Освітня програма ЗЗСО І-ІІІ ст. с. Нове Місто для 5-7 класів на 2024/2025 навчальний рік

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ

від 26.08.2024 №45а

директор     Людмила ПОЛЮГА

 

 

Освітня програма

                    ЗЗСО І-ІІІ ст. с. Нове Місто для 5-7 класів

на 2024/2025 навчальний рік

 

СТРУКТУРА ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

 

1.    Пояснювальна записка.

2.    Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою.

3.    Загальний обсяг навчального навантаження.

4.    Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями.

5.    Перелік варіантів типових начальних планів та модельних навчальних програм.

6.    Форми організації освітнього процесу та методи навчання.

7.    Опис інструментарію оцінювання.

 

1.                  Пояснювальна записка.

ЗЗСО І-ІІІ ст. с. Нове Місто  знаходиться в комунальній власності, є юридичною особою, має печатку  і штамп.

Навчальний заклад розташований за адресою: вул. Центральна 75 с. Нове Місто

Засновником ліцею є Добромильська міська рада.

Відповідно до Статуту головною метою закладу освіти є забезпечення реалізації прав громадян на здобуття повної загальної середньої освіти.

Освітня програма на 2024/2025 навчальний рік розроблена відповідно до:

·                    Конституції України;

·                    Закону України «Про освіту» (стаття 33),

·                    Закону України «Про повну загальну середню  освіту» (стаття 11),

·                    Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898,

·                    Типової  освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти затвердженої наказом МОН України від 09.08.2024 №1120.

·                    наказу МОН України від 02.08.2024 № 1093 «Про затвердження  Рекомендацій щодо оцінювання  результатів навчання здобувачів освіти  відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти»,

·                    навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН України (лист МОН про перелік навчальної літератури, рекомендованої МОН України для використання у ЗО у відповідному навчальному році)

Головними завданнями закладу є:

-              сприяння в реалізації державної політики у галузі освіти з врахуванням  особливостей соціально-культурного середовища громади;

-              виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

-              формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості. підготовленої до професійного самовизначення,

-              виховання у здобувачів освіти поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;

-              розвиток особистості здобувача освіти, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;

-              реалізація права здобувачів освіти на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

-              формування у здобувачів освіти свідомого й відповідального ставлення до власного здоров’я та здоров’я оточуючих, навичок безпечної поведінки;

-              створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

У 2024/2025 навчальному році в закладі функціонують 5 класів, в яких навчається 90 здобувачів освіти.

Враховуючи освітні потреби здобувачів освіти, запити батьків, фахову підготовку педагогічних працівників, матеріально технічну базу, в закладі  вивчається англійська мова, другою іноземною є польська у 5-6 класах

Заклад здійснює освітній процес українською мовою за денною формою навчання в одну зміну, тривалість навчального тижня в закладі – 5 робочих днів. Відповідно до статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» освітній процес організовується в межах навчального року, що  розпочинається у День знань – 02 вересня, триває не менше 175 навчальних днів (під час дії воєнного стану зупиняється дія положень частини третьої статті 10 ЗУ «Про повну загальну середню освіту») і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

Структура навчального року за семестровою системою:

 

І семестр – 02.09 – 20.12.2024 року

ІІ семестр – 13.01. – 30.05.2025 року

Канікули:

Осінні – 25.10. по 01.11.2024 року

Зимові  - 23.12. по 10.01.2025 року

Весняні  - 24.03. по 28.03.2025 року

Літні – 31.05. по 31.08.2025 року

 

Тривалість уроків та перерв:

Тривалість уроку

Пер

1 урок – 9.00 – 9.45

10 хв.

2 урок – 09.55 – 10.40

20 хв

3 урок – 11.00– 11.45    

20 хв.

4 урок – 12.05 – 12.50

10 хв.

5 урок – 13.00– 13.45

10 хв.

6 урок – 13.55 – 14.40

10 хв.

7 урок – 14.50 – 15.35

10 хв.

8 урок – 15.45 – 16.30

 

Режим дня відповідає вимогам Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, створює оптимальні умови для здійснення успішної освітньої діяльності. Розклад уроків складається з урахуванням динаміки працездатності учнів протягом дня, тижня, семестру, чергування видів діяльності і раціонального розподілу навчального навантаження.

