Звіт про
результати оцінювання
якості
освітнього середовища
ЗЗСО І-ІІІ
ступенів с. Нове Місто Добромильської міської ради
Укладачі:
Ж. Ільчишин,
Н. Качмар,
І. Саврей,
О. Цицик,
І. Романик
Нове
Місто – 2025
Зміст
Вступ
Розділ 1. Стислий
опис методики дослідження
Розділ 2. Аналіз
результатів оцінювання
2.1.
Безпечне освітнє середовище
2.2. Освітній простір сповнений довіри
2.3. Демократичний освітній простір
2.4. Патріотичний освітній простір
2.5. Культуротворчий освітній простір
2.6. Відкритий освітній простір
Висновки та
рекомендації
Вступ
Під
час воєнного стану першочергове завдання закладу освіти — створити безпечне
освітнє середовище й забезпечити право здобувачів освіти на сприятливі умови навчання. До того ж після
завершення війни ще тривалий час заклади освіти в Україні продовжать працювати
відповідно до вимог про безпечне освітнє середовище. Безпечним може бути не
лише середовище, а й спілкування, пересування, психологічний клімат, умови
праці, інформаційний простір.
Безпечне
освітнє середовище вважаємо таким, коли:
- є безпечні умови навчання і
праці;
- панує комфортна міжособистісна
взаємодія;
- немає будь-яких проявів
насильства;
- дотримані права й норми безпеки
всіх учасників освітнього процесу.
Безпечне
освітнє середовище — сукупність умов у закладі освіти, що
унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової
та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних,
протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо
кібербезпеки, захисту персональних даних, безпеки харчових продуктів та/або
надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та/або психологічного
насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі,
гідності, ділової репутації (булінг (цькування), поширення неправдивих
відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням
кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території закладу освіти
алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних
речовин.
Освітній
простір – це простір соціальних, культурних, життєвих виборів
особистості, котра самореалізується. Це не тільки
середовище, а й
духовний простір здобувача освіти та педагога, це простір культури, що
впливає на розвиток особистості. У ньому має бути представлений весь спектр
цінностей, розвиток яких залежить від
того наскільки якісним
є освітнє середовище:
безпечне, відкрите,
демократичне, насичене патріотизмом,
зорієнтоване на культуротворення, сповнене довіри. Основними
вимогами до створення освітнього простору є безпечне освітнє середовище та
психологізація як здатність враховувати у комплексі всі зовнішні й внутрішні
впливи на дитину й одночасно творити духовно-творче розвивальне середовище;
відкритість до соціуму, діяти у співпраці з сім'єю, громадськістю;
залучення дітей до
розв'язання суспільно значущих
і особистісних життєвих проблем, формувати
досвід громадянської поведінки;
розвиток творчого потенціалу всіх
суб'єктів освітнього процесу;
життєтворчість як здатність забезпечити
дитині можливість облаштувати
власне життя, творити колективні та
міжособистісні взаємини; педагогічна
культура вчителів, невіддільними
(частина/ознака) особливостями якої
є людяність,
інтелігентність, толерантність, розуміння, здатність до
взаємодії; педагогічний захист
й підтримка дітей
у розв'язанні їхніх
життєвих проблем та в
індивідуальному саморозвитку, забезпечення їхньої особистісної недоторканності
та безпеки; самореалізація людини
в особистісній, професійній
та соціальній сферах її
життєдіяльності. Демократичні
відносини у шкільній
спільноті створюють кожному
школяру можливості для самоствердження та забезпечують безперешкодні
умови для вияву активності й самореалізації, а опора на національні традиції та
відкритість дає змогу здобувачам освіти сформувати свою ідентичність. Ключова
вимога до освітнього простору – гармонійність, яка забезпечується тільки при
умові єдності різних педагогічних
впливів на свідомість,
почуття й поведінку
школярів в освітньому процесі. Тому педагоги повинні
виступати у цьому
просторі водночас як індивідуальності, кожен з яких – неповторний
зразок соціально зрілої особи та члени колективу, які свідомо і злагоджено
реалізують цілі виховання. 10 квітня 2025 року у закладі загальної
середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Нове
Місто Добромильської міської ради було
проведено моніторингове дослідження, метою якого є оцінка якості освітнього
середовища ЗЗСО Респондентами анкетування були педагоги, здобувачі
освіти 4-го, 8-го та 10-го класів та батьки (опікуни) цих дітей. За результатами
дослідження можна отримати
відповідь на орієнтовні ключові питання
оцінювання якості освітнього
середовища:
● відповідність освітнього процесу
ЗЗСО в ділянці виховання формулі НУШ
(виховання на цінностях),
потребам та очікуванням здобувачів освіти та батьків;
● корисність (потрібність)
запланованих і проведених
шкільних виховних справ (проєктів) для школярів;
● якість
стилю спілкування працівників закладу зі здобувачами освіти та батьками,
його відповідність формулі НУШ (партнерство);
● участь школярів,
батьків та громадськості у плануванні і проведенні
виховних справ (проєктів).
Аналіз звіту
дослідження буде корисним
для педагогічного колективу закладу освіти, батьків (опікунів) та здобувачів освіти. Врахування результатів
дослідження якості освітнього середовища
допоможе в організації
превентивної роботи у закладі, плануванні виховних справ згідно з
очікуванням спільноти, організації взаємодії між усіма учасниками освітнього
процесу.
Розділ 1.
Стислий опис методики дослідження
Оцінювання якості освітнього
середовища закладів загальної середньої освіти на відповідність критеріям,
визначеним «Стратегією розвитку освіти Львівщини в 2021 – 2027 роках»
відбувається на основі щорічних досліджень соціального та
предметно-просторового оточення здобувачів освіти, зокрема стану взаємовідносин
між учасниками освітнього процесу, методами соціології та педагогіки з
використанням е-анкет для учнів 4-5, 8-9 і 10-11 класів, батьків (опікунів) цих
школярів та педагогів.
Завдання моніторингового дослідження
якості освітнього середовища:
● оцінити відповідність
освітнього середовища ЗЗСО
характеристикам освітнього простору,
визначеним Стратегією розвитку освіти Львівщини у 2021 - 2027 роках, а саме:
безпечний, сповнений довіри, демократичний, патріотичний, культуротворчий (розвивальний, такий,
що мотивує пізнавальну
діяльність), відкритий (інклюзивний);
● окреслення
кола потреб закладу та визначення напрямів співпраці з іншими соціальними
інститутами у справі виховання;
● стимулювання
росту професійної компетентності педагогічних працівників як виховників;
● отримання
об’єктивної інформації про адекватність результатів виховання ресурсам, що
вкладаються в організацію виховної роботи;
● визначення перспективних
і актуальних напрямів
регіональної освітньої
політики у сфері виховання.
