ЗМІСТ

І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ

1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти як нормативний документ ………………………………………………………… 4

1.2. Мета розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти ……... 5

1.3. Завдання …………………………………………………………………….. 6

1.4. Основнітерміни ……………………………………………………………. 6

I. СТРАТЕГІЯ ПОЛІТИКИ ТА ПРОЦЕДУРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

2.1. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти……………………. 8

2.2. Принципи забезпечення якості освіти …………………………………..10

2.3. Визначення періодичності самооцінювання ……………………………. 12

2.4. Забезпечення якості освіти…………………………………………….. 12

ІІІ. СИСТЕМА ТА МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

3.1. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками…15

3.2. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти ………… 15

3.3. Порушенням академічної доброчесності вважається ………………… 16

3.4. Види відповідальності за порушення академічної доброчесності …….. 17

IV. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ

4.1. Система внутрішніх i зовнішніх моніторингів ………………………………18

4.2. Система оцінювання:правила,критерії i процедури ……………………….19

V. Напрям 1 «Освітнє середовище» ……………………………………..…. 21

VI. Напрям 2. «Система оцінювання» ……………………………… 23

VII. НАПРЯМ 3. «ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНіСТЬ» …………………………….. 39

VIII. НАПРЯМ 4. «УПРАВЛІНСЬКІ ПРОЦЕСИ» ………………………………... 42

IX. ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ …………………………………………………………... 45

X. РОЗПОДІЛ ПОВНОВАЖЕНЬ У CИCTEMI ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ OCBITИ ……………………………………… 46

XI. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЯВНОСТІ НЕОБХІДНИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ, В ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ……………………….. 49

XII. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ……………………… 52

12.1. ЗАХОДИ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ ТА ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТІВ ПОРУШЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ………………………………… 54

12.2. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ………………………………………………………………………… 55

XIII. ІНКЛЮЗИВНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ, УНІВЕРСАЛЬНИЙ ДИЗАЙН ТА РОЗУМНЕ ПРИСТОСУВАПННЯ ………………………………………. 56

XIV. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ ………………………………………….……… 57

XV. ДОДАТКИ

ДОДАТКИ

Додаток1. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА IПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ. Законодавчий аспект……………………………………………………………. 58

Додаток2. Орієнтовані рівні оцінюваннязакладу загальної середньої освіти щодо дотриманнявимоги/правила організації ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти………………………………………………………………………………61

Додаток3. Орієнтовані рівні оцінюваннязакладу загальної середньої освіти щодо дотриманнявимоги/правила організації СИСТЕМИ ОЦІНЮВАННЯ…………………………………………………………………. 72

Додаток 3.1.. ОРІЄНТОВНА РАМКА оцінювання результатів навчання учнів1-4класів закладів загальної середньої освіти………………………… 77

Додаток3.2. ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ оцінювання результатів навчання здобувачів освіти 5-9 класів НУШ відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти ………………………………………...... 79

Додаток3.3. ВИМОГИ ДО ОБОВ’ЯЗКОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ 3 УРАХУВАННЯМ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ ДО НАВЧАННЯ, В OCHOBУ ЯКОГО ПОКЛАДЕНО КЛЮЧОВІ KOMHETEHTHOCTI …… 83

Додаток4.Орієнтовані рівні оцінювання закладу загальної середньої освіти щодо дотримання вимоги/правила організації ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ …………………………………………………………………… 85

Додаток4.1. КРИТЕРІЇ ВИЗНАЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ… 90

Додаток4.2. КВАЛІМЕТРИЧНА МОДЕЛЬ. Інструментарій оцінювання та самооцінювання рівня професійного розвитку вчителя за професійними компетентностями СТАНДАРТУ ВЧИТЕЛЯ 2024 ………………………. 92

Додаток5.Орієнтовані рівні оцінюваннязакладу загальної середньої освіти щодо дотриманнявимоги/правила організації УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОЦЕСІВ …………………………………………………………………….. 111

I. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ

1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти ЗЗСО І-ІІІ ст. с. Нове Місто Добромильської міської ради Самбірського району (далі – Положення) є нормативним документом, який спрямований на забезпечення ефективних освітніх та управлінських процесів, які безпосередньо впливають на якість результатів навчання учнів, забезпечують формування їхніх ключових компетентностей, а також сприяють усебічному розвитку особистості учнів.

Дія Положення поширюється на педагогічних працівників, здобувачів освіти, учасників освітнього процесу закладу освіти.

Під внутрішньою системою забезпечення якості освіти розуміють сукупність умов і управлінських процесів, які безпосередньо впливають на якість освітив України «Про освіту» (стаття 41 ч. 2),«Про повну загальну середню освіту»зі змінами від 18.09.2025 № 4609-IX «Про внесення змін до Закону України "Про повну загальну середню освіту" щодо запровадження заходів безпеки в закладах загальної середньої освіти, Розділу V Статті 41, наказу МОН «Про затвердження методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у ЗЗСО» від 30.11.2020 №1480, (у редакції наказу МОН України від 16.04.2026 № 641«Про внесення змін до Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти»), Закону України «Про академічну доброчесність» від 18.12.2025 № 4742-IX,розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; ДСТУ ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги; ДСТУ ISO 9000:2015 Системи управління якістю. Основні положення та словник термінів; наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 року № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти», НАКАЗУ МОН від 29.08. 2024 р. № 1225 Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти», Порядку проведення моніторингу якості освіти, затвердженого наказом МОН України від 16 січня 2020 року №54.

У процесі розроблення Примірного положення про ВСЗЯО враховувалися «Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти»

(Бобровський М. В., Горбачов С. І., Заплотинська О. О.).

1.2. Внутрішня система забезпечення якості освіти у закладі розбудовується на виконання статті 41 ч.2. Закону України «Про освіту» від 5 вересня 2017року № 2145 – VІІІ для спрямування та контролю діяльності закладу щодо забезпечення якості освіти та передбачає здійснення таких процедур і заходів:

· визначення принципів та процедур забезпечення якості загальної середньої освіти;

· здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм;

· щорічне оцінювання здобувачів загальної середньої освіти, педагогічних працівників;

· забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

· забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

· забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом;

· забезпечення публічності інформації про освітні програми;

· забезпечення ефективної системи та механізмів академічної доброчесності працівників закладу і здобувачів освіти.

1.3. засади розроблення й застосування критеріїв, правил і процедур оцінювання:

результатів навчання учнів;
педагогічної діяльності;
управлінської діяльності.

1.4. Процес створення та реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі базується на таких принципах:

· автономії закладу освіти;

· академічної доброчесності;

· академічної доброчесності;

· правил використання штучного інтелекту в освітньому процесі.

· гнучкості і адаптивності системи освітньої діяльності;

· гуманізму;

· забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

· забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;

· демократизму;

· державно-громадського управління;

· доступності для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

· людиноцентризму, дитиноцентризму;

· постійного вдосконалення освітньої діяльності;

· свободи у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності;

· урахування впливу зовнішніх чинників;

· ціліснісності системи управління якістю освіти.

1.5. Мета:

- гарантування якості освітніх послуг;

- постійне та послідовне підвищення якості освіти в закладі освіти;

- формування довіри суспільства до системи освітизакладу;

- всебічний розвиток виховання і соціалізація особистості здобувачів освіти, що мають прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готові до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності;

- постійне та послідовне підвищення якості освіти.

1.6. Основні цілі та завдання ВСЗЯО включають:

- Гарантування якості: Забезпечення відповідності якості освіти вимогам законодавства та стандартам освіти.

- Підвищення якості: Постійне та послідовне вдосконалення освітньої діяльності на основі моніторингу та оцінювання.

- Створення середовища: Формування безпечного, здорового, інклюзивного та комфортного освітнього середовища для розвитку вихованців/учнів.

- Довіра суспільства: Підвищення престижу закладу освіти та формування довіри з боку батьків і громади.

- Професійний розвиток: Зростання професійної майстерності педагогів та створення методичного середовища для розвитку інноваційної культури.

- Академічна доброчесність: Впровадження механізмів, що забезпечують дотримання принципів академічної доброчесності.

1.7. Основні терміни.

Автономія — право суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що провадиться впорядку та межах, визначених законом.

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених Законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання, наукових (творчих) досягнень, попередження порушень освітнього процесу.

Вимога—ценорми,правила,якимхто-,що-небудьповинніпідлягати.

Дитиноцентризм — це особистісно орієнтована модель навчання та виховання, що передбачає максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів, забезпечення морально-психологічного комфорту, відмови від орієнтаціїосвітнього процесу на середнього школяра.

Індикатор — показник, що відображає хід процесу або стан об’єкту спостереження, його якісніабо кількісні характеристики у формі, зручній для сприйняття людиною.

Інформаційна система — організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів.

Критерій — цепідстава для оцінки, визначення абокласифікації чогось; мірило.

Освітнє середовище закладу освіти — сукупність умов, що створюється взакладі освіти для навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти і праці педагогічних працівників.

Освітні ресурси — засоби навчання, що використовуються або розробляютьсясамостійно педагогічними працівниками на електронних, паперових та інших носіях.

Самооцінювання — процедура вивчення, оцінювання освітніх і управлінських процесів, що проводиться узакладі освіти з метою визначення ефективності функціонування внутрішньої системи та подальшого планування розвитку закладу.

Якість освіти—ЗаконУкраїни «Про освіту» визначає якість освіти як «відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/aбo договором про надання освітніх послуг».

Якість освітньої діяльності — «рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/a6o договором про надання освітніх послуг» (Закон України «Про освіту» пункти 29, 30 частини 1 cтaттi 1).

1.8. Відповідальність за впровадження ВСЗЯО в закладі покладається на керівника закладу.

1.9. Організація та координація роботи із забезпечення внутрішньої

системи якості освіти покладається на заступників директора закладу відповідно до розподілу посадових обов’язків.

1.10. Внутрішня система забезпечення якості освіти у ЗЗСО І-ІІІ ст.. с.Нове Місто спрямована на вдосконалення всіх напрямів діяльності закладу.

ІІ СТРАТЕГІЯ, ПОЛІТИКИ ТА ПРОЦЕДУРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

2.1. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти

2.1.1. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти закладу базується на наступних принципах:

- цілісності, який полягає в єдності усіх видів освітніх впливів на здобувача освіти;

- відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;

- розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

- відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

2.1.2. Політики і процедури вивчення освітньої діяльності закладу

Політики і процедури забезпечення якості освітньої діяльності:

- система внутрішніх і зовнішніх моніторингів якості освітньої діяльності та якості освіти (моніторинг навчальних досягнень учнів, моніторинг адаптації дітей у закладі, моніторинг наступності між початковим та базовим рівнями освіти тощо);

- самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти;

- система оцінювання навчальних досягнень учнів;

- професійне зростання керівних та педагогічних працівників;

- забезпечення публічності інформації про діяльність закладу освіти (заклад визначає, яка інформація має бути оприлюднена та з якою періодичністю, крім тієї, що обов’язково має бути оприлюднена відповідно до статті 30 Закону України «Про освіту»);

- забезпечення академічної доброчесності у діяльності педагогічних працівників і учнів;

- запобігання та протидія булінгу (цькуванню).

2.1.3.Методи збору інформації, інструменти та джерела отримання інформації

Для вивчення якості освітньої діяльності у закладі використовуються такі методи збору інформації та інструменти.

Опитування:

- анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків);

- інтерв’ю (з педагогічними працівниками, представниками учнівського самоврядування);

- фокус-групи (з батьками, учнями, представниками учнівського самоврядування, педагогами).

- Вивчення документації:

- освітня програма, річний план роботи, протоколи засідань педагогічної ради, класні журнали тощо.

- Моніторинг:

- навчальних досягнень здобувачів освіти;

- педагогічної діяльності (спостереження за проведенням навчальних занять);

- за освітнім середовищем (санітарно-гігієнічні умови, стан забезпечення навчальних приміщень, безпека спортивних та ігрових майданчиків, робота їдальні та буфету, вплив середовища на навчальну діяльність тощо).

