Самооцінювання

 

САМООЦІНЮВАННЯ

 якості освіти та освітньої діяльності  

ЗЗСО І – ІІІ ступенів с. Нове Місто 

Добромильської міської ради

за  2021-2022 навчальному році  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Самооцінювання – ефективний інструмент для перевірки правильності заданого курсу розвитку закладу освіти. А ще й чудовий спосіб залучення до управління закладом освіти всіх учасників освітнього процесу!

Мета самооцінювання полягає у встановленні відповідності між діяльністю закладу та її результатами, а також у визначенні проблемних питань і шляхів удосконалення якості освітньої діяльності. Процес самооцінювання складається з 4 етапів:

  1. Вивчення (моніторинг процесів системи та аналіз результатів моніторингу).
  2. Оцінювання (визначення рівня якості та результатів функціонування системи).
  3. Звітування (аналіз стану та визначення шляхів удосконалення освітньої системи). 
  4. Планування (визначення заходів для вдосконалення функціонування системи).

Напрями самооцінювання освітньої діяльності  відповідають стратегії розвитку закладу освіти та містять: 

  • систему оцінювання здобувачів освіти; 
  • оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників; 
  • освітнє середовище закладу освіти;
  • управлінські процеси закладу освіти.

Методи збору інформації

Для вивчення освітньої системи визначено джерела отримання інформації по кожному критерію. Використано такі інструменти: 

1. Опитування учасників освітнього процесу (анкетування, усне опитування тощо). Особливо цінну інформацію можна отримати від випускників минулих років. Адже саме вони можуть реалістично оцінити ефективність впливу школи на їхнє майбутнє. 

2. Традиційні («зрізи знань», контрольні роботи) та новітні форми оцінювання знань (внутрішнє тестування, комплексна діагностика, моніторинг особистісного розвитку здобувачів освіти тощо). 

3. Моніторинг педагогічної діяльності та освітнього середовища (санітарно-гігієнічні умови, раціональний розподіл навчальних приміщень, безпека спортивних й ігрових майданчиків, створення мотиваційного середовища тощо). 

4. Спостереження «справедливих і дружніх критиків» (студентів-практикантів, колег-управлінців інших закладів, сторонніх освітніх експертів тощо)

5. Застосування практик «зворотного зв’язку» в старшій школі (наприклад, відгук класу про роботу вчителя у першому півріччя дозволить покращити організацію навчання у наступному півріччі). 

6. Аналіз документації (шкільна ділова документація, учнівські портфоліо, протоколи індивідуального діагностичного обстеження тощо). 

7. Цілеспрямоване інтерв'ювання окремих учасників освітнього процесу.

Визначення рівня якості освітньої діяльності

За результатами самооцінювання визначено рівень якості освітньої діяльності. Використано методики: 

  • кількісна;
  • описова; 
  • комбінована.

Щоб обрати оптимальну, оцінли власну освітню діяльність описовими характеристиками, а потім перевели їх у бали. Це допомогло визначити рівень якості освітньої діяльності по кожному критерію за чотирибальною шкалою:

  • високий рівень (3,61 – 4 бали); 
  • достатній рівень (2,66 – 3,6 бала); 
  • рівень, що вимагає покращення (1,66 – 2,65 бала); 
  • низький рівень (1,65 – 1 бал). 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Напрям “Освітнє середовище закладу освіти”



СКЛАД РОБОЧОЇ ГРУПИ

  • Ільчишин Ж.М. - заступник директора з НВР, голова робочої групи
  • Венцик В.М. - заступник директора з господарської роботи
  • Мачишин Т.М. - вчителька початкових класів
  • Гриц Л.В. - вчителька початкових класів
  • Демкович Г.Ю. -  вчителька фізики
  • Цицик О.А. -  практичний психолог
  • Саврей І.Б. - вчитель інформатики та математики
  • Рибак М.С. - вчитель музичного мистецтва
  • Швед Т.В. - представник батьківського комітету 4 класу
  • Войтович О.Т. - вчителька іноземної мови
  • Сух Тетяна - учениця 10 класу, член учнівського самоврядування

 

Критерії

Індикатори

Коефіцієнт

Опис

Вимога/правило 1.1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці

В

Д

ВП

Н

 

Критерій 1.1.1. Приміщення і територія закладу освіти є безпечними та комфортними для навчання та праці

 

1.1.1.1.

Чи комфортно перебувати у закладі учасникам освітнього процесу?

 

3,76












3,48

 

+

39% учнів почувають себе в школі комфортно і захищено, 52 %  здебільшого безпечно і комфортно, 7% - здебільшого небезпечно, 2% учнів не почувають  себе комфортно і безпечно

1.1.1.2. Чи учням та вчителям подобається, як організований простір закладу? Що саме вони б хотіли змінити?

 

3,16

 

+

76% опитаних подобається, як організований Простір закладу освіти є достатньо комфортним.

Варто попрацювати над створенням зон відпочинку. 

 

1.1.1.3. Чи використовують вчителі можливості просторової організації в процесі навчання? Чи дозволяють умови, обладнання навчальних кабінетів гнучко використовувати простір під час освітнього процесу?




3,23



+

Оформлення навчальних кабінетів сприяє ефективному використанню освітнього середовища Гнучкість дизайну забезпечується через мобільні робочі місця для індивідуальної, групової та колективної роботи та створює можливості для швидкої зміни конфігурації освітнього середовища, форм роботи під час навчального заняття. Дотримано балансу візуальної стимуляції.





1.1.1.4.Чи подобається учням облаштування території? Чи враховується їхня думка при облаштуванні освітнього простору? Чи є місце для рухливих ігор та спокійного відпочинку? 