2.                  Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання освітньою програмою

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати здобувачі освіти, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

 

3.      Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження в освітній програмі закладу відповідає загальному обсягу навчального навантаження, визначеному в Державному стандарті базової середньої освіти (Додаток 23) та Типовій освітній програмі для 5-9 класів (Додатки 1,2). Загальний обсяг річного навчального навантаження для кожної галузі в освітній програмі закладу освіти встановлено у межах вказаного в Державному стандарті та Типовій освітній програмі діапазону мінімального та максимального показників.

Назва освітньої галузі

Навчальне навантаження

5 клас

6 клас

7 клас

Мінімальне*

Максимальне*

 

Мінімальне*

Максимальне*

 

Мінімальне*

Максимальне*

Мовно-літературна **

На тиждень

10

13

11

10

13

10

9

12

На рік

350

455

 

350

455

 

315

420

Математична

На тиждень

4

6

 

4

6

 

4

6

На рік

140

210

 

140

210

 

140

210

Природнича

На тиждень

1,5

3

 

2

5

 

7

9

На рік

52,5

105

 

70

175

 

245

315

Соціальна і здоров’я-збережувальна

На тиждень

1

3

 

1

3

 

1

3

На рік

35

105

 

35

105

 

35

105

Громадянська та історична

На тиждень

1

2

 

1,5

3

 

1,5

3

На рік

35

70

 

52,5

105

 

52,5

105

Технологічна

На тиждень

1

3

 

1

3

 

1

2

На рік

35

105

 

35

105

 

35

70

Інформатична

На тиждень

1

2

 

1

2

 

1

2

На рік

35

70

 

35

70

 

35

70

Мистецька

На тиждень

1

3

 

1

3

 

1

3

На рік

35

105

 

35

105

 

35

105

Фізична культура***

На тиждень

3

3

 

3

3

 

3

3

На рік

105

105

 

105

105

 

105

105

Усього

На тиждень

 

 

 

 

 

 

 

 

На рік

 

 

 

 

 

 

 

 

Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами

На тиждень

7,5

 

 

9,5

 

6,5

 

 

На рік

262,5

 

 

332,5

 

227,5

 

 

Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)

На тиждень

31

 

 

34

 

35

 

 

На рік

1085

 

 

1190

 

1225

 

 

Гранично допустиме навантаження учнів****

На тиждень

28

 

 

31

 

32

 

 

На рік

980

 

 

1085

 

1120

 

 

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів освіти розподілено  між роками навчання, освітніми галузями, обов’язковими та вибірковими освітніми компонентами.  Обсяг навчального навантаження для учнів для 5 класів – 1085 годин/навчальний рік, для учнів 6 класів – 1085 годин/навчальний рік, для учнів 7 класів – 1120 годин/навчальний рік.

4.      Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

·                     вільне володіння державною мовою;

·                     математична компетентність;

·                     компетентність в галузі природничих наук, техніки і технологій;

·                     інноваційність;

·                     екологічна компетентність;

·                     інформаційно-комунікаційна компетентність;

·                     навчання впродовж життя;

·                     громадянські та соціальні компетентності;

·                     культурна компетентність;

·                     фінансова грамотність.

Для формування ключових і предметних компетентностей у зміст кожного предмету закладено наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність».

Призначення наскрізних інтегрованих змістових ліній – формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння з різних предметів у реальних життєвих ситуаціях або виконання практичних завдань наближених до життя.

Результатом вивчення наскрізних змістових ліній є процес формування ключових компетентностей, які характеризуються доповненням учнівського досвіду з урахуванням їхніх природних нахилів та здібностей, професійних намірів, наявних готових знань з різних предметів.

Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

 «Громадянська відповідальність» націлена на формування відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, а також важливість національної ініціативи; спирається у своїй діяльності на культурні традиції і вектори розвитку держави.

Вивченням питань, що належать до змістової лінії «Здоров'я і безпека» прагнуть сформувати учня як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище.

Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Проектно-технологічна компетентність – це здатність здобувача освіти застосовувати знання, уміння, навички у процесі проектно-технологічної діяльності здобувачів освіти для виготовлення виробу (або надання послуги) від творчого задуму до його втілення у готовий продукт (послугу) за обраною технологією.

Освітній процес зорієнтований на кінцевий результат у вигляді очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти.

5.      Перелік варіантів типових навчальних планів та модельних програм

Навчальний  план містить:

- перелік предметів та інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також перелік міжгалузевих інтегрованих курсів;

- розподіл навчального навантаження за роками навчання між навчальними предметами (інтегрованими курсами), обов’язковими для вивчення;

- додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять.