- Аналіз даних та показників, які впливають на освітню діяльність:

- система оцінювання навчальних досягнень учнів;

- підсумкове оцінювання учнів;

- фінансування закладу освіти;

- кількісно-якісний склад педагогічних працівників.

2.1.4. Підходи до оцінювання:

ü кількісний,

ü описовий,

ü комбінований.

Рівні оцінювання якості освітньої діяльності:

ü високий;

ü достатній;

ü рівень,щовимагаєпокращення;

ü низький.

2..1.5. Звітування

Аналіз стану функціонування системи;

Визначення шляхів удосконалення функціонування системи

Планування , що включає шляхи удосконалення якості освітньої діяльності та якості освіти на наступний навчальний рік.

2.1.6.Критерії щодо здійснення внутрішнього забезпечення якості освіти:

- об’єктивність з метою максимального уникнення суб’єктивних оцінок, урахування всіх результатів (позитивних і негативних), створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу;

- валідність для повної і всебічної відповідальності пропонованих контрольних завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість критеріїв виміру та оцінки, можливість підтвердження позитивних і негативних результатів, які отримуються різними способами контролю

- надійність результатів, що отримуються при повторному контролі, який проводять інші особи;

- врахування психолого-педагогічних особливостей;

- систематичність у проведенні етапів і видів досліджень у певній послідовності та за відповідною системою;

- гуманістична спрямованість з метою створення умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату.

- Результати моніторингу мають тільки стимулюючий характер для змін певної діяльності.

2.2. Принципи забезпечення якості освіти.

- принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;

- принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;

- принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації закладу на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;

- принцип розвитку, що виходить із необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

- принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

2.2.1. Забезпечення рівного доступу до освіти.Усі діти мають рівний доступ до освіти, незалежно від економічного статусу та матеріального забезпечення родини, рівня навчальних можливостей, фізичного та психічного розвитку, гендерних відмінностей тощо.

Автономія закладу освіти, яка передбачає самостійність у виборі форм і методів навчання, визначенні стратегії та напрямів розвитку закладу освіти, розроблення власних освітніх програм, системи оцінювання тощо.

Цілісність системи управління якістю. Усі компоненти діяльності закладу освіти взаємопов’язані—це створює взаємозалежність між ними.Наприклад, якість освіти залежить від оптимального добору педагогічних кадрів, мотивуючого освітнього середовища, використання освітніх технологій, спрямованих на оволодіння ключовими компетентностями, сприятливої для творчої роботи психологічної атмосфери. Зниження якості хоча б одного названого компонента знизить загалом якість освіти.

Постійне вдосконалення. Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти — це постійний процес, за допомогою якого відбувається вдосконалення освітньої діяльності, підтримується дієвість закладу, забезпечується відповідність змінам у освітній сфері, створюються нові можливості тощо.

Вплив зовнішніх чинників. Система освітньої діяльності узакладі освіти не є закритою, на неї безпосередньо впливають зовнішні чинники — засновник, місцева громада, освітня політика держави.

Гнучкість і адаптивність. Система освітньої діяльності змінюється під впливом сучаснихтенденцій розвитку суспільства, зміни освітньої політики держави.

2.2.2. Політика забезпечення якості освіти ЗЗСО І-ІІІ ст.. с. Нове Місто Добромильської міської ради Самбірського району визначає засади функціонування внутрішньої системи, що грунтується на ціннісних

орієнтирах, а саме:

ü Партнерстві у навчанні та професійній взаємодії;

ü недискримінації,запобіганні та протидії булінгу(цькуванню);

ü дотриманні академічної доброчесності під час навчання,

викладання та провадження пошуково-дослідної та творчої діяльності;

ü прозорості та інформаційної відкритості діяльності закладу;

ü сприянні безперервному професійному зростанню педагогічних працівників;

ü справедливості та об’єктивності оцінювання результатів навчання учнів;

ü сприянні учням у реалізації їхніх індивідуальних освітніх траєкторій;

ü забезпеченні академічної свободи педагогічних працівників.

2.2.3. Ресурси розроблення внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Залучення учасників освітнього процесу до розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти: створення робочої групи з розробки Положення, колективне обговорення шкільною спільнотою мети розбудови внутрішньої системи, напрямів, правил, за якими визначається якість освітньої діяльності, методів збору інформації, правил і процедури забезпечення функціонування системи.

Технічні ресурси:

ü Офіційний сайт закладу як інформаціно-комунікативний майданчик;

ü технічні та програмні засоби моніторингу: анкетування, тестування учасників освітнього процесу (електронний журнал, Google- форми, Evalued).

Ресурси для моніторингів:анкети,формиспостережень,тестові завдання

Знання працівників закладу набуті через досвід щодо якості освіти й освітньої діяльності, механізмів їх забезпечення, процедур оцінювання. Зовнішні освітні ресурси: семінари, конференції, науково-методичніспільноти.

2.2.4. Напрямивнутрішньоїсистемизабезпеченняякостіосвіти.

1. Освітнє середовище;

2. Система оцінювання;

3. Педагогічнадіяльність;

4. Управлінськіпроцеси

2.2.5. Визначення періодичності самооцінювання

2025/2026н.р.– комплекснесамооцінювання(за чотирма напрямами).

2026-2027 н.р. -самооцінюваннязанапрямом3«Педагогічна діяльність».

2027-2028н.р.–самооцінюваннязанапрямом 1 «Освітнєсередовище».

2028-2029 н.р.–самооцінювання занапрямом2 «Система оцінювання».

2029-2030 н.р.-самооцінювання занапрямом 4 «Управлінські процеси»

2030-2031 н.р.– комплексне самооцінювання(за чотирма напрямами)

2.2.6. Самооцінювання в закладі може здійснюватись відповідно до таких моделей:

- Щорічне комплексне самооцінювання (за всіма компонентами внутрішньої системи);

- Щорічне самооцінюванняза певними напрямами освітньої діяльностіз періодичним комплексним;

- Щорічне комплексне самооцінюванняза окпемими рівнями освіти: початкова, базова, профільна середня;

- Інша власна модель визначена закладом освіти.

2.3. Забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:

2.3.1. Функціонування системи формування компетентностей здобувачів освіти;

2.3.2. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників,посилення кадрового потенціалу закладу;

2.3.3. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.

2.3.4. Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає:

2.3.5. Самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;

2.3.6. Моніторинг якості освіти.

2.4. Завдання моніторингу якості освіти:

2.4.1. Здійснення систематичного контролю за освітнім процессом в закладі;

2.4.2. Створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу (Схема 2.4);

2.4.3. Аналіз чинників впливу на результативність освітньогопроцесу, підтримка високої мотивації навчання;

2.4.4. Створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів і педагогів;

2.4.5. Прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в закладі освіти.

2.5. Механізм розробки, затвердження, моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм.

2.5.1. Стандарт забезпечення якості загальної середньої освіти – це нормативний документ, який регламентує діяльність адміністрації, вчителів та учнів із забезпечення якості освіти та визначає міру їхньої відповідальності. Стандарти загальної середньої освіти для кожного освітнього рівня розробляє і затверджує Міністерство освіти і науки.Усі вимоги стандарту із забезпечення

якості освіти ( стандарту) загальні й застосовуються в усіх структурних підрозділах закладу

2.5.2. На підставі Міністерських програм заклад розробляє освітню програму та навчальний план. Освітня програма спрямована на створення сучасного освітнього середовища з урахуванням національного проекту«Нова українська школа»; формування загальної культури особистості здобувачів освіти;їх адаптацію до життя в суспільстві;створення основи для усвідомленого вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; виховання громадянськості, працьовитості, поваги до прав і свобод людини, любові до Батьківщини, оточуючого середовища. Навчальний план є нормативним документом, який визначає зміст навчання та регламентує організацію освітнього процесу.

2.5.3. Навчальний план затверджує директор і погоджує з педагогічною радою.

2.5.4. Моніторинг в закладі здійснюють:

ü директор закладу та його заступники;

ü засновник;

ü органи, що здійснюють управління у сфері освіти;

ü органи самоврядування, які створюються педагогічними працівниками, здобувачами освіти та батьками;

ü громадськість.

Основними формами моніторингу є: ведення контрольних робіт;

▪ участь здобувачів освіти у І та ІІ, ІІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, конкурсів;

Критерії моніторингу:

▪ об’єктивність;

▪ систематичність;

▪ відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;

▪ перевірка документації;

▪ опитування, анкетування;

▪ відвідування уроків, заходів

▪ надійність(повторний контроль іншими суб’єктами);

▪ гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості

Очікувані результати:

▪ отримання результатів стану освітнього процессу в закладі ;

▪ покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних

▪ для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

▪ підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;

▪ за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;

▪ дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об'єднань вчителів, нарадах при директору,

▪ засіданнях педагогічної ради.

Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:

▪ кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу;

▪ контингент здобувачів освіти;

▪ психолого-соціологічний моніторинг;

▪ результати навчання здобувачів освіти;

▪ педагогічна діяльність;

▪ управління закладом;

▪ освітнє середовище;

▪ медичний моніторинг;

▪ моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності;

▪ формування іміджу закладу

II. СИСТЕМА ТА МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

3.1. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками закладу передбачає:

ü посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

ü дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

ü надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;

ü контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

ü об’єктивне оцінювання результатів навчальних досягнень здобувачів освіти.

Умови, що створюють педагогічні працівники для сприяння дотримання норм академічної доброчесності учнями:

ü здійснювати просвітницьку роботу щодо важливості дотримання норм академічної доброчесності;

ü розробляти завдання, які унеможливлюють списування;

ü оприлюднювати чіткі критерії оцінювання;

ü реалізовувати у практиці роботи формувальне оцінювання;

ü налагоджувати партнерські відносини із здобувачами освіти.

3.2. Дотримання академічної доброчесності із здобувачами освіти передбачає:самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;

ü Посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

ü Дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

ü надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності,використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічноїдоброчесності вважається:

ü академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

ü самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

ü фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

ü фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

ü списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчальнихдосягнень;

ü обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої(наукової,творчої)діяльностічиорганізаціїосвітньогопроцесу;

формами обману є, зокрема,академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

ü хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь- яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

ü необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

3.3. Порушенням академічної доброчесності вважається:

v академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначенняавторства;

v самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

v списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час

v оцінювання результатів навчання;

v обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітньогопроцесу;

v хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньомупроцесі;

v необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачівосвіти.

3.4. Види відповідальності за порушення академічної доброчесності

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

v ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

v особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічноїдоброчесності;

v знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічноївідповідальності;

v оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або досуду.

Нормативна база:

ü Закон України «Про освіту»;

ü Закон України «Про загальну середнюосвіту»;

ü Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р;

ü Державний стандарт початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 р. № 688;

ü Державний стандарт базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898

ü Статут закладу загальної середньоїосвіти.

ü МЕТОДИКА оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу загальної середньої освіти під час інституційного аудиту (Наказ Державної

ü служби якості освіти України № 01-11/25 “Про забезпечення проведення iнституційних аудитів закладів загальної середньої освіти”)

ü Узагальнена таблиця критеріїв, індикаторів та інструментарію для оцінювання

ü освітніх і управлінських процесів закладу загальної середньої освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти Додаток 1 до Методики, затвердженої наказом Державної служби якості освіти України від 29.03.2021 № 01-11/25(в редакції наказу Державної служби якості освіти України__________№ __________)

ü За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники та здобувачі освіти можуть бути притягнені до академічної відповідальності відповідно до Положення про академічну доброчесність учасників освітнього процесу освіти ЗЗСО І-ІІІст.