3,35




+

81% працівників та  72% здобувачів освіти висловили задоволення щодо зручності, комфортності й безпеки території закладу освіти. Для здобувачів початкової школи облаштовано майданчик для рухливих ігор, проведення занять; територія майданчику огороджена, обладнання безпечне для використання (сертифіковане). На території закладу освіти функціонує комплексний спортивний майданчик з такими характеристиками:

  • штучне покриття;
  • наявність огорожі,
  • два входи\виходи;
  • місця для глядачів (поновити сидіння)

 Обладнання майданчика безпечне для експлуатації, сертифіковане.

 

1.1.1.5. Чи створені персональні робочі місця та місця для відпочинку педагогів

 

3,47

 

+

Більшість педагогічних працівників мають персональне робоче місце. Є кімната для відпочинку педагогів. (варто наповнити кімнату телевізором, предметами для «Хвилинка на чай»

Критерій 1.1.1. Заклад освіти розташований на вулиці з активним дорожнім рухом. Територія огороджена. Встановлено турнікет В'їзд на територію закладу освіти регулюється - встановлено ворота. Будівля закладу освіти має 4 входи/виходи, що дозволяє забезпечити автономність окремих категорій здобувачів освіти та потребує додаткових зусиль для забезпечення контролю. З метою недопущення до навчальних приміщень осіб, що не є учасниками освітнього процесу вжито заходи:

  • розміщено відповідного змісту оголошення при вході в приміщення;
  • налагоджено чергування обслуговуючого персоналу, педагогічних працівників, представників адміністрації.

Навчальні приміщення, санітарні кімнати для здобувачів освіти початкової школи є непрохідними та недоступними для користування здобувачами освіти інших вікових груп. Прилегла територія облаштована - асфальтове покриття. Рослинні насадження - кущі, дерева у доброму стані. У безпосередній близькості до території закладу освіти розташований районний трудовий архів. Територія чиста, охайна, відсутнє нагромадження сміття, будівельних матеріалів, опалого листя, в темну пору доби освітлюється.

Ведеться зовнішнє цілодобове відеоспостереження. Є потреба в облаштуванні велопарковки. В умовах карантинних обмежень освітнього процесу організовано:

  • місця для обробки рук антисептичними засобами на всіх входах\виходах до закладу освіти;
  • встановлені контейнери з кришками та поліетиленовими пакетами для збору використаних засобів індивідуального захисту, паперових серветок з подальшою утилізацією; 
  • проводиться очищення і дезінфекція поверхонь після закінчення навчальних занять та в кінці робочого дня;
  • розміщені інформаційні плакати/банери про необхідність дотримання респіраторної гігієни та етикету кашлю.
  • в умовах воєнного стану облаштовано укриття, яке розраховане на усіх учасників освітнього процесу.

 

Критерій 1.1.2. Заклад освіти забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми




1.1.2.1. Чи наявні у закладі усі групи приміщень, що передбачені відповідними будівельними та санітарними нормами та необхідні для реалізації освітньої програми закладу?




3,67














2,92



+

Навчальні кабінети - 26

Спортивна зала  - 1

Актова зала - 200 місць

Їдальня - 100 місць

Кабінет практичного психолога -1

Методичний кабінет - 1

Бібліотека - 1

Санітарні приміщення – 9

Учительська кімната - 1

Гардеробна кімната - 1

 

1.1.2.2. Чи відповідає кількість учнів закладу проектній потужності будівлі?

 

3,15

+

Проектна потужність закладу освіти - 600 учнів. У 2021-2022 н.р. – навчалося 187 здобувачів освіти.. Завантаженість складає  30,2%




 1.1.2.3. Чи забезпечує обладнання навчальних кабінетів (лабораторій), майстерень реалізацію освітньої програми закладу? 




2,13





+

Обладнані для роботи:

  • кабінет фізики
  • кабінет хімії
  • комп'ютерний клас - 2
  • кабінет біології
  • кабінет курсу “Захист України” - 1

Всі навчальні приміщення укомплектовані необхідним шкільним обладнанням: робоче місце вчителя\вчительки, учнівські комплекти (стіл, стілець), шафи, настінна дошка



1.1.2.4

.Чи наявне навчальне обладнання для виконання освітньої програми закладу?



2,74

 

+

Проектор  - 5

Інтерактивні панелі - 2

Ламінатор - 4

Принтер - 6

Інтернет - обладнання

Комп’ютер - 29

Ноутбук - 8

Критерій 1.1.2.  Всі навчальні кабінети та приміщення обладнані відповідно до вимог законодавства та освітньої програми. Заклад має всі необхідні навчальні приміщення. Навчальні кабінети забезпечуються інтерактивними засобами навчання та необхідним навчальним обладнанням. Здійснюється регулярний моніторинг за станом засобів навчання та обладнання

 

Критерій 1.1.3. Здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх




1.1.3.1. Чи проводяться належним чином інструктажі, тренінги та інші заходи щодо пожежної безпеки, безпеки життєдіяльності?




3,73














3,33



+

Розроблено і введено в дію інструктажі з охорони праці та безпеки життєдіяльності працівників закладу й здобувачів освіти. Ведуться відповідні записи.

У класних журналах на окремих сторінках фіксуються заняття з безпеки життєдіяльності здобувачів освіти.

Вступний, первинний, цільовий, повторний інструктажі проводяться згідно діючих вимог законодавства.

1.1.3.2. Чи ведеться у закладі вся необхідна документація з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, поведінки в умовах надзвичайних ситуацій, відповідно до вимог законодавства? 

 

3,27

 

+

 

Дотримується порядок розслідування нещасних випадків, ведеться відповідна документація. 

 

1.1.3.3. Чи обізнані учні з правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій? 