З
метою забезпечення процедури анкетування у закладі освіти
видано наказ №23 від 31.03.2025
«Про створення робочої групи та проведення моніторингу якості освітнього
середовища», згідно якого створено моніторингову групу для дослідження якості
освітнього середовища у складі:
Ільчишин Ж.М., заступник
директора з НВР – голова робочої групи,
Качмар Н.Т., заступник
директора з виховної роботи – заступник
голови,
Члени робочої групи:
Саврей І.Б., учитель інформатики,
Савка С.В., учитель математики,
Мисько Л.В., учитель української мови та
літератури,
Гавриляк О. Я., учитель 4 класу,
Гуменчик Н. Б., учитель біології,
Романик І.Б., педагог-організатор
Цицик О.А., практичний психолог,
Ледахівська Ю., учениця 10 класу, голова
учнівського парламенту,
Карвацька Ярина, представник громадськості.
Оцінювання якості освітнього середовища ЗЗСО було проведено шляхом анкетування здобувачів
освіти 4-го, 8-го,10-го класів (анкети розраховані на час до 45 хв) та
педагогів закладу (анкета – до 60 хв), а також батьків (опікунів) школярів 4, 8
і 10 класів (анкети – до 60 хв).
Анкетування учнів 4-го та 8-го, 10-го класів та педагогів відбувалося в
закладі освіти у комп’ютерних класах з доступом до Інтернету, відповідно до
графіка.
Розклад
проведення
моніторингового
дослідження якості освітнього середовища
у
ЗЗСО І-ІІІ ст. с. Нове Місто 10.04.2025
1. Здобувачі освіти
1 урок - 4 клас
(кл. кер. Гавриляк О.Я.)
2 урок – 4 клас (кл. кер. Гавриляк
О.Я.)
3 урок – 8 клас (кл. кер. Гуменчик
Н.Б.)
4 урок – 10 клас (кл. кер. Савка
С.В.)
2. Учителі
3
16.00 до 18.00
3. Батьки
З
18.00 до 24.00
Анкетування батьків здобувачів освіти
проходило в їхній вільний час впродовж доби, на яку призначене анкетування (10
квітня 2025 р.). Для цього класні керівники надіслали їм покликання, інструкцію
з проходження
е-анкетування
та логін і пароль. Анкетування школярів 4-го, 8-го та 10-го
класів відбувалося під
керівництвом інструктора на визначених
уроках, у присутності
шкільного психолога.
Попередньо шкільний психолог
продемонструвала дітям створені
психологом відео та провела
з ними бесіду
про призначення та
специфіку анкетування.
Інструкторка роз’яснила здобувачам освіти, для чого проводиться моніторинг та
як слід заповнювати анкету, наголосила,
що анкетування анонімне
і обрані ними відповіді не будуть доведені до відома
вчителів та батьків. Анкетування школярів, які були відсутні у цей день (з
певних причин) проводилось за тим
самим алгоритмом, що й
анкетування батьків. Вони отримали покликання, логін і
пароль для входу
в програму в день проведення анкетування у ЗЗСО. Дослідженням було
охоплено 28 учителів, 24 учні – 4-го класу, 26 учнів – 8-го класу, 20
учнів –10 -го класу та 57 батьків
здобувачів освіти. Щодо вчителів, то участь у дослідженні взяли 5
учителів початкових класів, 5 учителів
математики і природничих дисциплін, інформатики і технологій, 8 учителів
гуманітарних дисциплін (мови, літератури, історії, мистецтв) та фізичної
культури, 7 педагогічних
працівників, які
безпосередньо відповідають за виховання в масштабі закладу (вчитель
фізичної культури, педагог-організатор, шкільний психолог, соціальний педагог,
заступник директора, яка відповідає за організацію виховання, директор).
Працівників з педагогічним стажем до 10 років – 0, від 11 до 20 років – 6,
працівників з педагогічним стажем понад 20 років – 19. Зі 57-ми батьків 4-го, 8-го
та 10-го класів переважали жінки (45); особи віком до 35 років –8 осіб, від 36
до 45 років –37 осіб; 46 і більше років –6 осіб; з вищою освітою –17, середньою або середньо спеціальною (не
педагогічною) - 30. Участь у дослідженні
педагогічних працівників, батьків
та учнів дозволяє проаналізувати систему освітнього простору
закладу з різних позицій, всебічно підійти до виявлення
проблем виховання та
очікувань респондентів.
Проаналізувавши відповіді на
ключові питання, можна
визначити наскільки освітній простір ЗЗСО відповідає регіональному
стандарту («Стратегія розвитку освіти Львівщини у 2021 –2027 роках»):
● Безпечний: гарантуються комфортне
перебування у приміщеннях
закладу (чисто, тепло, смачно, гарно), психологічний комфорт (радість,
прийняття іншими, відчуття позитивної перспективи, відсутність булінгу,
невтручання в особисте життя тощо), педагогічний захист і підтримка дітей у
розв’язанні їхніх життєвих проблем.
● Сповнений довіри: панують моральні норми, статева, релігійна і
соціальна рівність (відсутні прояви дискримінації, знущань, зневажливого
ставлення до іновірців, іноземців (з позиції більшості), незаможних, осіб з
інвалідністю тощо), справедливість (зокрема
в оцінюванні), толерантність (чи вислухають, дозволять
дискутувати, не засміють,
не зневажать через помилку), існує взаєморозуміння та
співпраця вихованців і виховників у розв’язанні суспільно значущих і особистих
життєвих проблем.
● Демократичний: гарантоване право участі (педагогів, здобувачів
освіти, батьків) в житті освітньої
спільноти, не обмежується
свобода висловлювання (чи
дають слово, чи не зацькують, чи не карають за критичні вислови); є
можливості висловити власну думку щодо справ, які впливають на особисте та
шкільне життя (збори, громадське
обговорення документів, сайт,
блог, шкільна газета, радіо,
телебачення); дієво працюють
органи громадського врядування
(педрада, учнівське самоврядування, батьківський комітет), діти визнаються повноправними
носіями прав і
обов’язків, що відповідають їхньому віку, батьки – рівноправні
учасники освітнього процесу, педагоги вважають на думку здобувачів освіти і
батьків, представники учнів і батьків беруть активну участь (виступають,
пропонують) у педрадах (з правом дорадчого голосу), нарадах при директорі (якщо
порядок денний порушує їх інтереси),
щорічних зборах колективу закладу тощо.