Навчальний  план розроблено на основі додатку 1 до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти

 

Назва освітньої галузі

Предмети та інтегровані курси

Навчальне навантаження

Кількість годин

5 клас

Кількість годин

6 клас

Кількість годин

7 клас

Мовно-літературна

Українська мова

На тиждень

4

4

4

На рік

140

140

140

Українська літ. Зарубіжна літ.

На тиждень

На тиждень

2

1,5

2

1,5

2

1,5

На рік

122

122

122

ІМ англійська

польська

На тиждень

На тиждень

3,5

2

3,5

1,5

4

---

На рік

192

174

140

Математична

Математика

На тиждень

5

5

5

На рік

175

175

 

Алгебра

На тиждень

-

-

3

На рік

-

-

105

Геометрія

На тиждень

-

-

2

На рік

-

-

70

Природнича

Інтегрований курс «Пізнаємо природу»

На тиждень

2

2

-

На рік

70

70

-

Географія

На тиждень

-

2

2

На рік

-

70

70

Біологія

На тиждень

-

-

2

На рік

-

-

70

Фізика

На тиждень

-

-

2

На рік

-

-

70

Хімія

На тиждень

-

-

2

На рік

-

-

70

Соціальна та здоров’язбережна

Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»

На тиждень

1

1

1

На рік

35

35

35

Громадянська та історична освіта

Інтегрований курс «Вступ до історії України та громадянської освіти»

На тиждень

1

2,5

2,5

На рік

35

87

87

Історія України

На тиждень

-

1,5

1,5

На рік

-

52

52

Всесвітня історія

На тиждень

-

1

1

На рік

-

35

35

Технологічна

Технології

На тиждень

2

2

1

На рік

70

70

35

Інформаційна

Інформатика

На тиждень

1,5

1,5

1

На рік

52

52

35

Мистецька

Музичне мист.

Образотворче м.

На тиждень

1

1

1

1

1

1

На рік

70

70

70

Фізична культура

Фізична культура

На тиждень

3

3

3

На рік

105

105

105

Усього

 

На тиждень

28

31

32

На рік

980

1085

1120

Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами

 

На тиждень

7,5

9,5

6,5

На рік

262,5

332,5

227,5

Загальна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)

 

На тиждень

31

34

35

На рік

1085

1190

1225

Гранично допустиме навантаження учнів

 

На тиждень

28

31

32

На рік

980

1085

1120

Розподілено додаткові години для підсилення вивчення навчальних предметів,  через які реалізуються освітні галузі, проведення індивідуальних консультацій та групових занять. Збільшено кількість годин для поглибленого вивчення англійської мови за рахунок резерву навчального часу. Кількість навчальних годин, визначена в навчальному плані на вивчення вибіркових освітніх компонентів, зокрема, другої іноземної мови (польської) – 2 години (використовуються додаткові години).

Під час розподілу варіативної складової навчального плану враховано гранично допустиме навантаження на одного здобувача освіти. Уроки фізичної культури при визначенні цього показника не враховувались.

Відповідно до навчального плану  використовуються перелік модельних програм на основі яких розроблено навчальні програми. Оскільки навчальні програми спрямовані насамперед на реалізацію вимог Державного стандарту базової середньої освіти, під час формування переліку цих програм враховано особливості та потреби здобувачів освіти в досягненні обов’язкових результатів навчання, потенціал педагогічного колективу, ресурсне забезпечення, навчально-методичний супровід конкретних модельних програм, наявність внутрішньогалузевих та міжгалузевих зв’язків між програмами різних предметів та курсів для реалізації ключових компетентностей, варіативність програм для підтримки курсів у діапазоні від мінімальної до максимальної кількості годин тощо.

Освітня галузь

Модельна навчальна програма

назва

автор(и)

Мовно-літературна (українська мова, українська та зарубіжна літератури)

Українська мова.
5-7 класи

Заболотний О.В.,Заболотний В.В., Лавринчук В.П.,Плівачук К.В., Попова Т.Д.

Українська література. 5-7 кл.

Авраменко О.М.

Зарубіжна література 5-9 класи

Ніколенко О.М., Мацевко-Бекерська Л.В., Рудніцька Н.П., Туряниця В.Г.,

Мовно-літературна (іншомовна освіта)

Іноземна мова. 5-9 класи (англ..)