3,79

 

+

За результатами опитування здобувачі освіти  у абсолютній більшості обізнані з вимогами безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх (90%); знають правила поведінки в разі нещасного випадку, раптового погіршення стану здоров’я, пожежі, розуміють як діяти в таких ситуаціях (68%).



1.1.3.4. Чи знають учні шляхи евакуації та де знаходяться пожежні виходи, засоби пожежогасіння?



2,82

 

+

Здобувачі освіти обізнані із  шляхами евакуації переважно з кабінету, закріпленого за класом,  місцезнаходженням пожежних виходів, засобами пожежогасіння. Теоретичні знання відпрацьовані на практиці. Слід відпрацювати шляхи евакуації з інших локацій закладу освіти.

1.1.3.5. Чи знають педагоги послідовність дій при виникненні пожежі чи інших надзвичайних ситуацій, правил охорони праці та безпеки життєдіяльності?

 

3,06

 

+

89% опитаних педагогів правильно визначили порядок  дій при виникненні пожежі чи інших надзвичайних ситуацій

Критерій 1.1.3.  Учасники освітнього процесу знають та дотримуються вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, знають та дотримуються правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій. Працівники проходять навчання та інструктажі з даних питань. Систематично проводяться заняття з учнями. 

   Наявні засоби первинного гасіння пожежі сертифіковані, відповідають діючим вимогам законодавства. Схема евакуації на випадок надзвичайної ситуації оформлена відповідно вимог, розміщена для відвідувачів та учасників освітнього процесу в доступному місці. Облаштовано систему заземлення та блискавкозахисту.  Дерев'яні конструкції будівлі оброблені вогнезахисним розчином згідно стандартів. Заклад на 85% забезпечений вогнегасниками

 

Критерій 1.1.4. Працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях

1.1.4.1. Чи проводяться у закладі навчання/інструктажі педагогів з питань надання домедичної допомоги, реагування на випадки травмування або погіршення самопочуття дітей під час освітнього процесу? 



3,44














3,17



+

Дії персоналу у разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру https://docs.google.com/document/d/1arjfZBeRAriIpQ5rAiOlynU8aIY6u0b0/edit

https://docs.google.com/presentation/d/1e1MH9CVjHQGfkSgCW1UuKeXjfod0kgbio451kmSHFc0/edit#slide=id.g6cef054025_0_35

Налагоджена система інформування, теоретичного і практичного відпрацювання  навиків надання допомоги учасникам освітнього процесу в умовах кризових ситуацій. Рекомендовано для навчання онлайн курс «Домедична допомога»  

1.1.4.2. Чи ведеться у закладі вся необхідна документація щодо реагування на нещасні випадки, травмування учасників освітнього процесу відповідно до вимог законодавства?

 

2,91

 

+

Документація щодо реагування на нещасні випадки здійснюється згідно https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0612-19#Text

Критерій 1.1.4. Учасники освітнього процесу знають та дотримуються вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, знають та дотримуються правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій. Працівники проходять навчання та інструктажі з даних питань. Систематично проводяться заняття із здобувачами освіти. Працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку чи раптового погіршення стану здоров’я учасників освітнього процесу і вживають необхідних заходів у подібних ситуаціях. Педагогічні працівники та керівництво у разі нещасного випадку діють відповідно до визначеного порядку.

 

Критерій 1.1.5. У закладі освіти створюються умови для харчування здобувачів освіти і працівників

1.1.5.1. Яка частка учнів від загальної кількості харчується у їдальні? 






2,73

+

Буфетним харчуванням охоплено 100% учнів, з них 42% - безкоштовним

 

1.1.5.2. Чи подобається учням асортимент,що пропонується у шкільному буфеті?   Що саме вони хотіли б змінити? 

 

3,05

 

+

Серед здобувачів освіти початкової та основної школи переважає позитивна думка щодо якості харчування. Старшокласники готові харчуватися за умови множинного вибору та розширення асортименту. Терміново потрібно налагоджувати гаряче харчування (99% опитаних)

1.1.5.3. Чи харчуються у буфеті педагоги і яка їхня думка щодо якості харчування? 

2,41

+

35,5% педагогічних працівників харчуються у шкільній їдальні постійно,  19% - досить часто, 29% - іноді, 16,5% - не харчуються 

1.1.5.4.  Що більше до вподоби учням: перекус у буфеті – чи гаряче харчування

 

+

Різні вікові групи орієнтовані по різному: старшокласники надають перевагу гарячому харчуванню. У школі на жаль воно відсутнє.

 

1.1.5.5. Яка думка батьків щодо якості харчування, умов у буфетіі?

 

+

82% опитаних батьків/законних представників здобувачів освіти оцінюють якість харчування за 10-бальною шкалою від 5 до 10. !00% батьків за гаряче харчування

Критерій 1.1.5.  У закладі освіти частково створено умови для харчування учнів і працівників. Умови сприяють формуванню культури здорового харчування. Шляхом опитування вивчається думка учасників освітнього процесу про рівень задоволеності умовами харчування. Керівництво моніторить санітарно-гігієнічний стан приміщень буфету, вивчає забезпеченість буфету необхідним обладнанням. Здійснюється  щоденний контроль за якістю продуктів, що надходять до буфету, умовами їх зберігання, дотримання термінів реалізації, дотримання санітарно-протиепідемічного режиму  та проходження обов’язкових медичних оглядів працівниками буфету.

Найближчі завдання у сфері організації шкільного харчування:

      - Організація гарячого харчування

  • формування культури харчування у здобувачів освіти;
  • залучення здобувачів освіти до співучасті у формуванні меню їдальні

Критерій 1.1.6. У закладі освіти створюються умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті




1.1.6.1. Чи забезпечують наявні фільтри, антивірусні програми та інші заходи безпечний доступ до мережі Інтернет? 





