів освіти відбувається шляхом: формувального оцінювання, яке
допомагає відстежувати особистісний розвиток здобувачів освіти і опанування
ними навчального досвіду як основи компетентності, вибудувати індивідуальну
освітню траєкторію особистості; підсумкового (тематичного та завершального)
оцінювання, під час якого навчальні досягнення здобувачів освіти співвідносяться
з очікуваними результатами навчання, визначеними Типовою освітньою програмою на
основі якої розроблену цю.
Контроль і оцінювання
навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних
засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального
розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність
набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук
ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих
результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не
підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.
Упродовж навчання в
початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю,
саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку
інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх
корекції.
Навчальні досягнення
здобувачів освіти у 1-4 класах підлягають вербальному, формувальному
оцінюванню.
Формувальне оцінювання має
на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну
траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів
процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;
аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо
корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб
дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати
ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання
у власних можливостях і здібностях.
Підсумкове оцінювання
передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними
очікуваними результатами навчання, визначеними типовою освітньою програмою.
Навчальні досягнення
здобувачів у 3-4 класах підлягають формувальному та підсумковому (тематичному і
завершальному) оцінюванню.
Формувальне оцінювання має
на меті:
-
відстежувати навчальний поступ здобувачів
освіти;
-
вибудовувати індивідуальну траєкторію
розвитку дитини;
-
діагностувати досягнення на кожному з етапів
навчання;
-
вчасно виявляти проблеми ф запобігати їх
нашаруванню;
-
аналізувати реалізацію освітньої програми та
Державного стандарту початкової освіти, ухвалювати рішення щодо корегування
навчальної програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб
дитини;
-
запобігати побоювання дитини помилитися;
-
плекати впевненість у власних можливості і
здібностях.
Орієнтирами
для оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти (формувального і
підсумкового) є окреслення очікуваних результатів навчання, об’єднаних за
галузями та проіндексовані відповідно до обов’язкових результатів навчання
Державного стандарту початкової освіти.
Очікувані результати
навчання слід використовувати для:
-
встановлення цілей уроку, окремих видів діяльності
здобувачів освіти, вправ тощо;
-
постійного спостереження за навчальним
поступом учня/учениці з боку вчителів, батьків і самих учнів;
-
поточного, зокрема й формувального,
оцінювання;
-
підсумкового оцінювання (для другого циклу
навчання).
На основі очікуваних
результатів навчання вчитель/учителька може формулювати індивідуальні
результати навчання учня/учениці відповідно до опанування ним/нею конкретного
вміння, таким чином відстежуючи поступ учня за конкретний проміжок часу (напр.,
за два місяці).
Спостереження за навчальним
поступом учнів та оцінювання цього поступу розпочинається з перших днів
навчання дитини у школі і триває постійно. Невід’ємною частиною цього процесу є
формування здатності учнів самостійно оцінювати свій поступ.
Підсумкове оцінювання
передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з очікуваними
результатами навчання, визначеними освітньою програмою.
Здобувачі
початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію,яка здійснюється лише
з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості
освіти. Державна підсумкова атестація учнів 4-х класів проводиться відповідно
до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом
Міністерства освіти і науки України від 07.12.2018 №1369, зареєстрованого у
Міністерстві юстиції України 02.01.2019 №8/32979.
З метою неперервного
відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування
можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на
національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих
класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан
реалізації мети і завдань початкової освіти та вчасно приймати необхідні
педагогічні рішення
ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНЕ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ
Для виконання освітньої
програми закладу на 2024/2025 навчальний рік передбачено використання,
затверджених Міністерством освіти і науки України, навчальних програм з усіх
предметів інваріантної частини; факультативів варіативної складової, що
забезпечує інтеграцію загальноосвітніх програм, у єдину освітню програму, що
дозволяє одержати запланований результат освіти.
Перелік навчальних програм для 1-4-х класів
(НУШ)
|
№ |
Назва програми |
|
1. |
Типова освітня програма розроблена під
керівництвом Шияна Р. Б. 1- 2 клас (затверджена наказом
Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743 «Про затвердження типових освітніх та
навчальних програм для 1-2 та 3-4 класів закладів загальної середньої освіти
та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства освіти
і науки України») |
|
2. |
Типова освітня програма розроблена під
керівництвом Шияна Р. Б. 3- 4 клас (затверджена наказом
Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743 «Про затвердження типових освітніх та
навчальних програм для 1-2 та 3-4 класів закладів загальної середньої освіти
та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства освіти
і науки України») |
СХВАЛЕНО
Протокол засідання
педагогічної ради
26.08.2024
№ 1
Немає коментарів:
Дописати коментар