● Патріотичний (орієнтованим
на формування ідентичності
політичного українця):
спілкування у закладі
виключно українською мовою
(окрім уроків та заходів,
де передбачене іншомовне
спілкування), поважне ставлення
до державних символів України (поведінка під час виконання гімну, процедури
з прапором, використання
герба), вшанування героїв
України, рідного краю
(історичних, талановитих, успішних, моральних авторитетів), школи
(місця пам’яті, заходи),
турботливе ставлення до культури і природи (акти вандалізму
відсутність/заходи протидії), знущання над
тваринами
(відсутність/заходи
протидії), культуроохоронна і природоохоронна діяльність), забезпечення можливості пізнавати героїчні
сторінки історії України,
оглянути пам'ятки культури
та природи (дослідження,
експедиції, екскурсії, подорожі тощо), виявлення поваги до Бога і до Людини (можливості відзначити
релігійні та державні свята, розважитись), набуття досвіду
громадянської поведінки (волонтерство)
● Культуротворчий (розвивальним, мотиваційний
до навчання): використовуються
активні та інтерактивні
методи навчання (як
часто і наскільки вдало
практикують роботу в парі, групі, командою; організовують дискусії, дебати,
пишуть творчі роботи);
працює бібліотека (як
часто користуються послугами, чи задовольняє запити, чи можна
попрацювати в Інтернеті), наукові гуртки, спортивні секції, мистецькі студії
(чи знають, які є, чи відвідують, якою мірою задовольняє пізнавальні та/або
розвиткові інтереси); проводяться змагання, турніри, олімпіади, конференції
тощо (чи проводяться, чи беруть участь, чи задоволені організацією);
забезпечується розвиток творчого потенціалу
всіх суб’єктів виховного
процесу (чи задовольняє школа
пізнавальний і розвивальний інтерес; чи долучені батьки до роботи гуртків,
секцій, проведення екскурсій, подорожей, експедицій, організації турнірів,
олімпіад тощо; чи зацікавлені учителі в організації експедицій, екскурсій,
подорожей, проведенні дебатів, змагань тощо).
● Відкритий (інклюзивним): є
умови для навчання
дітей з інвалідністю, пересування шкільними
приміщеннями дорослих з інвалідністю (пандуси, туалети, коридори, парти; яке
ставлення до учнів з інвалідністю (інших учнів, вчителів, батьків)); зі школою
співпрацюють сім’ї, органи влади та самоврядування, громадськість (як часто
батьки, лідери громади, громадські активісти відвідують заклад; наскільки
активні як учасники виховних справ; які форми роботи з батьками практикують
учителі; як педколектив, дирекція реагує на ініціативи батьків, громадських
активістів); є школи/громади –партнери (у яких формах партнерство, як
комунікують здобувачі освіти; чи комунікують батьки).
Дане дослідження дозволяє дати відповіді на
такі ключові питання:
Ø У якій мірі
освітнє середовище ЗЗСО забезпечує учасників освітнього процесу від
заподіяння фізичної, майнової
та/або моральної шкоди (безпечний виховний простір)?
Ø Наскільки педагоги,
батьки та здобувачі освіти співпрацюють
і довіряють одне одному(виховний простір сповнений довіри)?
Ø Чи відповідають взаємовідносини між учасниками
освітнього процесу принципам демократії та вимогам чинного освітнього
законодавства до управління ЗЗСО (демократичний виховний простір)?
Ø У якій мірі
здобувачі залучені до виховних справ (позакласної роботи) та громадської діяльності:
волонтерство, членство у формальних і неформальних дитячих об’єднаннях тощо
(виховний простір патріотичний та культуротворчий)?
Ø Наскільки
спільноти ЗЗСО відкриті для партнерства (відкритий виховний простір)?
Анкетування здобувачів освіти 4-го, 8-го та 10-го класів
та педагогічних працівників відбулося під керівництвом інструктора, старшого
інспектора відділу освіти, культури, спорту та туризму Добромильської міської
ради Терешко Ганни Ярославівни. Виконавцями дослідження були працівники
закладу: заступник директора з навчально-виховної роботи Ільчишин Жанна Миколаївна, практичний
психолог Цицик Олена Анатоліївна, вчителька інформатики
Саврей Іванна Богданівна, педагог-організатор Романик Ірина Богданівна.
У процесі проведення
моніторингу не виявлено порушень, тому негативних впливів
на результати досліджень не
було. Чітке дотримання процедури
проведення дослідження, зміст анкет
та характеристики
респондентів дають підстави
визнати змістовність отриманих
даних правдивими.
Розділ 2.
Аналіз результатів дослідження
2.1.
Безпечне освітнє середовище
Якість освітнього
середовища насамперед залежить
від комфортного перебування учасників
освітнього процесу у
приміщеннях закладу, відчуття позитивної перспективи, відсутності
булінгу, наявності педагогічного захисту і підтримки дітей у розв’язанні їхніх
життєвих проблем. Аналізуючи відповіді респондентів на ключові питання, які
вказують на безпечність освітнього простору можна зробити такі висновки:
ü Чи подобається вам відвідувати
школу? Здобувачі
освіти 4-го, 8-го, 10-го класів з радістю відвідують заклад освіти, тому що їм
подобається проводити час зі шкільними друзями. Зокрема учні 4 класу – 91,3%,
8 класу - 65,38%, 10
класу - 60,00%. Переважна більшість
батьків також стверджує, що їхня
дитина здебільшого охоче ходить до школи (59,32%). Це означає, що школярам
комфортно в закладі, їм хочеться кожен день переступати поріг навчального
закладу, та свідчить про сприятливу атмосферу в класних колективах та ЗЗСО.
Саме від цього і залежить якість освіти, виховання та психологічного здоров’я дитини.
Ч Чи смакувала Тобі гаряча їжа,
спожита у шкільній їдальні?
Здобувачі освіти
відзначають, що у закладі добре готують, їжа завжди підігріта і смачна.