3,94





3,60




+

94% опитаних вважають надійним і безпечним доступ до мережі Інтернет. Встановлені контент-фільтри, що максимально не допускають інформацію, яка несе загрозу безпеці, здоров'ю та життю здобувачів освіти Своєчасно оновлюються антивірусні програми. Здійснюється моніторинг шкільних ресурсів на предмет розміщення на них несанкціонованої інформації.

1.1.6.2. Чи отримують педагоги достатньо інформації/навчання щодо питань безпеки дітей в Інтернет? 

 

3,73

+

83,5% педагогів відповіли на це питання ствердно, 16,5% - переважно «так». Для педагогічних працівників проводяться навчання  щодо безпечного користування мережею Інтернет. Абсолютна більшість вчителів пройшли навчання за програмою  Цифрограм для вчителів




1.1.6.3

.Чи захищені бази персональних даних учасників освітнього процесу? 




3,32



+

Результати опитування: цілком захищені - 35%;

переважно захищені - 62%;

переважно не захищені - 3%  Доступ до персональних даних учасників освітнього процесу  обмежений посадовими обов'язками. Загальнодоступна інформація деперсоніфікована.

1.1.6.4.  Чи розглядаються питання безпечного користування Інтернет під час проведення навчальних занять та бесід з учнями в позаурочний час?

 

3,43

 

+

70% опитаних ствердно відповіли на це питання і, , 20% -  роблять це часто, 9% - іноді надають таку інформацію учням.

Критерій 1.1.6. У закладі освіти створено умови для безпечного використання мережі Інтернет. Формуються навички безпечного користування мережею учнями. Застосовуються комп’ютерні програми, які здійснюють фільтрування контенту. Учні в освітньому процесі отримують інформацію щодо безпечного використання мережі. У процесі викладання предметів\курсів відбувається розвиток умінь учнів знаходити необхідну інформацію. 





Критерій 1.1.7. 

У закладі освіти застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників




1.1.7.1. Чи є у закладі напрацьовані спільно психологом, педагогами, класними керівниками підходи (методики) для адаптації та інтеграції дітей в освітній процес закладу?






3,70



















3,66





+

У закладі освіти напрацьована система заходів, процедур, що забезпечують адаптацію\інтеграцію дітей до освітнього процесу  в умовах, що змінюються. Заходи адаптації проводяться щодо учнів 1-х, 5-х, 10-х класів; новоприбулих; учнів, що перебувають у кризовій ситуації; учнів з особливими освітніми потребами; соціально вразливих груп тощо; учні з інших населених пунктів, довіз яких здійснюється до закладу освіти.




1.1.7.2.  Чи застосовуються методики та підходи до адаптації учнів на практиці?




3,65



+

При дослідженні адаптації використовується інструментарій:

Проективна методика "Дерево" 

Метод соціометрії

Тест шкільної тривожності Філіпса

Вивчення мотивації до навчання (за методикою Ануфрієва та Костроміної)

Почуття в школі (за методикою Левченко) 



1.1.7.3.

Чи забезпечує заклад умови для реалізації принципу наступності в навчанні (співпраця педагогів, розгляд питань наступності на педрадах, залучення практичного психолога)?





3,88





+

Для успішної адаптації  в закладі проводиться ціленаправлена робота: згідно наказу директора школи утворено команду, що здійснює моніторинг,  розроблено алгоритм дій. Проблема адаптації розглядається на засіданні педради.

 

1.1.7.4. Чи вивчається думка батьків щодо умов адаптації та інтеграції дітей у закладі? 

 

+

72% опитаних батьків вважають достатньою роботу щодо адаптації дітей  до змінених умов навчання,21% вказують на епізодичний характер такої роботи, 7% не спостерігають за такою роботою

 

1.1.7.5. Чи вивчається думка дітей (наскільки безпечно і комфортно вони почувають себе у закладі)?

39% опитаних почуваються  цілком безпечно,  56% переважно безпечно, здебільшого не почуваю себе у безпеці - 2%, не почувають себе у безпеці в закладі освіти 3%.

 

1.1.7.6. Чи напрацьовані у закладі підходи до адаптації новоприбулих педагогів?

 

3,41

 

+

63% педагогічних працівників відповіли на це питання ствердно, 27% - переважно так, 10% вважають переважно ні.

 

 1.1.7.7. Наскільки Ви оцінюєте допомогу закладу освіти педагогічним працівникам адаптуватися до нових умов (новий держстандарт, зміни в освітній програмі, дистанційне навчання тощо) (оцініть за 4-бальною шкалою)



3,69



+

Оцінки роботи закладу освіти щодо допомоги в адаптації в умовах змішаного\дистанційного навчання, впровадження Концепції НУШ, зміни статусу вчителя в освітньому процесі тощо розподілилися наступним чином: 4 бали - 67% 3 бали - 29%

2 бали - 3%

Критерій 1.1.7. Адаптація учнів, педагогічних працівників відбувається швидко і безболісно. Це забезпечується за рахунок системи заходів, які сприяють швидкій адаптації учасників освітнього процесу до умов перебування у закладі. З педагогічними працівниками, які приступили до роботи, здійснюється індивідуальна робота. Адаптація молодих учителів здійснюється, зокрема, через використання інституту наставництва. Результати адаптаційного процесу прослідковуються практичним психологом шляхом опитування учасників освітнього процесу.

Вимога/правило 1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

 

Критерій 1.2.1. Заклад освіти планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі




1.2.1.1.

Чи сформована у закладі антибулінгова політика? Що знають про неї учасники освітнього процесу? 