Карпюк О.Д., Карпюк К.Т.

Друга іноземна мова. 5-6 класи (польська)

 

 

Цесельська-Мусамер Р.,Квятковська К.

Математична

Математика. 5-6 класи

Істер О.С.

Алгебра. 7-9 класи

Істер О.С.

Геометрія. 7-9 класи

Істер О.С.

Природнича

«Пізнаємо природу»
5-6 класи (інтегрований курс)

Коршевнюк Т.В., Ярошенко О.Г.

Географія. 6-9 класи

Гільберт Т.Г.,Довгань А.І., Совенко В.В.

Біологія. 7-9 класи

Задорожний К.М., Ягенська Г.В.

Фізика. 7-9 класи

Максимович З. Ю., Білик М. М.,

Варениця Л. В., Коваль Г. С.,

Микитеєк О. М., Ординович М. Б.,

Созанський А. В., Шевців В. Ф.

Хімія. 7-9 класи

Попель П.П.,Крикля Л.С.

Громадянська та історична освіта

Досліджуємо історію і суспільствознавство. 5-6 класи (інтегрований курс)

Васильків І.Д., Димій І.С., Шеремета Р.В.

 

Історія України. 7-9

класи

 

Щупак І. Я., Бурлака О.В.

Всесвітня історія. 7-9

класи

Щупак І. Я., Бурлака О. В.,

 Желіба О. В., Піскарьова І. О.,

 

Соціальна та здоров’язбережна

Здоров'я, безпека та добробут (інтегрований курс). 5-6 класи

Шиян О.І., Дяків В.Г., Волощенко О.В., Козак О.П., Овчарук О.В., Седоченко А.Б., Сорока І.З., Страшко С.В.

Здоров’я, безпека та

добробут. 7-9 класи

(інтегрований курс)

Шиян О. І., Дяків В. Г., Седоченко

А. Б., Страшко С. В.

Технологічна

Технології. 5-6 класи

Ходзицька І.Ю, Горобець О.В,

Медвідь О.Ю., Пасічна Т.С.,

Приходько Ю.М.

Технології 7-9 класи

 

Ходзицька І.Ю, Горобець О.В,

Медвідь О.Ю., Пасічна Т.С.,

Приходько Ю.М.

Інформаційна

Інформатика. 5-6 класи

Морзе Н.В., Барна О.В.

Інформатика 7-9 класи

Морзе Н.В., Барна О.В.

Мистецька

Мистецтво (інтегрований курс).

5-6 класи

Кондратова Л.Г.

Мистецтво (інтегрований

курс). 7-9 класи

Масол Л.М., Калініченко О.В.

Фізична культура

Фізична культура.
5-6 класи

Омельяненко І.,Тимчик М.

Фізична культура. 7-9 класи

Баженков Є. В., Коломоєць Г. А.,

Боляк А. А., Дутчак М. В.,Дніпров О. С., Бідний М. В., Ребрина А. А., Деревянко В. В.,Малечко Т. А., Омельяненко І. О., Волкова І. В., Педан О. С. таінші

 

На основі затвердженої педагогічною радою навчальної програми предмета (інтегрованого курсу) вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Автономія вчителя  забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання. Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель самостійно вибудовує послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в навчальній програмі. Учитель може переносити теми уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.

 

 

 

 

6.         Форми організації освітнього процесу та методи навчання

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.

У 2024/2025 н. р. за заявами батьків, враховуючи умови воєнного стану у закладі організовано очну форму навчання для учнів 5-7 класів.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, інтерактивні форми i методи навчання — дослідницькі, інформаційні, проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуативні вправи, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку aбo в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за у мови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року

Вибір форм i методів навчання вчитель визначає   самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

За заявою батьків заклад освіти може організувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія здобувача освіти реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.

6. Опис інструментів оцінювання 2024-2025 н.р.

 ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ здобувачів освіти здійснюється відповідно до Освітньої програми закладу:

  • У  5  класі НУШ - впродовж вересня формувальне оцінювання, а  з жовтня оцінювання за 12-бальною шкалою Критеріїв оцінювання з кожного предмету;
  • у 6-7  класах  НУШ -  оцінювання за 12-бальною шкалою Критеріїв оцінювання з кожного предмету;
  • Результати навчання – це знання, уміння, навички, ставлення, цінності, набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які учень здатний продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні (циклі) загальної середньої освіти та які можна:
  • ідентифікувати;
  • спланувати;
  • виміряти;
  • оцінити.

Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12) та/або в оціночних судженнях.

Загальні критерії оцінювання

Оцінювання здійснюється за визначеними критеріями, які дозволяють встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Держстандартом, і фактичними результатами навчання учнів.  Загальні критерії оцінювання, які визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів і реалізуються за чотирма рівнями, що дає змогу здійснювати оцінювання за 12-бальною шкалою:

  • початковий (1-3 бали);
  • середній (4-6 балів);
  • достатній (7-9 балів);
  • високий (10-12 балів).

Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові. 

Галузеві критерії оцінювання 

Загальні критерії оцінювання слугують основою критеріїв оцінювання за освітніми галузями (додаток 2 до Рекомендацій).

Мовно-літературна (українська мова, література, зарубіжна література, мови та літератури нацменшин):

  • Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях.
  • Сприйняття, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів і використання її для збагачення власного досвіду.
  • Висловлювання думок, почуттів і ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема інтерпретація літературних творів українських і зарубіжних письменників; взаємодія з іншими особами у цифровому середовищі, дотримання норм літературної мови.
  • Дослідження індивідуального мовлення, використання мови для власної мовної творчості, спостереження за мовними та літературними явищами, проведення їх аналізу.

Мовно-літературна (іноземні мови):

  • Сприйняття усної інформації та письмових текстів іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування.
  • Взаємодія з іншими особами в усній і письмовій формі та в режимі реального часу через засоби іноземної мови.
  • Надання інформації, висловлювання думок, почуттів та ставлень іноземною мовою.

Математична:

  • Дослідження ситуацій та створення математичних моделей.
  • Розв'язання математичних задач.
  • Інтерпретація та критичний аналіз результатів.

Громадянська та історична:

  • Орієнтація в історичному часі та просторі, виявлення взаємозв'язків та явищ.
  • Робота з інформацією історичного та суспільствознавчого змісту.
  • Виявлення здатності до співпраці, толерантності, громадянської позиції. 

Природнича:

  • Проведення досліджень природи.
  • Здійснення пошуку та опрацювання інформації.
  • Усвідомлення закономірностей природи.

Інформатична:

  • Робота з інформацією, даними, моделями.
  • Створення інформаційних продуктів.
  • Робота в цифровому середовищі.
  • Безпечна та відповідальна робота з інформаційними технологіями.

Соціальна та здоров'язбережувальна:

  • Безпека. Уникання загроз для життя власного та інших осіб, прийняття рішень з користю для власної та громадської безпеки.
  • Здоров'я. Турбота про особисте здоров'я. Аргументований вибір здорового способу життя.
  • Добробут. Підприємливість та етична поведінка для поліпшення добробуту.

Технологічна:

  • Втілення задуму в готовий продукт за алгоритмом проєктно-технологічної діяльності.
  • Творче застосування традиційних і сучасних технологій декоративно-ужиткового мистецтва.
  • Ефективне використання техніки і матеріалів без заподіяння шкоди навколишньому середовищі.
  • Турбота про власний побут, задоволення власних потреб і потреб інших осіб.

Мистецька:

  • Пізнання мистецтва, художнє мислення.
  • Художньо-творча діяльність, мистецька комунікація.
  • Емоційний досвід, художньо-естетичне мислення.

«Фізична культура»:

  • Формування психічної та соціально-психологічної сфер засобами фізичного виховання.
  • Систематичні заняття фізичними вправами, володіння технікою фізичних вправ. 
  • Усвідомлення значення фізичної/рухової активності для підтримування стану здоров'я та задоволення у процесі фізичного виховання.

Основні функції оцінювання 

Оцінювання має надавати інформацію про досягнення результатів навчання учнів на певному етапі освітнього процесу та виконувати такі функції:

  • формувальна (відстеження динаміки навчального поступу); 
  • констатувальна (встановлення рівня досягнення результатів навчання); 
  • діагностувальна (надання інформації про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причин виникнення утруднень);
  • коригувальна (адаптація освітнього процесу відповідним чином); 
  • орієнтувальна (відстеження динаміки формування результатів навчання та прогнозування його розвитку); 
  • мотиваційно-стимулювальна (активізація внутрішніх і зовнішніх мотивів до навчання); 
  • розвивальна (мотивація до рефлексії та самовдосконалення); 
  • прогностична (планування майбутніх цілей навчання); 
  • виховна (виховання в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов'язку). 