ü с. Нове Місто Добромильської міської ради Самбірського району

III. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ

4.1. Система внутрішніх i зовнішніх моніторингів якості освітньої діяльності та якості освіти: моніторинг навчальних досягнень здобувачів освіти, моніторинг адаптації дітей у закладі, моніторинг наступності між початковим та базовим рівнями освіти тощо (окремі документи ліцею).

Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освітив країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Моніторинг якості освіти у закладі може бути внутрішній та зовнішній. Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти(зовнішній, іншими суб’єктами освітньої діяльності).

Завдання моніторингу:

- Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у закладі.

- створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.

- аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання.

- створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів.

- прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в закладі.

Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти. Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процессу в закладі,що,включає кілька рівнів:

- здобувач освіти;

- педагогічнийпрацівник;

- класний керівник;

- батьки і громадськість та ін. Суб’єктами моніторингу виступають:

- моніторингова група;

- адміністрація закладу;

- органи управління освітою(різних рівнів). Основними формами моніторингу є:

- самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;

- внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань (проведення підсумкових робіт, участь у етапах Всеукраїнських предметних олімпіад, спостереження за навчальними заняттями);

- зовнішнє оцінювання діяльності органами управління освітою. Очікувані результати:

- отримання результатів стану освітнього процессу в закладі освіти;

- покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських рішень.

- підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;

- дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднаннях, нарадах при директору, педагогічних радах;

- за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.

4.2. Система оцінювання:правила, критерії й процедури.

4.2.1. Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

4.2.1.1. Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти початкової школи(додаток 2)

4.2.1.2. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів відповідно до нового Державного стандарту базової (Додаток 3).

4.2.1.3. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів за освітніми галузями file:///C:/Users/User/Downloads/66aca0d35fbf4463777818%20(13).pdf

4.2.1.4. Вимоги до обов’язкових результатів на основі ключових компетентностей (Додаток 4)

4.2.2. Критерії, правила і процедури оцінювання діяльності педагогічних працівників закладу

4.2.2.1. Вимоги та критерії оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників (Додаток 5)

4.2.2.2. Критерії оцінювання роботи вчителя за кваліфікаційними категоріями (додаток 6)

4.2.2.3. Критерії визначення професійного розвитку та підвищення кваліфікації педагогічних працівників (Додаток 7)

4.2.2.4. Критерії оцінювання результатів освітньої діяльності(Додаток8)

4.3. Самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти

4.4. Функції самооцінювання: отримання порівняльних даних, виявлення динаміки iфакторів впливу на динаміку; упорядкування інформації про стан i динаміку якості освітнього процесу; координація діяльності організаційних структур (шкільні методичні об’єднання, творчі групи)задіяних у процедурах моніторингу.

4.4.1. Шляхи самооцінювання:узгодження управління;вивчення замірів

«входу»i «виходу» показників; статистичний, динамічний i психологічні показники; внутрішній показник ефективності; самооцінювання освітніх систем (комплекс психолого-педагогічних процесів засвоєння здобувачами освіти знань; оцінка i коригування взаємодії вчителя й учня в здійсненні освітнього процесу).

4.4.2. Форми самооцінювання: самооцінка власної діяльності на рівні педагога, здобувача освіти, адміністратора; внутрішня оцінка діяльності керівниками шкільних методичних об’єднань; зовнішнє оцінювання діяльності.

4.4.3. Етaпu самооцінювання: а) підготовчий — визначення об’єкта вивчення, визначення мети, критерії оцінювання, розробка інструментарію i механізму відстеження, визначення термінів; б)практичний(збір інформації)

— аналіз документації, тестування, контрольні зрізи, анкетування, цільові співбесіди, тощо;в)аналітичний—систематизація інформації, аналіз іформації, корегування, прогнозування, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.

IV. НАПРЯМ1.«OCBITHЄ СЕРЕДОВИЩЕ»

5.4.1. Освітнє середовище закладу має бути:

• безпечним, тобто не загрожувати життю, фізичному і психічному здоров’ю учасників освітнього процесу, насамперед здобувачів освіти.

•

сповненим довіри, що передбачає ґрунтовану на досвіді впевненість учасників освітнього процесу в порядності, доброзичливості та компетентності партнерів, з якими вони комунікують.

• демократичним, тобто людиноорієнтованим, де керівництво закладу поважає права учасників освітнього процесу, не принижує їх гідність, , гарантує академічну автономію педагогам , уможливлює реалізацію учнем/ученицею індивідуальної освітньої траєкторії, забезпечує батькам доступ до інформації про діяльність закладу, підтримує утворені в закладі самоврядні спільноти учнів, батьків та вчителів.

• орієнтованим на пробудження патріотизму, а саме особливої прихильності до України, почуття особистої ідентифікації з нею, турботи про добробут її громадян та готовності жертвувати своїм часом, енергією, майном та життям заради Батьківщини.

• культуротворчим, себто таким, що мотивує й активізує здобувачів освіти , стимулює їх фізичний, інтелектуальний і особистісний розвиток завдяки .відповідному предметно-просторовому оточенню та застосуванню педагогами активних та інтерактивних методів навчання.

• відкритим до комунікації з іншими шкільними спільнотами, з громадськими об’єднаннями, насамперед, місцевими осередками дитячих та молодіжних організацій, а також з лідерами громадської думки, воїнами ЗСУ, волонтерами і т. д. Відкритість (інклюзивіність) передбачає також адаптованість освітнього середовища закладу до участі у шкільній спільноті обдарованих учнів, дітей з особливими освітніми потребами, осіб з інвалідністю.

5.4.2. Вимоги, критерії та індикатори оцінювання освітнього середовища закладу

5.5.2.1. Вимога1.1.Забезпечення комфортних i безпечних умов навчання та праці.

Критерій.1.1.1.Приміщення i територія закладу освіти є безпечними та комфортними для навчання та праці.

Критерій 1.1.2. Заклад освіти забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми

Критерій1.1.3. Здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнаніз вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій i дотримуються їх

Критерій 1.1.4. Працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу

освіти чи раптового погіршення ïx стану здоров’я i вживають необхідних заходів у таких ситуаціях

Критерій1.1.5. У закладі освіти створюються умови для харчування здобувачів освіти i працівників

Критерій 1.1.6. У закладі освіти створено умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті.

Критерій 1.1.7. У закладі освіти застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників

4.5.1.2. Вимога1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

Критерій 1.2.1 Заклад освіти планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі

Критерій1.2.2.Правила поведінки учасників освітньогопроцесу в закладі освіти забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав i свобод людини

Критерій1.2.3.Керівник та заступники керівника(далі -керівництво)закладу освіти, педагогічні працівники протидіють булінгу, іншому насильству, дотримуються порядку реагування на ïx прояви

4.5.1.3. Вимога1.3.Формування універсального дизайну, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору

Критерій 1.3.1. Приміщення та територія закладу освіти облаштовуються з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування

Критерій 1.3.2. У закладі освіти застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (у разі потреби)

Критерій 1.3.3. Заклад освіти взаємодії з батьками дітей з особливими освітніми потребами, залучає ïx до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти (у разі наявності здобувачів освіти з особливими освітніми потребами)

Критерій 1.3.4. Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя

Критерій 1.3.5. У закладі освіти створено простір інформаційної взаємодії та соціально- культурної комунікації учасників освітнього процесу (бібліотека, інформаційно- ресурсний центр).

Форма вивчення-Згідно розділу 3«Абетка для директора»с.59-125

V. НАПРЯМ2.«СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ»

Вимоги, критерії та індикатори оцінювання якості

6.1. Вимога2.1.Наявність відкритої, прозорої i зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання ïx навчальних досягнень

Критерій 2.1.1. Здобувачі освіти отримують від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень

Критерій2.1.2. Система оцінювання в закладі освіти сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання

Критерій 2.1.3.Здобувачі освіти вважають оцінювання навчальних досягнень справедливим i об’єктивним

6.2. Вимога 2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти.

Критерій 2.2.1. У закладі освіти здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти

Критерій 2.2.2. У закладі освіти впроваджується система формувального оцінювання

6.3. Вимога3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання.

Критерій 2.3.1. Заклад освіти сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання

Критерій2.3.2. Заклад освіти забезпечує самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти

Форма вивчення–Згідно розділу 3«Абетка для директора»с.126-158

Система оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти . Критерії, правила і процедури оцінювання у закладі визначаються на основі положень відповідних наказів МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти у системі загальної середньої освіти (можливі

інші критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти, що будуть визначені документами закладу та не суперечать чинному законодавству).

Оцінювання здобувачів освіти закладу ґрунтується на позитивному підході,що, передусім, передбачає врахування рівня досягнень учнів

Система оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти в закладі включає критерії, правила і процедури, за якими здійснюється оцінювання. Оприлюднення та інформування про критерії оцінювання прозоре і зрозуміле для всіх учасників освітнього процесу.

Система оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти повинна:

▪ Мати у своїй основі чіткі і зрозумілі вимоги до навчальних результатів;

▪ Дозволяти гарантовано досягти і перевищити ці результати;

▪ Заохочувати здобувачів освіти апробувати різні моделі досягнення результату без ризику отримати за це негативну оцінку;

▪ Розвивати вучніввпевненістьусвоїхздібностяхіможливостях;

▪ Використовувати самооцінювання і взаємооцінювання як важливий елемент навчальної діяльності.

6.3.1. Система оцінювання неможлива без інформування здобувачів освіти про критерії оцінювання та розуміння того, як і за що їх оцінюють.

Оцінювання результатів навчання учнів 1-4-х класів Нової української школи здійснюється відповідно до орієнтовних вимог, на підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти»

https://drive.google.com/file/d/1DuEdJ31mq4-gyMoszi89TOwfu8q_-PRM/view

У 3-4 класах підсумкове річне оцінювання здійснюють рівнево (протокол педагогічної ради №1 від 28.08.2025): рівень результату навчання позначають буквою В (високий) /Д (достатній) /С (середній) /П (початковий).

6.3.2. Рівнева шкала оцінювання результатів навчання учнів 3-4-х класів початкової загальної середньої освіти відповідно до Державного стандарту початкової загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 21.02.2018 р. № 87 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 р. № 688)

1-4-х класів

Характеристика рівня результатів навчання учня/учениці

Високий

- Учень/учениця виконує навчальні завдання на продуктивному рівні реалізації навчальної діяльності у змінених з певним ускладненням(стосовно типової)навчальних ситуаціях за допомогою таких навчальних дій:

- визначає самостійно обʼєкти, про які йдеться в завданнях, називає їх та взаємоповʼязані з ними обʼєкти;

- характеризує обʼєкти, визначає їх спільні й відмінні ознаки, властивості; установлює причино-наслідкові звʼязки між обʼєктами; класифікує обʼєкти;

- застосовує та комбінує для досягнення результатів завдань набуті складники компетентностей;

- знаходить за власною ініціативою необхідну додаткову інформаціюз доступних джерел, узагальнює її; оцінює

- достовірність інформації; перетворює почуту/побачену/прочитану інформаці ю у графічну (малюнок, таблицю, схему, діаграму), текстову;

- прогнозує можливий результат, пропонує/випробовує різні способи виконання завдання; за потреби ставить запитання, що стосуються обʼєктів завдань і пропонує відповіді на них; підтримує дискусію щодо способів та результатів виконання завдань з припущеннями, робить висновок про досягнення результатів; обґрунтовує способи виконання завдань та їх результати;

- аналізує й оцінює їх, самостійно визначає раціональний спосіб/способи подолання виявленого утруднення, планує подальші навчальні дії.