3,79










3,66




+

У закладі освіти розроблено і введено в д Наказ  "Про заходи щодо забезпечення антибулінгової політики в закладі, Концепція антибулінгової політики в закладі освіти, порядок подання та розгляду заяви про випадки булінгу, порядок реагування на доведені випадки булінгу та відповідальність. Облаштовано куточок «Булінгу- ні»

 

1.2.1.2. Чи оприлюднено План запобігання булінгу (цькуванню) і чи виконуються заплановані заходи? Чи охоплюють вони усі аспекти життя закладу?




3,70



+

Заходи щодо профілактики булінгу, створення в закладі освіти  безпечного освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства оприлюднений на сайті, охоплює інформаційно-просвітницьку діяльність, створення безпечного освітнього середовища, моніторингові відстеження

1.2.1.3. Чи знають педагоги, керівництво, як діяти у випадку виявлення булінгу (цькування)?

 

3,88

 

+

94% опитаних учителів знають як діяти у випадку білінгу/цькування, 6% компетентні з цього питання частково

 

1.2.1.4. Чи залучались представники територіального органу (підрозділу) Національної поліції до розроблення Плану заходів, інформаційно-просвітницької роботи з учасниками освітнього процесу? 




3,23



+

До розроблення Плану заходів щодо профілактики булінгу, створення в закладі освіти  безпечного освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства представники поліції не залучалися, але інформаційно-просвітницьку роботу з учасниками освітнього процесу проводять.




1.2.1.5. Чи проводяться інформаційні заходи для батьків щодо пропусків занять, профілактики насильства у дитячому колективі, кібербулінгу тощо?




3,70



+

Політика запобігання булінгу у закладі освіти є комплексною і охоплює усіх учасників освітнього процесу. Всі учасники освітнього процесу знають про антибулінгову політику,  неухильно дотримуватись правил та процедур нею встановлених.  З батьками\законними представниками проводяться консультації, надаються інформаційні матеріали, здійснюється аналіз та самоаналіз проведінкових дій та реакцій

Критерій 1.2.1.  В закладі освіти реалізується антибулінгова політика, спрямована на запобігання, протидію та реагування проявам булінгу (цькування), дискримінації. Систематично, шляхом опитування учнів і педагогічних працівників, вивчається думка про безпеку і психологічну комфортність освітнього середовища. Здійснюється інформування педагогічних працівників щодо ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йому. Відбувається систематична співпраця з представниками правоохоронних органів, іншими фахівцями з питань запобігання та протидії булінгу. Керівництво, педагогічні працівники протидіють булінгу, іншому насильству, дотримуються порядку реагування на їх прояви. Здійснюється аналіз причин відсутності учнів на заняттях та вживаються відповідні заходи. Психологічна служба у своїй діяльності тісно співпрацює з керівництвом та класними керівниками. Систематично надаються консультації учасникам освітнього процесу з проблем адаптації, булінгу, мобінгу, особистісного розвитку та інших проблем. Вивчається рівень отримання психолого-соціальної підтримки учнів, які цього потребують. Керівництво вчасно повідомляє органи та служби у справах дітей, правоохоронні органи про виявлені факти булінгу або іншого насильства. До політики запобігання булінгу і мобінгу активно залучаються представники учнівського самоврядування. З даної проблематики проводяться семінари, інші заходи. Забезпечується рівний доступ до навчання усім дітям незалежно від особливостей фізичного розвитку, етнічної та релігійної приналежності. В закладі культивується повага до прав людини та здійснюється протидія до будь-яких форм дискримінації за різними ознаками. Ця політика забезпечується через проведення бесід з учнями, проведення тематичних позаурочних заходів, наскрізного процесу виховання. Заклад допомагає батькам виявляти ознаки того, що їхня дитина стала жертвою/ініціатором чи свідком булінгу (цькування). Для батьків проводяться інформаційно-просвітницькі заходи.

На запитання “Чи траплялося з Вами за останній рік у школі або за її територією на регулярній основі щось із наступного:  психологічне насильство (крик, залякування, тролінг, маніпуляції,приниження, кепкування)” заперечно відповіли 79% опитаних учнів , 21% - відповіли “так”. Фізичне насильство підтвердили 6% опитаних. економічне - 4%. У 12% випадках діти, що перебувають у ситуації булінгу\цькування не зверталися за допомогою до інших осіб

 

Критерій 1.2.2. Правила поведінки учасників освітнього процесу в закладі освіти забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини

 

1.2.2.1 Чи розроблені правила поведінки для всіх учасників освітнього процесу? 

 

3,79




3,55

 

+

В закладі освіти розроблені правила поведінки для всіх учасників освітнього процесу, за потреби, вносяться зміни й доповнення




1.2.2.2 Чи ознайомлені учасники освітнього процесу з правилами поведінки? 




3,88



+

Учасники освітнього процесу ознайомлені з правилами поведінки. 83% здобувачів освіти стверджують, що правила розроблені, оприлюднені, я їх дотримуюся;  7% - правила розроблені, оприлюднені, але я їх не дотримуюся; 6% - мені про це нічого не відомо; 4% правила не оприлюднені, але я дотримуюся загальноприйнятих правил культури поведінки

 

1.2.2.3. Чи є правила поведінки у закладі освіти дієвими і функціональними?

 

3,56

 

+

Правила поведінки побудовані на позитивному сприйнятті. При формулюванні зменшено їх імперативність, знеособлена направленість. Правила чіткі, зрозумілі, легкі для запам'ятовування.

 

 1.2.2.4. Чи проводить заклад моніторинг того, як змінюється динаміка порушень правил поведінки учнями?