Так вважають 95,65 % учнів 4 класів та батьки – 84,31%. Більшість
старшокласників не харчуються в шкільній їдальні, проте 84,62% учнів 8 класів та 80 % учнів 10 класів зазначають, що їжа у
їдальні смачна, а де коли – ні. Це свідчить про різні смакові уподобання здобувачів
освіти. Своєю чергою 96% педагогів вважають, що їжа у шкільній їдальні
відповідає вимогам здорового харчування.
Учні 4 класу вважають,
що у їхньому класі достатньо тепло (100%), повітря завжди свіже, думати легко
(91, 3% ), клас добре освітлюється (95,65%), у коридорах і класах чисто (95,65
%). Здобувачам освіти подобається
перебувати у приміщеннях
класу, закладу (100%), що
сприяє навчанню та ефективному відпочинку на перервах. Респонденти 8
класу (88,46 %) та 10 класу (93,33%) зазначають, що у закладі завжди тепло. Батьки
ж відзначили, що в осінньо-зимовий період достатньо тепло (100%). Думка
педагогів щодо повітряно-теплового режиму: 92% вважають, що повністю відповідає
нормам. Щодо освітлення, батьки (100 %) відповіли, що у класах достатньо світла
для читання та письма, педагоги - 96,00 % теж вважають, що класні приміщення
належно освітлюються.
Усі
опитані четвертокласники відповіли,
що проявів булінгу
у закладі немає (100 %), 69,23% - восьмикласників та 46,67% здобувачів освіти 10-го
класу. Варто зазначити, що 53,33%
опитаних десятикласників не відомі такі випадки. Проте у класних
колективах інколи присутні насмішки над школярами..
ü Як часто
траплялися цього року або під час Ваших минулорічних подорожей, учнівських
вечорів або інших шкільних заходів такі випадки? (куріння
цигарок, вживання алкогольних напоїв та інше). Аналізуючи відповіді
респондентів щодо куріння
цигарок, вживання
алкогольних напоїв, наркотиків здобувачами
освіти, можна зробити висновки, що прояви цих
шкідливих явищ не є поширеними. Не траплялося:
v куріння цигарок - 4 клас - 100%, 8 клас - 92,31 %,
10 клас-100 %, педагоги – 88,00%, батьки - 100%
v вживання алкогольних напоїв – 4 клас - 100%, 8 клас - 100 %,
10 клас - 100 %, педагоги - 100%, батьки -100%
v вживання наркотикі – 4 клас - 100%,
8 клас - 100 %, 10 клас -100%, педагоги - 100%, батьки -100%.
Проте куріння цигарок інколи трапляються.
З вищезазначеного можна
стверджувати, що у закладі освіти є безпечні умови перебування, сприятлива
обстановка. Здобувачі освіти обізнані
з правилами поведінки
під час освітнього процесу, в умовах надзвичайних
ситуацій, пожежі, повітряної тривоги. Так
відповіли 98,86% педагогів
та 98,31% батьків.
Більшість відповідей респондентів
свідчать про належний тепловий режим, освітлення, якісну і смачну їжу у
шкільній їдальні, а також чистоту у класах, коридорах, туалетах.
2.2. Освітній
простір сповнений довіри
Довіра – це певний
стан психологічного внутрішнього
спокою, що проявляється за
відсутності подразників та переживань. Коли відсутні прояви дискримінації за
різними соціальними ознаками, є можливість вільно висловлювати свою думку, дискутувати,
існує взаєморозуміння та співпраця між учасниками освітнього процесу. На
скільки освітній простір сповнений довіри можна побачити, аналізуючи відповіді
на ключові питання:
ü Кому з вчителів Ти довіряєш
настільки, що можеш попросити поради, звернутися за підтримкою?
v Класному керівникові - 20,00% -10 кл., 30,77% -8 кл.
v Керівництву закладу освіти - 33,33% -10
кл., 61,54% - 8 кл., 82,61% -5 кл
v Багатьом учителям – 40% - 10 кл., 46,15% - 8 кл.,
91,30% - 4 кл.
Старшокласники
можуть попросити поради, звернутись за підтримкою до декількох учителів (десятикласники
– 22,39% , восьмикласники –24.59%), що свідчить про усталені відносини з
дорослими і позитивний досвід спілкування. 100% четвертокласників відкриті та
довіряють усім учителям, з них хлопці -60,87%. Здобувачі освіти знають, що у
них є можливість поспілкуватися із шкільним психологом, якщо у них виникне
потреба.
Водночас
між педагогами та
батьками (опікунами) здобувачів освіти є
довірливі і відкриті взаємини.
Про це свідчать позитивні відповіді значної кількості батьків (92,16%) та здобувачів освіти 10-го класу - 66,67%
вважають, що їхні батьки довіряють учителям. Між педагогами та адміністрацією
закладу теж склалися довірливі та відкриті відносини 96,00% педагогів відповіли, що вчителі та дирекція разом
вирішують проблеми, довіряють одне
одному, а 4%
педагогів вважають, що
краще вирішувати проблеми самостійно.
ü Чи прозора система оцінювання у закладі?
На дане
питання батьки дали ствердну відповідь у кількості 96,08%, що вчителі завжди пояснюють, чому поставили ту чи іншу
оцінку, не маніпулюють оцінюванням. На думку педагогів, система оцінювання є
прозора (92,00%), учні 4-го класу вважають, що їхні знання були справедливо
оцінені (100%), учні 8-го класу погоджуються з цим твердженням на 96,15%. Подібна картина спостерігається у відповідях 10-го
класу: 80% з них вважають, що всі вчителі оцінюють справедливо, та 13,33% - інколи
оцінюють справедливо, інколи - ні.
ü Якщо тобі було складно зрозуміти
якусь тему на уроці, чи вчителі допомагали тобі у ній розібратись?
Учителі ЗЗСО завжди заохочують запитувати і
пояснюють незрозумілі теми. Так вважають 100% здобувачів освіти 8-го класу та 86,67% школярів 10-го класу. А 13, 33% десятикласників зазначають, що це залежить
від учителя і від теми уроку. Батьки (опікуни) здобувачів освіти вважають, що
їхня дитина може розраховувати на розуміння, підтримку педагогів, якщо
звернеться з особистими питаннями або проханням
про допомогу від
більшості вчителів (92,16%). У
свою чергу 100%
вчителів відповіли, що
також відкликаються на звернення учнів
із запитанням чи проханням про пораду і ще 80,00% учителів допомагають, коли
здобувачі освіти звертаються із особистими запитаннями, проханнями про
допомогу. Відповіді педагогів
підтверджують, що значна
частина школярів звертаються
до них із особистими питаннями.