Основні види оцінювання

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є:

Формувальне оцінювання

Формувальне оцінювання – інтерактивне оцінювання учнівського прогресу протягом навчального року, яке дозволяє визначати потреби учнів і  адаптувати до них процес навчання. Воно передбачає використання різноманітних методів збору інформації і має відповідати цілям і завданням, які встановлені для конкретного навчального предмета. Його здійснюють у таких формах:

  • самооцінювання;
  • взаємооцінювання;
  • оцінювання із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостережень учителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо).

Завдання для оцінювання мають бути спрямовані на отримання об’єктивної інформації про рівень досягнення учнями обов’язкових результатів навчання певної групи, яка охоплює споріднені загальні результати відповідної освітньої галузі. Окремі завдання можуть бути диференційовані з урахуванням таксономії освітніх цілей за когнітивними рівнями діяльності, які передбачають:

  • завдання початкового рівня – розпізнавання, пригадування, відтворення окремих елементів змісту навчання; 
  • завдання середнього рівня – розуміння та застосування елементів змісту навчання; 
  • достатнього – аналіз навчальної інформації (класифікація, порівняння, узагальнення, інтеграція, уточнення, упорядкування); 
  • високого – оцінювання навчальної інформації та власної навчальної діяльності, рефлексія, перекодування інформації з текстової у схематичну, графічну та навпаки, створення, продукування. 

Кожний наступний рівень (від початкового до високого) охоплює показники результатів навчання попереднього рівня та містить нові показники результатів навчання. 

Для оцінювання рівня досягнення очікуваних результатів навчання учнями за окремим елементом навчальної програми (тема, розділ тощо) здійснюється тематичне оцінювання. Його результати можуть бути використані для коригування освітнього процесу. 

Підсумкове оцінювання

Метою підсумкового оцінювання є об'єктивне співвіднесення фактичних результатів навчання учнів з обов'язковими (очікуваними) результатами навчання, визначеними Держстандартом / модельною навчальною програмою за певний період навчання. 

Підсумкове оцінювання здійснюється періодично і може охоплювати один, декілька або всі групи результатів, визначених у Держстандарті. Кількість підсумкових робіт, час їхнього проведення вчитель  може встановлювати самостійно. 

Підсумкове оцінювання за семестр здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювання за освітніми галузями, з урахуванням різних форм і видів навчальної діяльності. Для формування висновків щодо рівня досягнення обов’язкових результатів навчання за семестр учитель може запропонувати учням: 

  • виконати комплексну підсумкову роботу за всіма групами результатів, визначеними в Критеріях оцінювання за освітніми галузями; 
  • виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів, визначеної у Критеріях оцінювання за освітніми галузями. 

Відомості, отримані під час підсумкового семестрового оцінювання застосовують для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів учнів у навчанні та коригування освітнього процесу. 

У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів і на їх підставі виставляють загальну оцінку за семестр з кожного навчального предмета. 

Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють. Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за І та II семестри, але вона не обов’язково є їхнім середнім арифметичним і має враховувати динаміку особистих досягнень учня протягом року. 

Оцінки за семестри і за рік можуть бути скоригованими. Результати семестрового та річного оцінювання фіксують у класному журналі та Свідоцтві досягнень. 

Державна підсумкова атестація

Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту. 

Результати ДПА фіксують у класному журналі та додатку до Свідоцтва про здобуття базової середньої освіти. 

Правила і процедури проведення оцінювання

Оцінювання може здійснюватися як у процесі навчання (поточне), так і на різних його етапах (підсумкове).

  • під час планування освітнього процесу на семестр визначати форми поточного і підсумкового оцінювання; 
  • формулювати об’єктивні та зрозумілі для учнів навчальні цілі, які відповідають обов’язковим і очікуваним результатам навчання, визначених Держстандартом та модельним навчальним програмам;
  • ознайомлювати учнів із критеріями та засобами оцінювання, за якими буде встановлюватись рівень досягнення ними результатів навчання на кінець навчального семестру та року; 
  • надавати учням зрозумілий, чіткий, доброзичливий і своєчасний зворотний зв’язок щодо їхніх результатів навчання за певний період. Залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності його можна надавати в письмовій, усній або електронній формі;
  • не протиставляти учнів один одному; 
  • акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень; 
  • індивідуально обговорювати з учнями труднощі в навчанні; 
  • створювати умови для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія);
  • спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям  під час навчальної діяльності; 
  • створювати умови для активної участі учнів у процесі оцінювання, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільно визначати подальші кроки для покращення результатів навчання; 
  • коригувати освітній процес з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів. 