 

2,97

 

+

Питання динаміки порушень правил поведінки учасниками освітнього процесу внесено до програми моніторингу у 2022-2023 навчальному році

Критерій 1.2.2. В закладі освіти розроблені та оприлюднені правила поведінки учасників освітнього процесу, спрямовані на формування позитивної поведінкової мотивації. Зміст правил поведінки базується на балансі прав та обов’язків, не порушує етичних норм, прав та свобод людини. До вироблення правил поведінки залучаються всі учасники освітнього процесу. Здійснюється моніторинг дотримання учасниками освітнього процесу правил поведінки.  

 

Критерій 1.2.3. Керівник та заступники керівника закладу освіти, педагогічні працівники протидіють булінгу (цькуванню), іншому насильству, дотримуються порядку реагування на їх прояви






1.2.3.1 Чи пройшли педагогічні працівники навчання із запобігання та протидії насильству і булінгу?








3,26








3,85






+

Вчителям рекомендовано онлайн навчання за програмою Протидія та попередження булінгу (цькуванню) в закладах освіти. Відповідні тематичні модулі є обов'язковими для підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Засідання кафедри класних керівників на тему «Протидія булінгу в учнівському колективі», Навчання педагогічних працівників відновним практикам, засобам дискримінаційних підходів організації освітнього процесу. Питання конструювання уроку на засадах недискримінаційного принципу розглянуто на засіданні педагогічної ради закладу освіти.

 

1.2.3.2. Чи відбувається щорічне оновлення Плану заходів із запобігання булінгу та дискримінації? Наскільки дієвим є цей план? 

 

3,53

 

+

План дієвий, відпрацьовується в освітньому процесі, узгоджений з іншими видами планування роботи закладу освіти, корективи вносяться за потреби

 

1.2.3.3. Чи проводиться регулярний аналіз причин пропусків занять учнями та, у разі необхідності, здійснюється відповідна робота з учнями, батьками, в тому числі за участі Служби у справах дітей? 



3,82

 

+

Класні керівники здійснюють щоденний моніторинг відвідування учнями школи, встановлюють причини пропусків. Ведеться загальношкільний облік відвідування занять. Необгрунтовані пропуски, пропуски без поважних причин обговорюються з батьками\законними представниками здобувачів освіти, проводиться індивідуальна робота. В окремих випадках для розв'язання проблеми залучаються  відповідні служби.  Без поважних причин пропустили заняття – 7%, необгрунтовані пропуски – 2%, по хвворбі -32%.

1.2.3.4.  Які заходи здійснює психологічна служба закладу із запобігання, виявлення та реагування на випадки булінгу?

 

+

Робота шкільної служби порозуміння, просвітницька діяльність, години спілкування, соціально-психологічні дослідження,тренінги.

 

1.2.3.5. Чи керівництво закладу, вчителі реагують на звернення щодо випадків булінгу? Чи знають педагоги і чи дотримуються прийнятого у закладі порядку реагування на звернення про випадки булінгу? 




3,73



+




Керівництво закладу освіти, педагогічні працівники, інші залучені особи  протидіють проявам булінгу, іншим формам  насильства, дотримуються порядку реагування на їх прояви. Класні керівники щоранку здійснюють контроль відвідування учнів закладу освіти, з’ясовують причини та обставини їхньої відсутності й повідомляють адміністрацію закладу. 

 

1.2.3.6. Чи повідомляють правоохоронним органам та Службі у справах дітей про випадки булінгу?

 

+

У разі виявлення випадків булінгу та інших видів насильства заклад освіти повідомляє органи та служби у справах дітей, правоохоронні органи.

Критерій 1.2.3. В закладі освіти педагогічний колектив активно взаємодіє з іншими учасниками освітнього процесу на партнерських засадах розподіленого лідерства, створює умови для нетерпимості до проявів насильства\дискримінації, працює над реалізацією прийнятих рішень щодо створення недискримінаційного освітнього середовища. На період з 2019 р. по 2024 р. заклад освіти працює над реалізацією програми “Безпечна і дружня до дитини школа”.  В освітній комунікації вчителі керуються принципами:

  1. уникати вживання некоректно-оцінної лексики, стереотипного і упередженого мовлення, що може призвести до дискримінації;
  2. при формулюванні завдань, в усній мовленнєвій діяльності вживати, де це можливо і доцільно, збірні іменники або описові конструкції замість лише форм чоловічого роду;
  3. в практичній освітній діяльності з метою нівелювання дискримінаційного впливу на свідомість здобувачів\здобувачок освіти пропонувати до вживання коректні та недискримінаційні формулювання.

Керівник та заступники керівника закладу освіти, педагогічні працівники, інщі залучені особи протидіють булінгу (цькуванню), іншим проявам насильства, знають як діяти в умовах при встановленні випадку системного насильсьва, дотримуються порядку реагування на їх прояви. Колектив усвідомлює, що робота над створенням безпечного освітнього середовища не припиняється з досягненням певного результату. Насамперед, це безперервний процес реагування на нові виклики життя, пошук нових можливостей, ресурсів, генерування нових ідей і правил. Водночас необхідно, щоб всі учасники цього процесу усвідомлювали спільну відповідальність, мали вміння, бажання та добру волю для такої співпраці.

Вимога/правило  1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простор

 

Критерій 1.3.1. Приміщення та територія закладу освіти облаштовуються з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування

1.3.1.1. Чи зручно у закладі усім учасникам освітнього процесу?  Чи в рівній мірі вони можуть користуватися приміщеннями та територією? 