Достатній

- Учень/учениця виконує навчальні завдання на продуктивному рівні реалізації навчальної діяльності в аналогічних типовим навчальних ситуаціях за допомогою таких навчальних дій:

- визначає самостійно обʼєкти, про які йдеться в завданнях, називає їх; називає самостійно істотні ознаки обʼєктів, визначає спільні й відмінні

- ознаки, властивості обʼєктів; угруповує обʼєкти; установлює причинно- наслідкові звʼязки між обʼєктами;

- застосовує для досягнення результатів завдань набуті складники компетентностей;

- знаходить за власною ініціативою необхідну інформацію; перетворює почуту/побачену/прочитану інформацію у графічну (малюнок, таблицю, схему)/текстову;

- пояснює спосіб/способи виконання навчальних дій; дотримується послідовності пояснення; за потреби ставить запитання, що стосуються обʼєктів завдань;

- ілюструє розуміння прикладами; контролює дотримання алгоритму дій, перевіряє результати виконання завдань можливими способами, робить висновок про досягнення результатів; визначає

- утруднення/помилки, знаходить спосіб подолання виявленого утруднення за наданими орієнтирами, самостійно виправляє помилки.

Середній

- Учень/учениця виконує навчальні завдання на репродуктивному рівні реалізації навчальної діяльності у типових навчальних ситуаціях за допомогою таких навчальних дій:

- визначає об’єкти, про які йдеться в завданнях, називає їх; для досягнення результату потребує уточнень завдання;

- нгазиває істотні ознаки об’єктів, установлює спільні й відмінні ознаки, властивості об’єктів, угруповує об’єкти відповідно до умови за наданими орієнтирами/уточненнями в процесі діалогу з учителем/однокласниками;

- відтворює навчальні дії за алгоритмом/схемою, водночас потребує роз’янень для досягнення результату;

- знаходить інформацію у запропонованих джерелах; перетворює почуту/побачену/прочитану інформацію у графічну (малюнок, таблицю)/текстову за зразками/за допомогою вчителя;

- коментує навчальні дії короткими реченнями з опорою на орієнтири (пам’ятку, зразок тощо); наводить приклади; перевіряє спосіб і результат виконання завдань за зразком, констатує правильність/неправильність результату; визначає утруднення/помилки, долає виявлене утруднення/виправляє помилки з допомогою вчителя/однокласників.

Початковий

- Учень/учениця виконує завдання на рівні копіювання зразків після детального кількаразового їх пояснення учителем за допомогою таких навчальних дії:

- розпізнає і називає об’єкти, про які йдеться в завданнях, за наданими орієнтирами;

- називає окремі ознаки об’єктів;

- відтворює окремі операції навчальних дій для досягнення результату, зокрема копіює зразок;

- знаходить інформацію у запропонованому джерелі за наданим орієнтиром (малюнком, ключовим словом, порядковим номером речення тощо); відтворює частини почутої/побаченої/прочитаної

ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ оцінювання результатів навчання здобувачів освіти 5-9 класів НУШ відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти(Державний стандарт базової загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 30.09.2020 р. № 898, наказ міністерства освіти і науки від 02.08.2024 № 1093 1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання»), Листа МОН №1/4895-25 від 14.03.2025 «Про окремі питання оцінювання результатів навчання»

Рівень

Бал

Загальна характеристика

Початковий

Учень /учениця:

— сприймає і розпізнає інформацію, отриману від учителя (інших осіб); відповідає на прості запитання за змістом почутого / прочитаного, припускається суттєвих змістових і логічних помилок;

— виконує частину простих завдань / навчальних дій за наданим зразком з т допомогою вчителя;

— передає інформацію, намагається висловлювати свої думки, використовуючи короткі однотипні фрази.

Учень / учениця:

— відтворює незначну частину інформації, отриману від учителя або із запропонованих джерел; знаходить у почутому / прочитаному часткові відповіді на прості запитання; припускається змістових і логічних помилок;

— виконує прості завдання / навчальні дії за наданим зразком з допомогою вчителя; показує свою зацікавленість до ідей, висловлених іншими;

— комунікує з іншими за потреби, використовує прості однотипні фрази.

Учень / учениця:

— відтворює частину Інформації, отриманої від учителя або із запропонованих джерел; знаходить у почутому / прочитаному часткові відповіді на запитання; припускається незначних змістових і логічних помилок;

— виконує завдання / навчальні дії за наданим зразком з допомогою вчителя; долучається до роботи в групі;

— висловлює свої думки простими фразами/ реченнями; просить надати зворотний зв'язок щодо ступеня розуміння та сприйняття запропонованого.

Середній

Учень / учениця:

— відтворює за зразком основну інформацію, отриману із запропонованих джерел; висловлює свої думки, використовуючи отриману інформацію; може пояснити окремі поняття/терміни/навчальні дії;

— виконує завдання /навчальні дії за зразком під керівництвом учителя; виконує обов'язки, розподілені в групі;

—

використовує прості фрази / речення; сприяє спілкуванню та може надати пояснення у межах запропонованої теми.

Учень / учениця:

— застосовує частково основну інформацію, отриману від учителя або із запропонованих джерел, для виконання навчальних завдань і вирішення проблемних ситуацій; знаходить у почутому/прочитаному відповіді на прості запитання; може пояснити основні поняття / явища /навчальні дії;

— виконує навчальні дії за запропонованим алгоритмом, за потреби звертаючись по допомогу; розпізнає проблемні ситуації з допомогою вчителя; виконує завдання в групі відповідно до своєї ролі;

— підтримує спілкування в межах запропонованої теми, використовує прості фрази / речення.

Учень / учениця:

— застосовує інформацію, отриману від учителя або із запропонованих джерел, для виконання навчальних завдань і вирішення проблемних ситуацій; розуміє і пояснює основні поняття / явища/ навчальні дії, наводить прості приклади;

— виконує навчальні дії за запропонованим алгоритмом самостійно; розпізнає проблемні ситуації і висловлює припущення щодо розв'язання їх з допомогою вчителя; виконує спільне завдання в групі відповідно до визначених обов'язків та своєї ролі;

— спілкується у межах запропонованої теми, використовує прості фрази / речення.

Достатній

Учень / учениця:

— знаходить у запропонованих джерелах потрібну інформацію для виконання навчальних завдань і вирішення проблемних ситуацій; відповідає на окремі запитання за опрацьованою інформацією; перетворює один вид інформації в інший за зразком; наводить окремі аргументи й приклади на підтвердження висловленої думки;

— виконує репродуктивні й частково-пошукові види навчальної діяльності за запропонованим алгоритмом або в співпраці з однокласниками; розпізнає проблемні ситуації, розв'язує їх відомим способом з допомогою вчителя; співпрацює в групі, виконуючи навчальні завдання.

— долучається до спілкування в межах запропонованої теми та визначає завдання через поставленні запитання.

Учень / учениця:

— аналізує інформацію, отриману з обраних джерел, зіставляє, порівнює та групує її за заданою ознакою; вирізняє проблемні ситуації, відповідає на

ситуації відомими способами з опосередкованою допомогою вчителя; активно співпрацює з іншими, виконуючи навчальні завдання, визначає свої завдання в груповій роботі;

— запрошує до спілкування, чітко формулюючи питання та пріоритети для обговорення та у межах запропонованої теми.

Учень / учениця:

— аналізує інформацію, отриману з різних джерел; вирізняє проблемні ситуації; добирає прийнятний із запропонованих спосіб для її унаочнення й візуалізації; наводить аргументи та доречні приклади щодо висловленої думки;

— виконує пошукові (дослідницькі) та творчі завдання; розв'язує проблемні ситуації засвоєними раніше способами, пропонує нові способи розв'язання з опосередкованою допомогою вчителя; активно співпрацює з іншими, виконуючи типові та нетипові завдання.

— ініціює спілкування та обмінюється інформацією у межах запропонованої теми.

Високий

Учень / учениця:

— виокремлює істотну й потрібну інформацію, отриману із різних самостійно вибраних джерел; вирізняє проблемні ситуації, оцінює інформацію за заданими критеріями; ставить запитання; встановлює логічні зв'язки між об'єктами, фактами, явищами;

— застосовує здобуті знання й практичні вміння в різних навчальних ситуаціях; здійснює різні види діяльності, пропонує кілька способів розв'язання проблемної ситуації самостійно, у парі або групі;

— розвиває ідеї думки учасників спілкування в межах запропонованої теми та намагається укласти їх у цілісну логічну лінію, розглядаючи різні сторони проблеми.

Учень / учениця:

— узагальнює інформацію, отриману з різних джерел, оцінює її за визначеними критеріями; знаходить інформацію й аналізує її; висловлює власну позицію, аргументує її, робить висновки;

— застосовує здобуті знання й практичні вміння в нестандартних ситуаціях; здійснює різні види діяльності, аналізує власні навчальні дії самостійно, у парі або групі; конструктивно взаємодіє у групі;

— узагальнює головний зміст почутого під час спілкування у межах запропонованої теми; обирає оптимальний спосіб взаємодії з іншими для вирішення спільних навчальних завдань.

Учень / учениця:

— оцінює отриману інформацію, отриману з різних джерел, порівнює та зіставляє її; використовує усвідомлено інформацію в різних ситуаціях;

свій подальший навчальний поступ; ініціює, планує та організує співпрацю в групах для досягнення навчальних цілей,

виконання дослідницьких / творчих завдань;

— виступає посередником у спілкуванні у межах запропонованої теми, демонструє толерантність до різних точок зору і надає роз'яснення за потреби іншим учасникам.

6.3.3. Опис інструментарію оцінювання

Оцінювання – структурний елемент процесу навчання, який відповідно до принципів систематичності, послідовності, міцності знань здійснюється протягом певного періоду навчання. Зорієнтоване на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу.

Основні принципи оцінювання: справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне.

Справедливе оцінювання рівня навчальних досягнень учнів – це одна із найважливіших складових уроку.По-перше, кожен учитель чітко визначає мету оцінювання: навіщо потрібна оцінка.По-друге, формулює для себе критерії та стандарти оцінювання

Система оцінювання має на меті допомогти вчителеві конкретизувати навчальні досягнення учнів і надати необхідні інструменти для впровадження об’єктивного й справедливого оцінювання результатів навчання. В оцінюванні навчальних досягнень учнів важливо розрізняти поточне (формувальне) оцінювання (оцінювання для навчання) та підсумкове оцінювання (семестрове, річне). Формувальне оцінювання здійснюють з метою допомогти учням усвідомити способи досягнення кращих результатів навчання. Підсумкове оцінювання здійснюють з метою отримання даних про рівень досягнення учнями результатів навчання після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню

відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Оцінюванню здобувачів базової середньої освіти та профільної середньої освіти підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового (базового) освітнього компонента та вибірково-обов’язкові предмети навчального плану відовідного ступеня.

Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, або профільної середньої освіти відповідно до вимог Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації.

Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державними стандартами відповідного ступеня.

Семестрове оцінювання здійснюють з урахуванням різних видів навчальної діяльності, які мали місце протягом семестру, та динаміки особистих навчальних досягнень учня / учениці. Проведення окремої

семестрової атестації не є обов’язковим і здійснюється на розсуд закладу освіти.

Річне оцінювання здійснюють на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня / учениці протягом року.

Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі / учениці, його / її батькам (іншим законним представникам). Відомості, отримані під час підсумкового та, у разі застосування, проміжного, оцінювання результатів навчання, застосовують у формувальному оцінюванні, зокрема, для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед учнем / ученицею, та коригування освітнього процесу.

6.3.4. Опис інструментарію оцінювання здобувачів освіти базової освіти

Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов'язкового освітнього компонента типового навчального плану. Оцінювання результатів навчання предметів / інтегрованих курсів вибіркового освітнього компонента здійснюється за рішенням педагогічної ради закладу освіти.

Оцінювання результатів навчання учнівства здійснюється згідно з вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом на основі компетентнісного підходу.

Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12) та/абс в оцінювальних судженнях. Оцінювання здійснюють за визначеними критеріями, які дають змогу встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Державним стандартом, І фактичними результатами навчання, яких досягай учні й учениці.

Оцінювання відповідності результатів навчання учнів й учениць, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації в установленому законодавством порядку.