ü Якими є повсякденні відносини між
учасниками освітнього процесу у закладі освіти?
На думку
батьків відносини між
однокласниками їхньої дитини
є товариськими та довірливими (76,47%), партнерськими (23,53%).
Відносини між учнями і педагогами – партнерські (47,06%), товариські – 52,94%.
Між батьками здобувачів освіти теж існують хороші відносини, побудовані на
довірі та партнерстві (58,82% та 41,18% відповідно). Аналізуючи відповіді
педагогів щодо міжособистісних взаємин учителів, то вони є товариські, довірливі -76,00%. Педагоги
найчастіше співпрацюють (24,00%).
Така ж картина спостерігається у
взаємовідносинах педагогів та дирекції (60,00%), що свідчить про
професійний підхід до
роботи. Характер міжособистісних відносин
здобувачів освіти та педагогів
побудований на довірі
(80,00%), партнерстві (20,00%);
батьків та педагогів – партнерстві
(68,00%). Зазначені відповіді вказують
на здорові довірливі та товариські взаємовідносини між усіма учасниками освітнього процесу.
2.3.
Демократичний освітній простір
При
демократичному стилі виховання гарантоване право участі кожного в житті
освітньої спільноти. Педагог не тільки зацікавлений в успіхах здобувачів освіти,
а й прагне допомогти їх
досягти. Він бере
активну участь в освітньому процесі, будуючи його
як співпрацю, в
якій кожна зі
сторін бере на
себе певні зобов'язання. Діти мають
права і обов'язки, що відповідають їхньому віку, можуть вільно висловлювати
власну думку з якою рахуються педагоги та батьки. Ні вихователі
(педагоги чи батьки),
ні вихованці не
звільняються від
відповідальності, вони співпрацюють
та можуть впливати
на життя освітньої спільноти. Про це свідчать наступні
результати:
ü Чи
можете Ви на уроці та позаурочних заходах
висловити свою думку?
Респонденти 10-го класу відповіли, що можуть і на їх думку
зважають – 100%, 8-го класу – 88,46 %, здобувачі освіти 4-го класу – 100%. Учителі відповіли, що адміністрація
та педагогічний колектив заохочують
учнівство вільно висловлювати свою думку про заклад, взаємини з
педагогами (96,00%).
У закладі активно діє
учнівське самоврядування про
яке знають усі
учасники освітнього процесу, знають про процедуру виборів та чим саме
займається. А це свідчить про
демократичний простір у закладі освіти.
v Яка
користь від минулорічної діяльності органу учнівського самоврядування школи,
його чинного складу?
v Ухвалення потрібних учням рішень.
Про це говорить - 73,8% учнів 8-го класу, 60,00% -10-го класу та 92,00%
педагогів.
v Інформування учнів про способи та
інструменти захисту своїх прав та свобод. Так вважають 38,46%
учнів 8-го класу, 13,33% - 10-го класу та 40,00% педагогів.
v Організація та
проведення цікавих, пізнавальних і
розважальних заходів. Учні 8-го класу
погоджуються з даним
твердженням на 38,46% , 10-го класу - 60,00%, педагоги - 84,00%.
v Відстоював інтереси учнівства на
педагогічній раді та перед адміністрацією школи – 69,23%
- 8 клас, 53, 33% - 10 клас,
Вибори
до органів учнівського
самоврядування відбуваються прозоро
з дотриманням правил та процедури: ( 8 клас – 88,46%, 10 клас – 93,33%,
педагоги –
100%). Дирекція та педагоги зважають на рішення органів учнівського
самоврядування та думку
учнів ( 8 клас – 88,46%, 10 клас – 73,33%). У
свою чергу учнівське самоврядування звітує
про свою роботу на
щорічних зборах та
засіданнях парламенту:( 92,31% - 8клас, 93,33% -10 клас).
Права
та свободи учнів
захищені, немає потреби відстоювати: 8 клас – 80,77%, 10 клас – 86,67%.
Найважливішим пріоритетом
національно-патріотичного
виховання є формування ціннісного
ставлення особистості до
українського народу, Батьківщини,
держави, нації. Приналежність до народу закладена генетично і передається від
одного покоління до іншого. У навчальному закладі спілкуються виключно українською
мовою та шанобливо
ставляться до символів
нашої держави. Про це свідчать
наступні результати:
ü Чи
траплялися з боку
учасників освітнього процесу закладу
випадки неповаги до
державних символів України?
Респонденти відповіли,
що у закладі
всі шанобливо ставляться до державних символів: 8 кл. - 92,31%, 10 кл. -
86,61%, батьки - 100%, педагоги - 96,00%. Здобувачі освіти 4-го класу у своїх
відповідях зазначили, що знають історичні постаті (100 %), шанують національні
символи (100%), вміють виконувати Гімн (100%). Четвертокласники охоче пізнають
культуру і надбання рідного краю (95,65%), беруть участь у тематичних
конкурсах, турнірах, змаганнях, які проводили в закладі різні організації та
вчителі (86,96%).
ü Чи сподобались тобі екскурсії (в музеї, вулицями, рідним краєм), на які клас вирушав минулого
навчального року?
93,33% десятикласників
відповіли, що їм було дуже цікаво, 95,65% - четвертокласників сказали, що
екскурсії сподобались. Здобувачам освіти 8 класу (100 %) сподобалось проведення минулого року шкільних
заходів до важливих днів чи пам’ятних дат. Майже всі здобувачі освіти зазначили,
що саме завдяки урокам чи
позаурочним заходам їх
зацікавив хтось із
сучасних або історичних діячів.
Здобувачі освіти 10-го класу (80,00%) вказали на те, що заклад пробудив у них
інтерес до історії рідного краю, України, будівничих української культури
та держави.
Отже,
можна зробити висновки,
що відповіді респондентів
свідчать про патріотичний дух
закладу освіти.
2.5. Культуротворчий освітній простір
Формуючи культуротворчий освітній
простір заклад освіти
сприяє розвитку творчого потенціалу всіх суб'єктів виховного процесу,
використання активних та інтерактивних
методів навчання, проведенню
змагань, турнірів, конференцій,
подорожей тощо. Проаналізувавши відповіді на наступні питання, можна зробити
висновки наскільки освітній простір є розвивальним та мотивуючим до навчання.
На запитання:
ü Чи
вчителі, які минулого
навчального року організовували позаурочні заходи,
достатньо дбали, щоб
вони були цікавими
і потрібними учням?