3,82





+

Заклад освіти, виходячи з принципів  забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування забезпечує максимально зручне для всіх учасників освітнього процесу середовище, яке відповідає основним принципам інклюзивної освіти, рівності та поваги до прав людини.Зручно і комфортно почуваються у школі 32% учнів та 76% батьків, 56% учнів та 23% батьків почуваються переважно добре, 8% здебільшого почуваються некомфортно, 3 % - некомфортно. Всі учасники освітнього процесу користуються шкільними приміщеннями без перешкод. 

1.3.1.2 Чи має школа план дій (кроків) для покращення доступності? Чи узгоджений цей план із засновником? Чи є прогрес у його реалізації?

 

+

Згідно плану покращення архітектурної доступності, облаштування безпечного освітнього середовища облаштовано пандус, капітальний ремонт актової зали, приміщення шкільної їдальні

Критерій 1.3.1.  Заклад освіти забезпечує максимально зручне для всіх учасників освітнього процесу середовище, яке відповідає основним принципам інклюзії, рівності та поваги до прав людини. Здійснюються заходи, які сприяють облаштуванню та обладнанню навчальних приміщень з урахуванням принципів універсального дизайну або розумного пристосування. Приміщення і територія частково адаптовані до використання всіма учасниками освітнього процесу. Облаштування освітнього середовища школи є частиною стратегії розвитку закладу. Керівник спільно із засновником розробляють план заходів для поліпшення доступності закладу та поступово його втілюють. 

 

Критерій 1.3.2. У закладі освіти застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами

1.3.2.1 Які методи і форми роботи використовують учителі в процесі проведення навчальних занять у класах, де є діти з особливими освітніми потребами? 





2,62


















2,94

Розклад уроків для дітей з особливими освітніми потребами складають з урахуванням індивідуальних особливостей їхньої навчально-пізнавальної діяльності, динаміки розумової працездатності протягом дня і тижня та з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог. Також передбачаються  додаткові корекційно-розвиткових занять. Враховуються рекомендації ІРЦ відносно дітей з конкретними особливостями

1.3.2.2.Чи розглядаються в структурі науково-методичної роботи питання методик роботи з дітьми з ООП?

Питання роботи з дітьми ООП виносилися для розгляду на засідання педради, ШМО.

 1.3.2.3.

На скільки заклад освіти забезпечений необхідним навчальним обладнанням для роботи з дітьми з ООП?

3,17

+

У закладі освіти облаштовано ресурсну кімнату для проведення додаткових занять, зустрічей, консультацій. Спеціальне обладнання навчального характеру відсутнє

1.3.2.4.

Чи достатньо у закладі освіти кадрового персоналу для роботи з дітьми з ООП? 

 

2,94

 

+

В штатному розписі закладу освіти є посада логопеда, працює практичний психолог та соціальний педагог

1.3.2.5. Чи достатню методичну підтримку отримують педагоги для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами? 

 

3,26

 

+

Корекційні методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. 38% - так, 53% - переважно так, 6%-переважно ні, 3% - ні

1.3.2.6. В яких аспектах роботи з дітьми з ООП вчителі потребують допомоги? 

 

2,71

 

+

Адаптація навчальних матеріалів та завдань; система та критерії оцінювання; праймінг для стабілізації поведінки учнів з ООП. Як вчити дитину дистанційно дитину з ООП, морально -етичний аспект.

Критерій 1.3.2. У закладі освіти застосовуються освітні технології та методики, які максимально враховують особливості дітей з особливими освітніми потребами та допомагають їм безболісно інтегруватись до дитячого колективу. Наявна посада практичного психолога, соціального педагога, логопеда, які забезпечують супровід навчання дітей з ООП. Облаштована ресурсна кімната. Педагогічні працівники одним із напрямів підвищення кваліфікації обирають методики роботи з дітьми з ООП. Забезпечується психологічний супровід навчання дітей з ООП. Створено команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами. Складено індивідуальні програми розвитку для дітей з ООП. 

Критерій 1.3.3. Заклад освіти взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти

1.3.3.1.Чи є регулярною комунікація з батьками дітей з ООП? Чи відповідає комунікація та співпраця очікуванням батьків та педагогів?

 

2,85















2,95

 

+

Засідання команди психолого-педагогічного супроводу відбувається два рази на рік. Індивідуальні комунікації за потребою з ініціативи вчителя\вчительки або батьків.

1.3.3.2.Чи створена у закладі освіти команда психолого-педагогічного супроводу та розроблений план її роботи?









2,73




+

У закладі освіти створена команда психолого-педагогічного супроводу, Розроблено план роботи. Завдання коменди психолого-педагогічного супроводу: збір інформації про особливості дитини, її інтереси, труднощі, освітні потреби на етапах створення, виконання індивідуальної програми розвитку (ІПР); ٚ визначення напрямів психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг; ٚ розроблення індивідуальної програми розвитку (ІПР); ٚ надання методичної підтримки педагогам з організації інклюзивного навчання; ٚ створення належних умов для інтеграції дітей; ٚ консультації батьків щодо особливостей розвитку, навчання та виховання дітей; ٚ проведення інформаційно-просвітницької діяльності у закладі.

 1.3.3.3. Наскільки ефективною є робота команди психолого-педагогічного супроводу, чи досягаються поставлені завдання?

 

3,29

 

+




35% учителів вважають роботу команди психолого-педагогічної діяльності ефективною, 58% - переважно успішною, 6% - переважно не ефективною.