Оцінювання результатів навчання учнівства з навчальних предметів, інтегрованих курсів здійснюють відповідно до загальних критеріїв оцінювання та галузевих критеріїв, у яких ураховано характеристики груп загальних результатів навчання відповідної освітньої галузі.

Оцінювання здійснюють із застосуванням завдань різних когнітивних рівнів: на відтворення знань, на розуміння, на застосування в стандартних і змінених навчальних ситуаціях, уміння висловлювати власні судження, ставлення тощо.

Частотність і процедури проведення оцінювання, а також види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню, педагоги визначають з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета / інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом у цілому та етапу опанування очікуваним результатом навчання зокрема.

Технології та підходи до оцінювання в різних класах закладу загальної середньої освіти можуть мати відмінності, що спрямовані на реалізацію освітньої програми закладу освіти.

Оцінювання результатів навчання учнівства здійснюють відповідно до вимог Державного стандарту базової середньої освіти та створених на його основі МНП із застосуванням різних способів і засобів для визначення рівня досягнення результатів навчання для певної групи результатів або її складників, а також змістових одиниць певної програмової теми / частини теми (якщо тема велика за обсягом).

Оцінювання результатів навчання здійснюють із застосуванням таких способів І засобів:

- усного (опитування індивідуальне, групове тощо);

- письмового (окремі навчальні завдання, зокрема тестові з використанням ІТ, перекази тощо, а також діагностувальнІ роботи, диктанти й ін.);

- практичного (дослід, практична робота, навчальний проект, учнівське портфоліо, спостереження, робота з картами, заповнення таблиць, побудова схем, моделей з використанням електронних засобів навчання тощо);

- комплексного, що поєднує різні способи й засоби оцінювання, кілька змістових одиниць певної програмової теми / частини теми (якщо тема велика за обсягом) / кількох тем чи розділу і передбачають оцінювання (за кількома групами результатів або їх складниками).

Семестрове оцінювання здійснюють за групами результатів навчання, визначених Державним стандартом базової середньої освіти. Річне оцінювання здійснюють на підставі семестрового за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображають у свідоцтві досягнень, яке видають учневі чи учениці щороку. Заклад освіти може самостійно визначати інструментарій, шкали оцінювання. У разі запровадження власної шкали оцінювання результатів навчання заклад освіти має визначити та оприлюднити правила переведення у 12-бальну шкалу оцінювання.

У рамках академічної свободи педагогогічні працівники закладу здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети.

6.3.5. Критерії оцінювання навчальних досягненьучнів 10-11 класів складені відповідно до Наказу МОН України від

13.04.2011 № 329 "Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти"

Наказу МОН України від 30.08.2011 № 996 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти"

Додатка 2 до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти"

відповідно до вимог: - навчальних програм для 10-11 класів читати

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування тощо.).

При виконанні обов’язкового виду роботи вчитель повинен мати розроблені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, які ґрунтуються на критеріях, затверджених МОН, а також враховують особливості вивчення теми (обсяг годин на вивчення, кількість обов’язкових робіт), освітню програму закладу, компетентнісний підхід до викладання предмету (курсу), організаційну форму проведення навчального заняття).

При виставленні тематичної оцінки у 5-11 класах враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня /учениці з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.

Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та II семестри. При виставлення річної оцінки мають враховуватися: динаміка особистих навчальних досягнень учня/учениці з предмета протягом року; важливість тем, які вивчались у І та II семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту; рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті протягом навчального року знання тощо.

Коригування семестрової оцінки проводиться згідно з пунктом 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних

закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2006 № 496.

Коригування річної оцінки проводиться згідно з пунктами 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07 2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08 травня 2019 року № 621), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2015 р. за № 924/27369, річне оцінювання може коригуватись.

Оприлюднення результатів контролю здійснюється відповідно до вищезазначених нормативних документів.

Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентністного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

6.3.6. КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ

До ключових компетентностей належать:

1. віЛЬНЕ ВОЛОДІННЯ ДЕРЖАВНОЮ МОВОЮ, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2. ЗДАТНІСТЬ СПІЛКУВАТИСЯ РІДНОЮ (у разі відмінності від державної) ТА ІНОЗЕМНИМИ МОВАМИ, що передбачаєактивне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3. МАТЕМАТИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4. КОМПЕТЕНТНОСТІ У ГАЛУЗІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК, ТЕХНІКИ І ТЕХНОЛОГІЙ,що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5. ІННОВАЦІЙНІСТЬ, що передбачає відкритість до нових ідей,

ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6. ЕКОЛОГІЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7. ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно- комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8. НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ ЖИТТЯ, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9. ГРОМАДЯНСЬКІ ТА СОЦІАЛЬНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ ,пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті классу і закладу,повагу до прав інших осіб,уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10. КУЛЬТУРНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11. ПІДПРИЄМЛИВІСТЬ ТА ФІНАНСОВА ГРАМОТНІСТЬ, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

6.3.7. Основні функції оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти:

- контролююча-визначає рівень досягнень кожного учня(учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

- навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

- діагностико-коригувальна з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня(учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи,спрямовані на їх усунення;

- стимулювально-мотиваційна-формує позитивні мотиви навчання;

- виховна-сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень здобувачів освіти враховуються:

Характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

-Якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність , міцність;

-Сформованість предметних умінь і навичок;

-Рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

-досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

-Самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну:

-Повнота знань-кількість знань, визначених навчальною програмою;

-Глибина знань

-усвідомленість існуючих зв'язків між группами знань;

-гнучкістьзнань

-уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;

-системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;

-міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Система оцінювання знань здобувачів освіти включає: поточний, тематичний, семестровий, ДПА/ЗНО контрользнань та вмінь здобувачів освіти.

Державна підсумкова атестація здобувачів освіти здійснюється відповідно до Положення про Державну підсумкову атестацію. Державна підсумкова атестація учнів – це форма контролю відповідності освітнього рівня випускників закладу загальної середньої освіти І, ІІ, ІІІ ступенів.

Атестація може проводитися у ФОРМІ ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ. У такому випадку порядок її проведення визначається порядком проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Показники:рівеньуспішності,кількість переможців всеукраїнських предметних олімпіад ІІ, ІІІ етапів, МАНу, творчих та інтелектуальних конкурсів, результативність працевлаштування випускників, рейтинг закладу у районі.

При розробленні завдань моніторингу використовувати завдання міжнародних моніторингів PISA, TIMSS та інших.

7. НАПРЯМ 3. «ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНОСТЬ»

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності закладу передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

Вимоги до педагогічних працівників закладу встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту», НАКАЗУ МОН від 29.08. 2024 р. № 1225 Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти».

Якість педагогічного складу регулюється прозорими процедурами відбору, призначення та звільнення з посади, кваліфікаційними вимогами та вимогами до професійної компетентності, системою підвищення кваліфікації.

Відповідність фаховості вчителя навчальній дисципліні визначається відповідністю його спеціальності згідно з документами про вищу освіту або про науковий ступінь, або про вчене звання, або науковою спеціальністю, або досвідом практичної роботи за відповідним фахом та проходженням відповідного підвищення кваліфікації.

Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників є:

- стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;

- освітній рівень педагогічних працівників;

- результати атестації;

- систематичність підвищення кваліфікації;

-наявність педагогічних звань, почесних нагород;

- участь в експериментальній діяльності;

- результати освітньої діяльності;

- оптимальність розподілу педагогічного навантаження;

- показник плинності кадрів.

Вимоги, критерії та індикатори оцінювання якості

Вимога 3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метоюформування ключових компетентностей здобувачів освіти

Критерій3.1.1.Педагогічні працівники планують свою діяльність аналізують ïï результативність

Критерій 3.1.2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології спрямовані наформування ключових компетентностей i наскрізних умінь здобувачів освіти

Критерій 3.1.3. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби)

Критерій 3.1.4. Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси(електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, вебсайти, блоги тощо)

Критерій3.1.5.Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі ïx навчання, виховання та розвитку

Критерій3.1.6. Педагогічні працівники використовують інформаційно- комунікаційні технології в освітньому процесі

Вимога3.2.Постійне підвищення професійного рівня i педагогічної майстерності педагогічних працівників

Критерій 3.2.1. Педагогічні працівники сприяють формуванню, забезпечують власний професійний розвиток i підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами

Критерій 3.2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, берутьучасть у освітніх проєктах, залучаються дороботияк освітні експерти

Вимога3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, ïx батьками, працівниками закладу освіти

Критерій 3.3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства

Критерій 3.3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питаньорганізації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок

Критерій 3.3.3.Узакладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці

Вимога3.4.Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності

Критерій3.4.1.Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та

наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності Критерій3.4.2.Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти

Форма вивчення–Згідно розділу 3«Абетка для директора»с.159-202

З метою вдосконалення професійної підготовки педагогів закладу шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України “Про освіту”, постанови Кабінету Міністрів України №800 від 21.08.2019 та листа Міністерства освіти і науки України №1/9-683 від 04.11.2019.

Формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева), дуальна, на робочому місці тощо. Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.

Основними видами підвищення кваліфікації є:

ü навчання за програмою підвищення кваліфікації при ЛОІППО;

ü стажування;

ü участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація та сертифікація, яка проводиться відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України №1190 від 27.12.2018 року та Відповідно до Положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом МОН від 09.09.2022№ 805, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2022 р.за № 1649/38985, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки
№ 1169 від 23.12.2022 у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 вересня 2024 року № 1277 «Про внесення змін до Положення про атестацію педагогічних працівників»

VIII. НАІІРЯМ 4. «УПРАВЛІНСЬКІ ПРОЦЕСИ

8.1.1. Процес управління - це здійснення взаємопов'язаних управлінських функцій, необхідних для того, щоб сформувати мету закладу освіти і успішно її реалізувати.

Управлінська діяльність адміністрації закладу на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

- раціональний розподіл роботи між працівниками школи з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

- забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в умовах ринкових відносин;

- визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідають особливостям роботи та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками;

- правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в умовах ринкових відносин;

- забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

- створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти визначаються на основі положень наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 року №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти». Індикатори оцінювання та методи збору інформації для критеріїв оцінювання визначаються відповідно до Додатку Критерії, індикатори оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти «Рекомендацій до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (Бобровський М. В., Горбачов С. І., Заплотинська О. О.).

Управлінська діяльність адміністрації закладу на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

ü - створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

ü - раціональний розподіл роботи між працівниками школи з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

ü - забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в умовах ринкових відносин;

ü - визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідають особливостям роботи та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками;

ü - правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в умовах ринкових відносин;

ü - забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

ü створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

ü Сучасні виклики освітнього менеджменту вимагають від керівника закладу таких фахових компетенцій:

ü - прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;

ü - забезпечувати відкрите керівництво;

ü - вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;

ü - організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;

ü - працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;

ü - постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

8.1.2. Вимоги, критерії та індикатори оцінювання якості

4.8.2.1. Вимога4.1.Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей i завдань

Критерій4.1.1.Узакладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності

Критерій 4.1.2. У закладі освіти річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми

Критерій 4.1.3. У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) i процедур забезпечення якості освіти

Критерій 4.1.4. Керівництво закладу освіти планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання

4.8.2.2. Вимога 4.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм

Критерій 4.2.1. Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, ïx батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру

Критерій4.2.2.Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних pecypcax

4.8.2.3. Вимога 4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників

Критерій 4.3.1. Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми

Критерій 4.3.2. Керівництво закладу освіти мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності

Критерій 4.3.3. Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників

4.8.2.4. Вимога 4.4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою

Критерій4.4.1.Узакладі освіти створюються умови для реалізації прав i обов’язків учасників освітнього процесу

Критерій 4.4.2 Управлінські рішення ухвалюються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу

Критерій 4.4.3 Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування

Критерій 4.4.4. Керівництво закладу освіти сприяє виявленню громадсь-кої активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їхньої участі в житті місцевої громади

Критерій 4.4.5. Організація освітнього процесу враховує вікові особливості учнів, відповідає їхнім освітнім потребам

Критерій 4.4.6. У закладі освіти створюються умови для реалізації

індивідуальних освітніх траєкторій учнів

Критерій 4.5.1 Заклад освіти впроваджує політику академічної доброчесності

Критерій 4.5.2 Керівництво закладу освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції

Форма вивчення–Згідно розділу 3«Абетка для директора» с.203-273

ІХ. ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ.