Інструменти оцінювання

Під час вибору методів оцінювання слід враховувати особливості змісту навчального предмета, його обсяг, рівень узагальнення та вікові особливості учнів. Оцінювання результатів навчання можна проводити із застосуванням таких способів і засобів: 

  • усне опитування (індивідуальне, групове тощо); 
  • спостереження; 
  • аналіз портфоліо; 
  • письмові завдання (окремі навчальні завдання, зокрема тестові з використанням ІТ, перекази, диктанти тощо, а також діагностувальні, підсумкові роботи); 
  • практичні завдання (завдання на лабораторному обладнанні, реальних об’єктах; 
  • розрахункові та розрахунково-графічні роботи; 
  • навчальні проєкти; 
  • робота з картами, діаграмами; 
  • заповнення таблиць, побудова схем, моделей, зокрема з використанням електронних засобів навчання тощо; 
  • завдання з використанням ІТ (онлайн-тести, презентації результатів виконаних завдань та досліджень, комп’ютерні продукти тощо); самооцінювання, взаємооцінювання; 
  • комплексне оцінювання. 

За умови навчання в дистанційному та змішаному режимах оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням можливостей цифрових технологій, зокрема відеоконференц-зв’язку. 

Під час оцінювання слід застосовувати завдання різних когнітивних рівнів: 

  • на відтворення знань;
  • на розуміння;
  • на застосування в стандартних і змінених навчальних ситуаціях;
  • уміння висловлювати власні судження, ставлення тощо. 

Частотність, процедури проведення та види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню, визначають педагогічні працівники з урахуванням:

  • дидактичної мети;
  • особливостей змісту навчального предмета (інтегрованого курсу);
  • етапу опанування програмовим матеріалом та етапу досягнення очікуваного результату навчання. 

Дотримання академічної доброчесності

Під час оцінювання результатів навчання слід враховувати дотримання учнями принципів академічної доброчесності, зокрема:

  • самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання; 
  • посилання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей.

У разі їх порушення, зокрема списування (виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання), учитель може ухвалити рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності і запропонувати учню повторне проходження оцінювання. 

Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня та його законних представників. Інформування батьків про результати навчання може відбуватися:

  • під час індивідуальних зустрічей;
  • шляхом записів оцінювальних суджень у носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових / електронних щоденниках учнів тощо);
  • фіксації результатів навчання у свідоцтві досягнень. 

До оцінювання наскрізних умінь може долучатися шкільний психолог. 

Свідоцтво досягнень

Свідоцтво досягнень складається з двох частин:

1. «Характеристика навчальної діяльності»

Ця частина сформована відповідно до конкретизованого переліку наскрізних умінь, визначених Держстандартом. Результатом спостереження за їх розвитком є виставлення відповідної позначки в стовпцях:

  • Має значні успіхи.
  • Демонструє помітний прогрес.
  • Потребує уваги і допомоги. 

Ця частина заповнюється після завершення кожного навчального року або в разі зміни учнями закладу освіти. 

2. «Характеристика результатів навчання»
Заповнення цієї частини Свідоцтва здійснюють після завершення навчальних періодів

 (І семестр, ІІ семестр, Рік) відповідно до переліку навчальних предметів / інтегрованих курсів, визначених затвердженою освітньою програмою закладу освіти. Тут фіксують результатів навчання за групами результатів, визначеними Держстандартом для певних освітніх галузей, а способи фіксації педагогічні колективи визначають самостійно.

У Свідоцтві зазначається рішення педагогічної ради про переведення на наступний рік навчання (№ протоколу та дата), рекомендації вчителя. Слід звернути увагу на те, що Свідоцтво підписує вчитель.

 У разі порушення учнем/ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності.

Якщо рівень результатів навчання учня / учениці визначити неможливо через тривалу відсутність учня / учениці, у класному журналі та свідоцтві досягнень робиться запис «(н/а)» (не атестований(а)).

 

 

СХВАЛЕНО

Протокол засідання

педагогічної ради

26.08.2024 № 1

 

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)