Критерій 1.3.3.  Забезпечується системна комунікація з батьками та співпраця з фахівцями інклюзивно-ресурсного центру. Для батьків проводяться регулярні консультації щодо навчання і розвитку дитини. Батьки беруть участь у засіданнях команди психолого-педагогічного супроводу. Взаємодія педагогічних працівників і батьків з питань: проведенні оцінювання/діагностики освітньої діяльності дітей; ідентифікації сильних сторін дитини та сфер, де вона потребує допомоги; визначення цілей і завдань на навчальний рік; визначення послуг, які отримуватиме дитина та її сім’я; прийняття рішень про майбутні напрями роботи з дитиною після завершення навчального року. 23% педагогічних працівників мають досвід роботи з дітьми з ООП, 23% - не мають такого досвіду, 50% висловили готовність до такої роботи, 3%, за можливості, уникають таку комунікацію.

Участь батьків у організації інклюзивного навчання 

 

Критерій 1.3.4. Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя

1.3.4.1.

Чи відображені у стратегії розвитку закладу освіти заходи із вдосконалення освітнього середовища? 










3,70

1.3.4.2. Які заходи із вдосконалення мотивуючого освітнього середовища зазначені в річному плані роботи? Чи залучені учасники освітнього процесу до цих заходів? 

1.3.4.3.

Чи дозволяє наявне у закладі освіти обладнання загального і навчального призначення забезпечити оволодіння учнями ключовими компетентностями? 

3,59

+










1.3.4.4. Чи забезпечується у закладі освіти розвиток освітнього середовища у напрямі здоров’язбереження та здорового способу життя? 










,82








+

Забезпечення освітнього простору/середовища, яке мотивує до активності (зокрема, ігровий майданчики для учнів початкової школи, спортивні майданчики для учнів старших класів, створення можливостей для рухової активності в приміщеннях, доступ до спортивного обладнання під час перерв тощо). Шкільна політика впровадження здоров’язбережувального освітнього середовища керується такими принципами як послідовність, системність, особистий приклад. Активності, що практикуються вчителями закладу освіти: 

перерви під час уроків для вправ; спільні заходи на свіжому повітрі; запровадження шкільної політики «розумного використання», наприклад: формування звички використовувати пластик та поліетилен у щоденному житті, бережливого ставлення до витрачання води, електроенергії, сортувати сміття тощо, створено екологічну кімнату. 

Критерій 1.3.4. Освітнє середовище закладу освіти мотивує учнів до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя. Під час освітнього процесу здійснюється формування навичок здорового способу життя та екологічно доцільної поведінки учнів. У змісті викладацької діяльності простежується формування навичок здорового способу життя, інтеграції здоров’язбережувальної та екологічної компетентностей. Обладнання і засоби навчання сприяють оволодінню учнями ключовими компетентностями. Дизайн навчальних приміщень є максимально функціональним та мотивуючим до навчання.  Підвищують мотивацію до навчальної діяльності групові\кооперативні форми роботи, проектна діяльність, квест тощо. Саме вони потребують максимального залучення простору класу, школи через створення мобільних робочих місць, зміни видів діяльності, виходу за межі класу і звичного простору класної кімнати. Важливим мотиваційним чинником для пізнавальної діяльності учнів в умовах пандемії стали заняття на шкільному подвір’ї - практичні роботи, дослідження, реалізація групових проектів з вивчення компонентів природи тощо.

Критерій 1.3.5. 

У закладі освіти створено простір інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу (бібліотека, інформаційно-ресурсний центр тощо)

 

1.3.5.1

.Відвідуваність бібліотеки: як часто та з якою метою учні відвідують бібліотеку? Чи подобається їм працювати в бібліотеці? 



1,64













3,01

 

+

42% опитаних здобувачів освіти шкільну бібліотеку не відвідують; 18% відвідують лише для отримання підручників і необхідної літератури; для самопідготовки, презентації, роботи над проектами - 19%; для проведення зустрічей, огляду виставок, інших активностей - 21%.

 

1.3.5.2.

Чи зручний і мотивуючий до навчання простір бібліотеки? 

 

3,47

 

+

47% опитаних відзначили бібліотечний простір як зручний і мотивуючий. 52%  відвідувачам подобається освітній простір бібліотека, 48% здебільшого подобається 





1.3.5.3.Чи отримують вчителі та учні достатню підтримку від бібліотеки для реалізації завдань освітнього процесу?





3,44




+

64% педагогічних працівників отримують достатньо підтримки від бібліотеки для реалізації завдань освітнього процесу. 26% опитаних дуже часто відвідують бібліотеку, 18% - часто, 56% відвідують шкільну бібліотеку зрідка. Мета відвідування бібліотеки різноманітна: для підготовки до уроку - 61%, для участі в колективних комунікаціях - 47%, у особистих справах - 20%, різні активності - 17%. Щодо учнів, ситуація пропорційно протилежна.

 Щодо учнів -1.3.5.4.Чи зазначені у стратегії розвитку та річному плані роботи питання із вдосконалення інформаційного простору у закладі освіти?

+

Що таке STEM - освіта і чому вона така популярна?

Брати участь у телекомунікаційних проектах.

 

1.3.5.5. Чи сприяє заклад освіти вдосконаленню професійної майстерності шкільного бібліотекаря?   

 

3,50

 

+

Крім курсової перепідготовки, бібліотекар бере участь у тренінгах, семінарах, вебінарах, онлайн-курсах з питань удосконалення інформаційного простору, формування інформаційної культури.

Критерій 1.3.5 У закладі освіти шкільна бібліотека виконує інформаційну, навчальну та методичну функції. Діяльність бібліотеки спрямована на розвиток інформаційної культури учнів. Шкільний бібліотекар виконує функцію консультування з пошуку інформації для педагогічних працівників і учнів. Простір бібліотеки максимально зручний для використання. Він використовується для проєктної роботи, проведення інтегрованих уроків, інформаційно-просвітницьких заходів, неформального спілкування тощо.  Організовано роботу над проектом    “Медіатека - бібліотечний простір для вивчення й обміну думками”

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)