Усі опитані батьки
здобувачів освіти відповіли, що всі педагоги дбали й загалом успішно
організовували позаурочні заходи
(100%), учні 8-го
класу погоджуються з думкою
батьків на 100%,
учні 10-го класу – 73,33%. Окрім
цього восьмикласники (84,62%) стверджують, що брали участь в усіх
заходах, якщо мали таку можливість. Десятикласники відповіли, що
також беруть участь
у спортивних змаганнях (86,67%), предметних олімпіадах, конкурсах,
турнірах (60,00%). Педагоги схвалюють роботу колег щодо організації позаурочних
заходів (100%).
На уроках вчителі дуже часто практикують
роботу в парах, групах 72,00% з них пропонують такі методи регулярно, і 28,00% використовують
це інколи.
Для учнів 4
класу це цікаво (100%). Здобувачі освіти
8-го класу найчастіше працюють таким чином на уроках фізики (88,46%) української
мови (84,62%), основ здоров’я (84,62%), хімії, укр. та зарубіжна літератури,
математика - (73,08%), біології, історія України та технології - (80,77%),
іноземна мова, географія – (76,92%) та на інших предметах. Десятикласники теж
задіяні у роботу в групах, парах на різних уроках. Їм імпонує
такий різновид діяльності,
особливо на уроках біології (100%), технологій (100%), літератури
(українська та зарубіжна) – 80,00%, іноземної мови, фізики, історії, географії
(66,67%), української мови (60,00%), та інших.
ü Чим корисною була для Тебе минулого
навчального року шкільна бібліотека?
Десятикласники
відповіли, що часто брали книги для читання (60,00%), отримали підручники (93,33%),
96,15% опитаних восьмикласників
зазначили, що отримують підручники у шкільній бібліотеці, а 84,62% - брали
книги для читання. Четвертокласники часто брали книги для читання (86,96%).
На думку
батьків, їхні діти
систематично позичають для
читання літературу (92,16%), консультуються щодо
потрібної інформації (45,10%).
Педагоги вважають, що шкільна бібліотека здійснює інформаційний супровід
освітнього процесу (88,00%), сприяє формуванню інформаційної компетентності (88,00%),
зберігає інформаційні ресурси закладу(28,00%). Педагоги у співпраці з батьками
мають на меті виховати всебічно розвинуту особистість, яка розуміє свою
неповторність, власну гідність, уміє тверезо та логічно мислити,
приймати обдумані рішення.
Здобувачі освіти здатні
активно діяти, проявляють ініціативність, впевнені
у собі, відповідальні. Про це
свідчать відповіді респондентів
на наступне питання:
ü На розвиток яких особистісних рис
здобувачів освіти впливає заклад освіти?
v Відповідальність – так вважають здобувачі освіти 8 класу – 92,31%, батьки – 94,12%, педагоги –
100%.
v Впевненість у собі – здобувачі освіти 8 класу – 69,23%, учні 10 класу – 93,33%, 10 клас –
60,00%, батьки – 88,24%, педагоги – 88,00%.
v Сміливість – учні 8 класу
– 65,38%, 10 клас – 73,33%, батьки – 80,39%, педагоги – 84,00%.
v Підприємливість – учні 8 класу – 53,85%, 10 клас – 46,67%, батьки – 47,06%, педагоги –
48,00%.
v Раціоналізм – учні 8 класу
– 61,54%, 10 клас – 53,33%, батьки – 43,14%, педагоги – 20,00%.
v Чесність – 61,54%
здобувачів освіти 8 класу, 10 класу – 80,00%, батьків – 76,47%, педагоги – 76,00%.
v Широта поглядів – 38,46% учнів 8 класу, 10 клас – 46,67%, батьків – 43,14%.
v Почуття власної гідності – здобувачі освіти 8 класу – 38,46%,10 класу – 40,00%, батьки
– 43,14%, педагоги – 64,00%.
Це свідчить про те, наскільки навчальний заклад є розвивальним та мотивуючим до навчання.
2.6. Відкритий освітній простір
Ключовими питаннями,
які оцінюють на
скільки відкритий освітній простір є:
ü Як учні ставляться до школярів з
особливими освітніми потребами?
Здобувачі освіти
ЗЗСО ставляться до
учнів з особливими
освітніми потребами так само, як і до більшості школярів. Це
підтверджують результати опитування: здобувачі освіти 4-го класу – 100%, 8-го класу – 80,77%, 10-го класу – 46,67%, а
із зацікавленістю та бажанням спілкуватися – 40,00%, Батьки зазначають, що їхні
діти відкриті до спілкування, проявляють увагу та турботу, тягнуться до них,
часто спілкуються – 39,22%, ставляться так само, як до інших школярів – 52,
94%. Це свідчить про формування позитивного ставлення до дітей з особливими
потребами. Педагоги створюють у класних колективах атмосферу дружніх дитячих
відносин. Усі діти, незалежно від стану їхнього здоров'я, статі, раси,
походження мають однакові права і можливості – 80,00%.
ü Чи була
можливість в учасників
освітнього процесу спілкуватися
з активістами громадських організацій,
волонтерами, захисниками
Батьківщини?
Аналізуючи відповіді педагогів, у
закладі освіти відбувались зустрічі за участю активістів громадських
організацій, волонтерів, захисників Батьківщини (100%), це
підтверджують десятикласники (93,33%), так, навіть частіше ніж до
повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну. Восьмикласники, проводячи шкільні заходи, теж
запрошували активістів, волонтерів, захисників (57,69%).
Заклад освіти відкритий до спілкування. Дирекція підтримує ініціативи
батьків (опікунів), що стосуються освітнього процесу (організовувати подорож,
екскурсію, дитячий ранок, тематичний вечір тощо) – 84,31% (за відповідями
батьків). У кожному класі є створено батьківський комітет, який є активним
організатором виховних справ. Частина батьків зазначає, що вони були задіяні
у виховних заходах
(31,37%), а 68,63% батьків є активними організаторами виховних справ. Педагоги
стверджують, що найчастіше батьківський комітет є активним організатором
виховних справ – 56,00%, а також більшість
батьків задіяна до участі у виховній роботі – 44,00%.