Публічність інформації про діяльність забезпечується згідно зі статтею 30ЗаконуУкраїни «Про освіту».

В закладі освіти функціонує офіційний веб-сайт

На офіційному сайті розміщуються інформація, якої вимагає стаття 30ЗаконуУкраїни «Про освіту»:

• Статут закладу освіти;

• Загальні правила для здобувачів освіти закладу;

• перелік освітніх компонентів, що передбачені ними;

• кадровий склад закладу освіти;

• територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;

• ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;

• освітні програми;

• матеріально-технічне забезпечення закладу;

• результати моніторингу якості освіти

• мова освітнього процесу;

• наявність вільних місць в класах;

• річний звіт про діяльність закладу освіти

• кошторис і фінансовий звіт

• електроннаприймальнядиректора

• план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу;

• порядок подання та розгляду(з дотриманням конфіденційності)заяв про випадки булінгу;

• порядок реагування на доведені випадки булінгу та відповідальність осіб, причетних до нього; інша інформація, що оприлюднюється за рішенням закладу освіти або на вимогу законодавства

Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога.

Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.

Показники ефективності реалізації: відповідність вимогам ЗаконуУкраїни«Про освіту» щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти.

Однією з умов розвитку освіти є запровадження інформаційно- комунікаційних технологій в управлінську та освітню діяльність закладу освіти.

У закладі здійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом та іншою діяльністю. Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти сприяють електронна система збирання й аналізу інформації.

Для оптимізації процесів пошуку, передачі й обміну інформацією всередині закладу освіти функціонує безпровідна Wi-Fi мережа.

У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності - статистична інформація форм ЗНЗ-1, 83-РВК

До основних функцій інформаційних систем у закладі належать: реєстрація документів, розробка та збереження документів в електронному вигляді, направлення документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів за різним параметрами, ведення, підтримку та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу та управління прав доступу до документів.

Х. РОЗПОДІЛ ПОВНОВАЖЕНЬ У CИCTEMI ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ OCBITИ

10.1. Внутрішній рівень контролю за якістю освіти можуть здійснювати уci учасники освітнього процесу (за згодою).

10.2. Відповідають за розбудову i функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу керівник закладу та заступник директора з навчально-виховноїроботи.

10.3. Координують внутрішню систему якості освіти закладу адміністрація, робоча група педагогів, педагогічна рада закладу.

10.4. Повноваження учасників освітнього процесу у системі забезпечення якості освіти.

10.4.1. Повноваження батьків та учнів, як учасників освітнього процесу, у системі забезпечення якості освіти

10.4.1.1. Ініціювання пропозицій щодо забезпечення внутрішньої системи самооцінювання

10.4.1.2. Долучення до процедур внутрішньої системи забезпечення якості освіти

10.4.1.3. Співучасть у анкетуванні,зборі даних i процедурах спостереження

10.4.2. До повноважень робочої групи у системі забезпечення якості освіти належить:

10.4.2.1. Розроблення інструментаріїв

10.4.2.2. Участь у розробленні критеріїв оцінювання результативності освітнього процессу та професійної діяльності педагогів

10.4.2.3. Проведення експертизи, дослідження, анкетування, опитування та оцінювання здобувачів освіти

10.4.2.4. Узагальнення i аналіз зібраної інформації

10.4.3. До повноважень педагогічної ради у системі забезпечення та контролю якості освіти належить:

10.4.3.1. Схвалення положень, стратегії i перспективних напрямків забезпечення якості освітньої та інноваційної діяльності закладу;

10.4.3.2. Визначення та схвалення процедури внутрішньої системи забезпечення якості повної загальної середньої освіти; Розгляд питань, пов’язаних з якістю освітньої діяльності на рівні початкової, базової, повної загальної середньої освіти.

10.4.3.3. Схвалення рішень з питань забезпечення якості освітнього процесу.

10.4.3.4. Розгляд питань, пов’язаних з якістю освітньої діяльності на рівні початкової, базової, повної загальної середньої освіти.

10.4.3.5. Схвалення рішень з питань забезпечення якості освітнього процесу.

10.4.4. Повноваження директора закладу у системі забезпечення та контролю якості освіти належить:

10.4.4.1. Ініціює розроблення Стратегії розвитку закладу;

10.4.4.2. Бере участь у розробці та контролює дотримання внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

10.4.4.3. Установлює i затверджує порядок, періодичність проведення моніторингу й самоаналізу;

10.4.4.4. Забезпечує необхідні ресурси для організації освітнього процесу;

10.4.4.5. Сприяє визначенню напрямків підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

10.4.5. Повноваження директора закладу у системі забезпечення та контролю якості освіти належить:

10.4.5.1. Ініціює розроблення Стратегії розвитку закладу;

10.4.5.2. Бере участь у розробці та контролює дотримання внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

10.4.5.3. Установлює i затверджує порядок, періодичність проведення моніторингу й самоаналізу;

10.4.5.4. Забезпечує необхідні ресурси для організації освітнього процесу;

10.4.5.5. Сприяє визначенню напрямків підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

10.4.5.6. Забезпечує реалізацію освітньої програми;

10.4.5.7. Визначає шляхи подальшого розвитку закладу;

10.4.5.8. Приймає управлінські рішення щодо розвитку якості освіти на основі результатів моніторингу

10.4.6. Повноваження заступників директора у системі контролю за якістю освітньої діяльності передбачає:

10.4.6.1. загальну організацію освітнього процесу на кожному рівні повної загальної середньої освіти, планування та реалізацію заходів внутрішнього контролю та аналіз ïx ефективності;

10.4.6.2. контроль за організацією освітнього процесу в підпорядкованих їм структурних підрозділах: контроль навчального навантаження класів,

10.4.6.3. якістю розподілу педагогічного навантаження, готовністю навчально-методичної документації та номенклатури справ

10.4.6.4. Забезпечення виконання організаційно-розпорядчих документів шкільного рівня

10.4.6.5. Систематичний контроль за дотриманням порядку освітнього процесу, розкладу уроків вчителями та здобувачами освіти

10.4.6.6. Контроль за дотриманням вимог до оформлення результатів поточногота підсумкового контролю, аналіз цих результатів

10.4.6.7. Організаційно-методичне забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти

10.4.6.8. Контроль за якістю викладання навчальних дисциплін

10.4.6.9. Контроль за виконанням планів підвищення кваліфікації педпрацівників.

10.4.7. Повноваження учителя у системі контролю за якістю освітньої діяльності передбачає

10.4.7.1. Повідомляє учням загальні критерії оцінювання з предмету та критерії оцінювання перед вивченням кожної теми

10.4.7.2. Визначає й аналізує рівень навчальних досягнень учнів з предметів за результатами тестування, контрольних робіт, поточного, тематичного та підсумкового, семестрового i річного оцінювання

10.4.7.3. Визначає шляхи підвищення навчальних досягнень здобувачів освіти

10.4.7.4. Своєчасно подає інформацію для оцінювання результативності.

10.4.8. Повноваження класного керівника у системі контролю за якістю освітньої діяльності передбачає:

10.4.8.1. Своєчасно доводить інформацію підсумки контролю до відома батьків.

10.4.8.2. Надає інформацію для самооцінювання.

ХІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НЕОБХІДНИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ, В ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально- методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування.

Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів загальної середньої освіти, забезпечують можливість досягнення компетентностей. До послуг учнів – 11 навчальних кабінетів, 2 комп’ютерних класи (26 ПК), спортивна зала,тренажерний майданчик, їдальня.

Бібліотечний фонд налічує 27566 примірників

У наявності навчальні програми з усіх освітніх предметів, курсів за вибором, факультативів. Забезпеченість освітнього процесу навчальною літературою становить 96 %.

Заклад повністю підключений до мережі Internet,має доступ до баз даних у режимі on-line шляхом використання програми «Курс: Школа», має електронну пошту novomiska@ukr.net

Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів загальної середньої освіти, забезпечують можливість досягнення компетентностей.

Необхідними умовами та ресурсами забезпечення освітнього середовища та освітнього процесу закладу є:

· Заходи спрямовані на наявність кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних ресурсів, ефективність їх застосування;

· Забезпечення нешкідливих та безпечних умов для навчання та праці;

· Наявність необхідних навчальних приміщень з обладнанням, яке забезпечує освітній процес;

· Розширення та вдосконалення бази технічних засобів навчання;

· Організація роботи харчоблоку, створення належних умов для харчування учнів і працівників;

· Організація роботи бібліотеки та соціально-психологічної служби;

· Наявність обладнання та засобів, що сприяють та мотивують до оволодіння учнями ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя;

· Створення дизайну навчальних приміщень, який буде максимально функціональним та мотивуючим до навчання;

· Планування та здійснення заходів щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання;

· Систематичне вивчення стану матеріально-технічної бази, планування її розвитку;

· Звернення з відповідними клопотаннями до засновника щодо поліпшення матеріально-технічної бази закладу;

· Утримання в належному стані системи опалення, електромережі, систем водопостачання та водовідведення;

· Формування щорічної заявки на здійснення капітальних та поточних ремонтних робіт.

Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти сприяють електронна система збирання й аналізу інформації та система електронного документообігу. При оцінці якості освітнього процесу використовуються комп'ютерні технології для обробки досягнень кваліметрії.

Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео-, аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка.

Узакладі створений банк даних(статистика)за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності:

– Статистична інформація форм ЗНЗ-1,1-ЗСО,83-РВК;

– Інформаційна база про якість освітнього процессу на рівні різних класів;

– інформаційна база про результати державної підсумкової атестації в

–

співставленні з річними показниками;

– інформаційна база про результати зовнішнього незалежного оцінювання в співставленні з річними показниками.

1.1. Безпекова складова закладу

У законодавстві загальні вимоги, які забезпечують безпечне освітнє середовище закладу регулює Закон Про освіту. Права та обов’язки всіх учасників освітнього процессу визначаються в ньому у 53,54та55статтях.

Основними складовими безпечного освітнього середовища є:

– Безпечні й комфортні умови праці та навчання;

– Відсутність дискримінації та насильства;

– Створення інклюзивного і мотивувального простору.

Створення безпеки спрямоване на виконання таких завдань:

– Формування в учнів компетентностей, важливих для успішної соціалізації особистості;

– Впровадження демократичної культури, захист прав дитини і формування демократичних цінностей;

– запобігання та протидія таким негативним явищам серед дітей та учнівської молоді як насильство,кібербулінг,булінг тощо;

– формування у дітей і підлітків життєвих навичок(психосоціальних компетентностей), які сприяють соціальній злагодженості, відновленню психологічної рівноваги;

– запобігання та протидія торгівлі людьми, формування у школярів таких життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичнее мислення, управління емоціями, стрессами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних компетентностей;

– формування морально-етичних, соціальних, громадянських ціннісних орієнтирів, виховання національно-свідомої, духовно-багатої, фізично-досконалої особистості;

– профілактика девіантної поведінки, правопорушень та злочинності серед неповнолітніх;

– профілактика залежностей та шкідливих звичок, пропаганда здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я як найвищої соціальної цінності;

– формування творчого середовища, залучення здобувачів освіти в позаурочний час до спорту, творчості, мистецтва, інших громадських заходів з метою їх позитивної самореалізації,соціалізації;

– розвиток творчої співпраці педагогічного колективу, учнів і батьків на засадах педагогіки партнерства

–

ХІІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

Академічна доброчесність забезпечується:

- Усіма співробітниками та учасниками освітнього процесу закладу освіти шляхом:

- Уникнення провокування дій, пов’язаних з корупційними правопорушеннями.

-. Дотримання норм Конституції України.

- Дотримання Статуту закладу освіти та Правил внутрішнього розпорядку.

- Дотримання норм чинного законодавства України в сфері освіти та загальної середньої освіти.

- Збереження, поліпшення та раціонального використання навчально - матеріальної бази закладу освіти.

- Культури зовнішнього вигляду співробітників та учасників освітнього процесу.

- Дотримання правил високих стандартів ділової етики у веденні переговорів, у тому числі телефонних, які мають вестися у спокійному, ввічливому, доброзичливому тоні, що сприяє створенню позитивної репутації закладу освіти загалом.

- Надання достовірної інформації.

- Негайного повідомлення адміністрації закладу освіти у разі отримання для виконання рішень чи доручень, які є незаконними або такими, що становлять загрозу правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам.

- Відповідальності за порушення академічної доброчесності.

Педагогічними працівниками шляхом:

-. Якісного, вчасного та результативного виконання своїх функціональних обов’язків.

- Дотримання правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни, корпоративної етики.

- Обов’язкової присутності, активної участі на засіданнях педагогічної ради, нарадах при директорові та колегіальної відповідальності за прийняті управлінські рішення.

-Незалежності професійної діяльності від політичних партій, громадських і релігійних організацій

- Підвищення своєї кваліфікації шляхом саморозвитку і самовдосконалення, а також вчасного проходження відповідно до вимог законодавства курсової підготовки.

- Дотримання правил посилання на джерела інформації у разі використання відомостей, написання методичних матеріалів, наукових робіт тощо.

- Надання якісних освітніх послуг з використанням в практичній професійній діяльності інноваційних здобутків в галузі освіти.

- Об’єктивного і неупередженого оцінювання результатів навчання здобувачів освіти.

- Здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності здобувачами загальної середньої освіти.

-Інформування здобувачів освіти про типові порушення академічної доброчесності та види відповідальності за її порушення.

-Не розголошення конфіденційної інформації, інформації з обмеженим доступом та інших видів інформації відповідно до вимог законодавства в сфері інформації та звернення громадян.

Здобувачами загальної середньої освіти шляхом:

- Поваги до педагогічних працівників.

- Поваги честі і гідності інших осіб, навіть, якщо їх погляди відрізняються від власних переконань.

- Присутності на всіх навчальних заняттях, окрім випадків, викликаних поважними причинами.

- Самостійного виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання.

- Подання на оцінювання лише самостійно виконаної роботи, що не є запозиченою або переробленою з іншої, виконаної третіми особами.

- Використанням у навчальній або дослідницькій діяльності лише перевірених і достовірних джерел інформації та грамотного посилання на них.

- Не припустимості пропонування хабаря за отримання будь-яких переваг у навчальній або дослідницькій діяльності, у тому числі з метою зміни отриманої академічної оцінки.

Батьками здобувачів загальної середньої освіти або особами, які їх заміняють, шляхом:

- Виховання у дітей поваги до гідності, прав, свобод і законних інтересів однокласників, учнів інших класів, учителів та інших людей.

- Виховання відповідального ставлення до власного фізичного та психічного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля, формування навичок здорового способу життя.

- Формування у дитини культури життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді, а також таких загальнолюдських цінностей, як справедливість, патріотизм, гуманізм, толерантність, працелюбство.

- Виховання поваги до державної мови та державних символів України, усвідомлення необхідності дотримуватися Конституції та законів України, Статуту закладу освіти, правил внутрішнього розпорядку.

- Сприяння виконанню дитиною освітньої програми та досягнення дитиною передбачених нею результатів навчання, самостійного виконання нею навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання.

Неприйнятним для всіх учасників шкільної спільноти є:

- Навмисне перешкоджання навчальній чи трудовій діяльності членів спільноти.

- Участь у будь-якій діяльності, що пов’язана з обманом, нечесністю; підробка та використання документів.

- Перевищення повноважень, що передбачені посадовими інструкціями, контрактами.

- Використання мобільних телефонів під час навчальних занять, нарад або офіційних заходів.

- Вживання наркотичних речовин, алкогольних напоїв, паління у тому числі і електронних сигарет, поява у стані алкогольного, наркотичного та токсичного сп’яніння.

- Пронесення зброї, використання газових балончиків та інших речей, що можуть зашкодити здоров’ю та життю людини.

12.1. ЗАХОДИ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ ТА ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТІВ ПОРУШЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

- При прийомі на роботу працівник знайомиться із даним Положенням під розписку після ознайомлення із правилами внутрішнього розпорядку закладу освіти.

- Положення доводиться до батьківської громади на конференції, а також оприлюднюється на сайті закладу освіти.

- Заступник директора закладу освіти, який відповідає за методичну роботу:

Забезпечує шляхом практикумів, консультацій та інших колективних та індивідуальних форм навчання з педагогічними працівниками щодо створення, оформлення ними методичних розробок для публікацій на
конкурси різного рівня з метою попередження порушень академічної доброчесності;
Використовує у своїй діяльності (рецензування робіт на конкурси різного рівня, на присвоєння педагогічного звання) та рекомендує вчителям сервіси безкоштовної перевірки робіт на анти-плагіат.

- Педагогічні працівники в процесі своєї освітньої діяльності дотримуються етики та академічної доброчесності, умов даного Положення, проводять роз’яснювальну роботу з учнями щодо норм етичної поведінки та неприпустимості порушення академічної доброчесності (плагіат, порушення правил оформлення цитування, посилання на джерела інформації, списування, тощо).

12.2. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

- Відмова у встановленні кваліфікаційної категорії, присвоєнні педагогічного звання.

-Позбавлення раніше встановленої категорії.

- Позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

- Повторне проходження здобувачами освіти оцінювання чи не зарахування результатів самостійних, контрольних робіт, іспитів тощо.

- У разі списування під час конкурсів, I етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади робота учасника анулюється. У разі повторних випадків учасник не допускається до участі в інших конкурсах, олімпіадах.

Усім учасникам освітнього процесу ДОТРИМУВАТИСЬ правил використання штучного інтелекту в освітньому процесі.

ХІІІ. ІНКЛЮЗИВНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ, УНІВЕРСАЛЬНИЙ ДИЗАЙН ТА РОЗУМНЕ ПРИСТОСУВАННЯ

Заклад освіти забезпечує здобувачів освіти з особливими освітніми потребами інклюзивним освітнім середовищем шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб:

Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах:

1. Рівність і доступність використання. Надання однакових засобів для всіх здобувачів освіти для уникнення відособлення окремих учнів.

2. Гнучкість використання: а саме, забезпечення наявності індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб здобувачів освіти.

3. Просте та зручне використання: дизайн закладу

4. спрямовується на забезпечення простоти та інтуїтивності використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку здобувача освіти; сприяє ефективному донесенню всієї необхідної інформації до учня незалежно від зовнішніх умов або можливостей його сприйняття.

5. Дизайн спрямовується на зведення до мінімуму можливості виникнення ризиків і шкідливих наслідків випадкових або ненавмисних дій здобувачів освіти.

6. Дизайн розраховується на затрату незначних фізичних ресурсів учнів на мінімальний рівень стомлюваності.

7. Забезпечення наявності необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних діях, незважаючи на фізичні параметри, стан і ступінь мобільності здобувачів освіти.

Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням батьків шляхом організації індивідуальної форми навчання.
Заклад освіти за потреби утворює інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (стаття 20 Закону України «Про освіту»)
Практичне впровадження інклюзивного середовища базується на принципах універсального дизайну та розумного пристосування.
Зокрема шкільний освітній процес забезпечує гнучку методику навчання, викладання та подання матеріалу; доступні та гнучкі навчальні плани й програми.
Здобувачі освіти мають вдосталь часу, щоб надати відповідь на питання; використання навчального програмного забезпечення, яке має вказівки/застереження, коли здобувач освіти робить неправильний вибір.
Наявність необхідного розміру і простору:
- доступні навчальні місця для здобувачів освіти, у тому числі з прилеглим простором для асистентів вчителів;
- меблі, фурнітура та обладнання, що підтримують широкий спектр навчання та навчальних методик

Практичне впровадження інклюзивного середовища базується на принципах універсального дизайну та розумного пристосування.

Принципи універсального дизайну та розумного пристосування:

Принцип «Рівність та доступність використання»

Рівноправне використання: веб-сайт

Принцип «Гнучкість використання»

Гнучкість користування: шкільний освітній процес відповідає широкому спектру індивідуальних можливостей здобувачів освіти; забезпечує гнучку методику навчання,викладання та подання матеріалу; доступні та гнучкі навчальні плани й програми.

Принцип«Простота та інтуїтивність використання»

Просте та зручне використання: навчальні матеріали прості та чіткі у використанні незалежно від навичок та досвіду здобувачів освіти; лабораторне обладнання із чіткими та інтуїтивно зрозумілим и елементами управління.

Принцип «Доступно викладена інформація»

Сприйняття інформації, попри сенсорні можливості користувачів: урахування різного впливу шкільного середовища на «сенсорний досвід» дитини; використання кольору, світла, звуків, текстури; легкий доступ до інформаційно-комунікативних технологій.

Принцип«Терпимість до помилок»

Припустимість помилок: здобувачі освіти повинні мати вдосталь часу, щоб надати відповідь на питання; використання навчального программного забезпечення, яке має вказівки/застереження, коли здобувач освіти робить неправильний вибір.

Принцип «Малі фізичні зусилля»

Низький рівень фізичних зусиль: двері, які легко відкривати здобувачам освіти з різними функціональними порушеннями; застосування ергономічних вимог/деталей (наприклад, дверні ручки, меблі).

Принцип «Наявність необхідного розміру, місця простору».

Дизайн враховує наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних маніпуляціях ,з огляду на антропометричні характеристики, стан та мобільність користувача.

Наявність необхідного розміру і простору:

ü Доступні навчальні місця для здобувачів освіти, у тому числі з прилеглим простором для асистентів вчителів;

ü меблі, фурнітура та обладнання, що підтримують широкий спектр навчання та навчальних методик;

ü можливість регулювання середовища (наприклад, освітлення) для різноманітних потреб здобувачів освіти у навчанні та інше.

Умови доступності закладу для навчання осіб з особливими освітніми потребами. У закладі освіти створено необхідні умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами:

1. Теплі, затишні, ошатні класні кімнати на другому поверсі.

2. Внутрішні туалети на першому-третьому поверсі.

3. Роздягальня в класній кімнаті.

4. Шкільна їдальня на першому поверсі.

5. Спортивний та актовий зали.

6. При вході до закладу розташовано пандус для колісних крісел.

7. Освітній процес у разі потреби забезпечується навчальною, методичною та науковою літературою на паперових та електронних носіях

завдяки фондам шкільної бібліотеки.

8. Для якісного соціально-психологічного та психолого-медико- педагогічного супроводу дітей з особливими потребами, батьків та педагогів у штатіє посади практичного психолога, соціальногопедагога.

ХІІІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

13.1. Положення «Про внутрішню систему забезпечення якості освіти» ухвалюється педагогічною радою закладу більшістю голосів і набирає чинності з наступного дня після затвердження наказом керівника закладу освіти.

13.2. Учасники освітнього процесу мають знати вимоги Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти закладу

13.3. Заклад забезпечує публічний доступ до тексту Положення через власний офіційний сайт закладу

13.4. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності визначається спеціальним Положенням про

академічну доброчесність, схваленим педагогічною радою.

13.5. Зміни до Положення вносяться в таких випадках:

– зміна законодавства;

– зміна цілей, організаційної структури та/або назви закладу освіти;

– виявлення невідповідностей при інституційному та внутрішніх аудитах.