Залучаючи батьківську спільноту до
співпраці та вивчення думки батьків, педагоги використовують різноманітні форми
роботи:
v анкетування, тестування,
бесіди - 48,86%
v батьківські збори - 98,04%
v організація та супровід
подорожей, туристичних походів - 37,25%
v індивідуальні зустрічі –
84,31%
v запрошення батьків на
уроки – 43,14%
v тренінги батьківської
компетентності – 21,57%
v спілкування через засоби
електронного зв’язку – 29,41%
За даними анкетування та аналізу відповідей
батьків, можна стверджувати, що заклад
формує відкритий освітній простір. Керівництво
чує учасників освітнього процесу,
знаходить час для обговорення проблем, враховує пропозиції, а отже, відкрите до
спілкування (96,08%). Класний керівник враховує пропозиції батьків (опікунів) –
94,12%. Батьки учнів без побоювань висловлюють власну думку, навіть якщо вона
не співпадає з позицією класного керівника, дирекції – 92,16%. Права батьків як
учасників освітнього процесу у закладі дотримані – 94, 12%. Права учнів у
закладі захищені – 96,08%. Рідні здобувачів освіти поважають права педагогів як
учасників освітнього процесу – 88,24%
Висновки та рекомендації
Провівши моніторинг якості освітнього середовищаЗЗСО І-ІІІ ступенів
с. Нове Місто можна зробити наступні висновки, що в закладі освіти
створені відповідні умови,
які захищають учасників
освітнього процесу від заподіяння фізичної, майнової та/або
моральної шкоди. Освітній простір сповнений довіри. Педагоги, батьки та здобувачі
освіти співпрацюють і довіряють одне одному. Учасники освітнього простору
активно взаємодіють між собою, на що вказують спільні очікування та прагнення
більшості педагогів, здобувачів освіти та батьків щодо завдань виховання. Взаємовідносини між
учасниками освітнього процесу базуються на принципах демократії та
вимогах чинного освітнього законодавства до управління ЗЗСО. Заклад освіти ставить перед собою завдання
виховання свідомого громадянина, патріота
України, забезпечення умов
для всебічного розвитку
школярів та особистісної
реалізації в майбутньому. Усі учасники освітнього процесу залучені до виховних
справ та громадської діяльності. Спільнота
закладу сформована. Основою є
довіра, норми моралі
та демократії. У педагогічному
колективі проводяться заходи
для подолання наявних проблем
виховання, активно використовуються різноманітні методи та прийоми. Це
все свідчить про
демократичний, патріотичний та
відкритий освітній простір. Учнівське самоврядування закладу відіграє
важливу роль для розвитку і підтримки лідерської та громадської активності
молодого покоління, розвитку ініціативності та самореалізації. До участі
у заходах залучаються здобувачі освіти різних
вікових категорій та частина батьків. Заплановані у виховній
програмі закладу заходи є ефективні, сприяють
формуванню здорового способу
життя, виховують свідомого громадянина, забезпечують всебічний
розвиток особистості. Усі учасники освітнього
процесу мають єдину
мету – створення безпечного,
демократичного,
патріотичного,
культуротворчого, сповненого
довіри та відкритого освітнього простору.
Отримані за результатами
анкетування дані дають змогу визначити, що вибори до органів учнівського та
батьківського самоврядування закладу освіти, в цілому відбулися з дотриманням
норм та Положень виборів.
Дослідження свідчить про те, що здорові взаємини між батьками й
дітьми позитивно позначаються і на дітях, і на загальній сімейній атмосфері.
Діти та батьки завжди можуть знайти компромісні рішення у досягненні спільної
мети.
У закладі створені комфортні умови для навчання, а вчителі
не критикують школярів за неправильні відповіді.
Керівництво закладу
співпрацює зі здобувачами освіти та батьками, підтримує пропозиції школярів
щодо облаштування благоустрою території закладу, навколишнього громадського
простору, організації цікавих для школярів патріотичних заходів, а також
надавали можливість поспілкуватися з активістами громадських організацій,
учасниками бойових дій у російсько-українській війні.
Батьки задоволені тим, як
адміністрація закладу освіти організовує та проводить заходи патріотичного
спрямування.
Здобувачі освіти з цікавістю та із захопленням відвідували
та брали участь у патріотичних заходах. З метою виховання в учнівської молоді
глибокої поваги та любові до Батьківщини, формування національної свідомості,
людської гiдностi, виховання у здобувачів освіти почуття патріотизму в закладі
щорічно класні керівники, педагог-організатор, заступник директора з виховної
роботи та вчителі-предметники проводять тематичні заходи до Дня пам’яті Героїв
Крут, Героїв Небесної Сотні, Дня захисників і захисниць України,
Дня Гідності та Свободи, Дня Збройних сил України.
Результати аналізу твердять
про те, що школярі та вчителі з повагою ставляться до державних символів
України.
Узагальнюючи отримані результати, можна зробити висновок, що в освітній
системі роботи закладу було і залишається пріоритетним національно-патріотичне
виховання.
Загалом, опрацьовані
результати показують, що учасники освітнього процесу вважають освітнє
середовище відкритим для дітей з ООП.
Щоб унеможливити насильство та створити безпечне освітнє середовище, кожен учасник освітнього процесу повинен мати уявлення не тільки про те, що вважають насильством, а й як мінімізувати ризики та небезпеки і створити умови для внутрішньої безпеки та безпеки референтного довкілля. Це можливо лише завдяки спільній цілеспрямованій діяльності педагогів, здобувачів освіти і батьків. Основна характеристика процесу взаємодії учасників освітнього середовища — це особистісно-довірливе спілкування, відсутність якого спричиняє такі негативні наслідки, як:
- емоційний дискомфорт,
- небажання висловлювати свою точку зору, думку,
- негативне ставлення до себе,
- втрата особистої гідності,
- небажання звертатися по допомогу,
- ігнорування особистих проблем і труднощів інших дітей
та дорослих
- неуважність до прохань і пропозицій.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Адміністрації закладу:
-
створити комісію у складі
заступника директора з виховної роботи, педагога-організатора, соціального
педагога, практичного психолога, вчителів історії та батьків для покращення
якості освітнього середовища;
-
виробити та затвердити
рекомендації з покращення умов якості освітнього середовища;
-
залучати спеціалістів
ювенальної превенції, соціальних служб, громадських організацій до
просвітницько-профілактичної роботи з дотримання прав, протидії булінгу
та відповідальності неповнолітніх;
-
активніше долучати
батьків до розроблення офіційних документів закладу освіти, зокрема:
правил внутрішнього розпорядку, виховних проєктів, стратегії/ програми розвитку
закладу, річного плану роботи;
-
продовжувати
сприяти комунікації, спілкуванню та співпраці зі здобувачами освіти,
дітьми з інших закладів – дошкільні навчальні заклади, коледжі, заклади
профтехосвіти, університети, секції та гуртки, колаборація (спільна
діяльність, спільна праця для досягнення мети) з закладами інших сіл, міст.
Учителям-предметникам:
- поглибити роботу
підвищення якості освітньої діяльності;
- приділити більше уваги організації дискусій, дебатів, постановці
проблемних питань на уроках;
- застосовувати прозору
систему оцінювання у закладі (вчителі пояснюють, чому поставили ту чи іншу оцінку,
не маніпулюють оцінюванням); - ознайомити здобувачів
освіти з критеріями, правилами та процедурами оцінювання навчальних
досягнень (у доступному місці
класу розмістити інформацію про критерії оцінювання з кожного навчального
предмета, поширити її серед батьків);
- систематично
проводити бесіди про важливість дотримання академічної
доброчесності серед школярів;
- навчати дотримуватись принципів: гідна
та моральна поведінка, чесність при виконанні завдань, відповідальність за
власні вчинки, толерування думок інших, взаємоповага;
- створення
ситуації успіху під час участі в тематичних конкурсах, турнірах,
змаганнях на базі закладу та у позашкільних публічних заходах –
олімпіадах, конкурсах, виставках, змаганнях.
2. Класним керівникам:
- створити в колективі дружні та довірливі відносини, де здобувач
освіти не буде боятись підняти руку, помилитись, висловити альтернативну думку,
де довіра до вчителя допоможе розкрити дітей, і вони ділитимуться з педагогом своїми
мріями, страхами, думками;
- під час уроків, на
позакласних заходах з залученням батьків, громадських організацій
продовжувати формувати позитивні особистісні, моральні та вольові риси
характеру;
- провести профілактичні бесіди про шкідливий вплив паління,
наркотиків та алкоголю на організм людини та заходи щодо запобігання та
профілактики булінгу в шкільному середовищі;
- використовувати інтерактивні форми роботи з
батьками: батьківські лекторії (просвіта з питань сімейної педагогіки),
тренінги батьківської компетентності, залучення батьків до волонтерства,
проведення батьками майстер-класів з професійної компетентності.
3. Педагогу-організатору:
- приділяти більше уваги інформуванню серед учасників освітнього
процесу щодо проведення виховних заходів та про діяльність різних гуртків,
спортивних секцій тощо;
- планувати роботу щодо профілактики залежної поведінки і
шкідливих звичок серед здобувачів освіти, зокрема паління школярами
цигарок та бережного ставлення до шкільного майна. Залучати спеціалістів
для проведення ефективних інформаційних кампаній для учасників освітнього
процесу, спрямованих на популяризацію здорового та безпечного способу життя,
протидію поширенню серед дітей та підлітків звичок, небезпечних для їх фізичного
або психічного здоров’я;
- запланувати заходи з активістами громадських організацій, волонтерами,
захисниками Батьківщини з метою патріотичного виховання школярів; - ознайомити класних
керівників, здобувачів освіти (на сайті закладу, в соціальних мережах закладу)
з положенням про вибори президента закладу та членів шкільного парламенту. Під
час виборів до парламенту закладу та класу залучати та враховувати
думку більшості здобувачів освіти (класу), шкільної громади шляхом онлайн
голосування. Дотримуватись основних принципів, які покладені в основу
діяльності шкільного учнівського самоврядування: відповідальності, принцип
рівноправності та співробітництва, принцип гласності, принцип колективності;
- організувати ряд заходів для привернення уваги вчителів і батьків до
проблем учнівської молоді, регулярно інформувати здобувачів освіти про
способи та інструменти захисту своїх прав і свобод.
4. Бібліотекарю:
- приділити більше часу для того, щоб привернути увагу до
послуг бібліотеки та її інформаційних фондів, зацікавити користувачів і
переконати їх скористатись послугою, стимулювати використання бібліотеки в
навчальному, виховному процесі та дозвіллі здобувачів освіти;
- активувати роботу зі школярами 8 та 10 класів щодо
використання бібліотеки для пошуку потрібної інформації, проводити
літературні, пізнавальні заходи, зустрічі, консультувати здобувачів освіти
щодо виконання навчальних проєктів.
6. Практичному психологу:
- посприяти у створенні в шкільному колективі дружніх та
довірливих відносин;
- провести заходи щодо запобігання та профілактики булінгу в
шкільному середовищі;
- ознайомити
педагогів з даними результатами, виробити алгоритм ненасильницького
спілкування в системі «вчитель-учень, «учень-учень»;
- удосконалювати механізми психологічного супроводу та
підтримки в закладі освіти, запроваджувати дієві механізми
взаємодії з усіма учасниками освітнього процесу; -
продовжувати роботу з формування інклюзивного освітнього середовища,
толерантного та неупередженого ставлення школярів один до одного.
Батькам:
-
довіряти дитині. Залишати за нею право на
власні помилки, тоді дитина навчиться їх самостійно виправляти;
-
постійно цікавитися навчанням своїх дітей,
підтримувати завжди, розуміти і допомагати здолати навіть найменші труднощі,
тоді дитина досягає успіху, стає впевненою у своїх силах, цілеспрямовано іде
вперед. Важливо, щоб червоною стрічкою у вихованні проходили почуття
«любов-довіра-розуміння-підтримка»;
-
прищеплювати любов до книги, відповідальність за
вчинки, розуміння наслідків дій, повагу до себе та оточуючих;
-
брати активну участь у житті закладу освіти,
класу;
-
обговорювати з дитиною про конфліктні ситуації. Налаштовувати на
мирне вирішення та толерантне ставлення до оточуючих;
-
тісно співпрацювати з класним керівником,
учителями-предметниками та дирекцією закладу.
Адже і заклад, і батьки мають єдину
мету – навчання, формування і розвиток успішної особистості. Тільки
тісна співпраця – запорука досягнення цілі. Заклад освіти прагне допомогти
дитині знайти вірний шлях, реалізувати себе правильно, і жити щасливо. Головне
для батьків – терпіння, душевна гармонія, справжня любов до свого чада та віра
в своїх дітей. Спільними зусиллями всіх
учасників освітнього простору можна покращити якість освітнього середовища.
Здобувачі освіти зможуть формувати та розвивати вміння та навички, беручи
активну участь у житті закладу, налагоджувати потрібні соціальні зв’язки,
реалізувати свій потенціал та досягти успіху.
Немає коментарів:
Дописати коментар