11.7. Зміни та доповнення до Положення можуть бути внесені будь яким учасником освітнього процесу за поданням до педагогічної ради, вносяться за ухвалою педагогічної ради закладу освіти і вводитися в дію наказом керівника закладу.

Додаток1

КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА IПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ

Законодавчий аспект

ü Закон України «Про освіту»;

ü Закон України «Про загальну середнюосвіту»;

ü Статут закладу загальної середньої освіти.

v Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р;

v Державний стандарт початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 р. № 688;

v Державний стандартбазової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898

Ø Абетка для директора. Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти. Київ — 2021

Ø МЕТОДИКА оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу загальної середньої освітипід час інституційного аудиту (Наказ Державної служби якості освіти України № 01-11/25 “Про забезпечення проведення iнституційних аудитів закладів загальної середньої освіти”)

v Узагальнена таблиця критеріїв, індикаторів та інструментарію для оцінюванняосвітніх і управлінських процесів закладу загальної середньої освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти Додаток 1 до Методики, затвердженої наказом Державної служби якості освіти України від 29.03.2021 № 01-11/25(в редакції наказу Державноїслужби якості освіти України__________№ __________)

v Критерії, правила i процедури оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

ü Наказ Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти»Режим доступуhttps://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0813729-21#Text

ü Наказ міністерства освіти і науки від 02.08.2024 № 1093 1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання» Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1093729-24#Text

ü Листа МОН №1/4895-25 від 14.03.2025 «Про окремі питання оцінювання результатів навчання»

ü рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти (Наказ МОН від 02.08.2024 №1093), Листа МОН №1/4895-25 від 14.03.2025 «Про окремі питання оцінювання результатів навчання» file:///C:/Users/User/Downloads/66aca0d35fbf4463777818%20(14).pdf

ü Наказу МОН України від 13.04.2011 № 329 "Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти"Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0566-11#Text

ü Наказу МОН України від 30.08.2011 № 996 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти"

ü Додатка 2 до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти"Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки
№ 1009 від 19.08.2016Режим доступу:https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1222729-13#Text

1.1. Види оцінювання навчальних досягнень

Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів,визначення їхніх навчальних (освітніх ) потреб і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання.

Підсумковеоцінюванняпоказуєрезультатнавчаннятарозвитку.

Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту.Особливості проведення, вимоги до змісту та критерії оцінювання державної підсумкової атестації Міністерство освіти і науки України визначає в установленому законодавством порядку.

Оцінювання результатів навчання учнів здійснюється згідно з вимогами до обовʼязкових результатів навчання, визначених Державним стандартом на основі компетентнісного підходу.

ІІ. Критерії, правила i процедури оцінювання діяльності педагогічних працівників закладу

2.1. Підвищення кваліфікації педпрацівників (Постанова КМУ №800 від 21.08.2019рІз змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
№ 1133 від 27.12.2019., наказ МОН №36 від 15.01.2018 р. «Прозатвердження Типової освітньої програми організації i проведення підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладами післядипломної педагогічної освіти»)

2.2. Сертифікація педагогічних працівників(Положення “Про сертифікацію педагогічнихпрацівників”, затверджене Постановою KMУ №1190 від 27.12.2018р.)

2.3. Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти» НАКАЗ МОН від 29.08. 2024 р. № 1225

2.4. КВАЛІМЕТРИЧНА МОДЕЛЬ як інструментарій оцінювання та самооцінювання рівня професійного розвитку

2.5. Вчителя за професійними компетентностями СТАНДАРТУ ВЧИТЕЛЯ 2024

ІІІ.Критерії, правила i процедури оцінювання діяльності керівника закладу

3.1. Повноваження керівника закладу освіти (стаття26ЗУ «Про освіту»)

3.2. Положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом МОН від 09.09.2022№ 805, зареєстрованого в Міністерствіюстиції України21 грудня 2022 р.за № 1649/38985, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки№ 1169 від 23.12.2022у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 вересня 2024 року № 1277 «Про внесення змін до Положення про атестацію педагогічних працівників»

3.3. Професійний стандарт керівника (директора) закладу загальної середньої освіти Міністерство економіки України Наказ від 17.09.2021 року № 568-21

Додаток2

Орієнтовані рівні оцінювання

закладу загальної середньої освіти щодо дотримання

вимоги/правила організації ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Додаток 3.

Орієнтовані рівні оцінювання

закладу загальної середньої освіти щодо дотримання

вимоги/правила організації СИСТЕМИ ОЦІНЮВАННЯ

закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Рівні оцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти
Перший (високий)	Другий (достатній)	Третій (вимагає покращення)	Четвертий (низький)
Напрям оцінювання 2. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх результатів навчання
2.1.1.Критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання оприлюднено у різнихформах	2.1.1. Критерії оцінювання результатів навчання оприлюднено в різних формах, а правила і процедури оцінювання висвітлено на сайті закладу освіти та/або в змісті освітньої програми	2.1.1. Критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання оприлюднено лише на сайті закладу освіти (наприклад, у змісті освітньої програми)	2.1.1. Критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання учнів не оприлюднено
Здобувачі освіти отримують інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання їхніх результатів навчання із сайту закладу, в усній формі від педагогічних працівників за допомогою інформаційних стендів у навчальних кабінетах та інших приміщеннях закладу	Більшість здобувачів освіти отримують інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання їхніх результатів навчання визначеним у закладі способом, у тому числі від педагогічних працівників	Більшість здобувачів освіти не отримують інформацію, у тому числі й від педагогічних працівників, про критерії, правила і процедури оцінювання їхніх результатів навчання	Здобувачі освіти практично не отримують інформацію, у тому числі й від педагогічних працівників, про критерії, правила і процедури оцінювання їхніх результатів навчання
2.1.2. Система оцінювання у закладі освіти ґрунтується на компетентнісному підході. Вчителі застосовують різні прийоми формувального оцінювання результатів навчання учнів	2.1.2. Система оцінювання у закладі освіти ґрунтується на компетентнісному підході.Переважна більшість учителів застосовують різні прийоми формувального оцінювання результатів навчання учнів	2.1.2. Система оцінювання у закладі освіти не враховує всіх вимог компетентнісного підходу. Більшість учителів застосовують елементи формувального оцінювання результатів навчання учнів	2.1.2. Здебільшого вчителі не застосовують систему оцінювання, що ґрунтується на компетентнісному підході, не застосовують формувальне оцінювання
2.1.3.Здобувачі освіти вважають, що оцінювання результатів їхнього навчання у закладі освіти є справедливим і об’єктивним	2.1.3. Переважна більшість здобувачів освіти вважають оцінювання результатів їхнього навчання в закладі освіти справедливим і об’єктивним	2.1.3. Більшість опитаних здобувачів освіти вважають оцінювання їхніх результатів навчання в закладі освіти справедливим і об’єктивним	2.1.3. Менше половини здобувачів освіти вважають оцінювання результатів їхнього навчання в закладі освіти справедливим і об’єктивним
2.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти
2.2.1. У закладі освіти визначено порядок проведення внутрішнього моніторингу для дослідження стану і результатів навчання здобувачів освіти та освітньої діяльності закладу освіти. Систематично проводяться моніторинги результатів навчання здобувачів освіти з усіх предметів (курсів) інваріантної частини	2.2.1. У закладі освіти проводиться внутрішній моніторинг результатів навчання здобувачів освіти (не менше ніж двічі упродовж навчального року з усіх предметів (курсів) інваріантної частини	2.2.1. Моніторинги проводяться один-два рази за навчальний рік із визначених закладом освіти предметів (курсів)	2.2.1. Моніторинги не проводились або проводились не кожного навчального року
За результатами моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти, визначаються чинники впливу на отриманий результат, приймаються рішення щодо їх коригування, помітний позитивний результат цих рішень (наявна позитивна динаміка в показниках розвитку здобувачів освіти)	За результатами моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти, приймаються рішення щодо їх коригування	За результатами моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти	Результати моніторингів лише зафіксовані, аналіз не здійснювався
2.2.2. Впроваджена система формувального оцінювання сприяє особистісному поступу здобувачів освіти, формує у них позитивну самооцінку. Переважна більшість вчителів використовують у своїй роботі формувальне оцінювання (відстежують особистісний поступ здобувачів освіти, формують у них позитивну самооцінку, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, запобігають побоюванням помилитися)	2.2.2. Впроваджена система формувального оцінювання сприяє особистісному поступу здобувачів освіти. Більшість учителів використовують у своїй роботі формувальне оцінювання, відстежують особистісний поступ здобувачів освіти, формують у них позитивну самооцінку, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, запобігають побоюванням помилитися	2.2.2. Окремі вчителі використовують у своїй роботі формувальне оцінювання (відстежують особистісний поступ здобувачів освіти, формують у них позитивну самооцінку, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, запобігають побоюванням помилитися)	2.2.2. Учителі не використовують у своїй роботі формувальне оцінювання (не відстежують особистісний поступ здобувачів освіти, формують у них позитивну самооцінку, не відзначають досягнення, не підтримують бажання навчатися, не запобігають побоюванням помилитися)
2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання
2.3.1. Заклад освіти сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання	2.3.1. Заклад освіти сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання	2.3.1. У закладі освіти майже не передбачено ситуацій вибору рівня навчальних завдань і напрямів навчальної діяльності	2.3.1. У закладі освіти не передбачено ситуацій вибору в освітній діяльності для учнів
Здобувачі освіти отримуютьможливість вибору рівня навчальних завдань і напрямів навчальної діяльності. Здобувачі освіти отримують необхідну допомогу в навчальній діяльності в різних формах (консультації, індивідуальні завдання, допомога у підготовці до участі в учнівських олімпіадах, науково-дослідницькій діяльності тощо). Переважна більшість здобувачів освіти відповідально ставиться до процесу навчання	Здобувачі освіти отримують можливість вибору рівня навчальних завдань і напрямів навчальної діяльності та необхідну допомогу в навчальній діяльності. Більшість здобувачів освіти відповідально ставиться до процесу навчання	Близько половини здобувачів освіти отримують необхідну допомогу в навчальній діяльності. Окремі здобувачі освіти відповідально ставляться до процесу навчання	Менше третини здобувачів освіти отримують необхідну допомогу в навчальній діяльності. У здобувачів освіти не сформовано відповідальне ставлення до процесу навчання
2.3.2. Заклад освіти забезпечує розвиток в учнів уміння самооцінювання та самомотивації. Переважна більшість учителів організовують самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти	2.3.2. Близько половини учителів систематично організовують самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти	2.3.2. Окремі вчителі організовують самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти	2.3.2. У закладі освіти майже не організовуєтьсясамооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти або використовується в поодиноких випадках

Додаток 3.1.

ОРІЄНТОВНАРАМКА

оцінюваннярезультатівнавчанняучнів1-4класівзакладів загальної середньої освіти

1-4-х класів

Характеристика рівня результатів навчання учня/учениці

Високий

- визначає самостійно обʼєкти, про які йдеться в завданнях, називає їх та взаємоповʼязані з ними обʼєкти;

- застосовує та комбінує для досягнення результатів завдань набуті складники компетентностей;

- знаходить за власною ініціативою необхідну додаткову інформаціюз доступних джерел, узагальнює її; оцінює

- аналізує й оцінює їх, самостійно визначає раціональний спосіб/способи подолання виявленого утруднення, планує подальші навчальні дії.

Достатній

- ознаки, властивості обʼєктів; угруповує обʼєкти; установлює причинно- наслідкові звʼязки між обʼєктами;

- застосовує для досягнення результатів завдань набуті складники компетентностей;

- пояснює спосіб/способи виконання навчальних дій; дотримується послідовності пояснення; за потреби ставить запитання, що стосуються обʼєктів завдань; ілюструє розуміння прикладами; контролює дотримання алгоритму дій, перевіряє результати виконання завдань можливими способами, робить висновок про досягнення результатів; визначає

- утруднення/помилки, знаходить спосіб подолання виявленого утруднення за наданими орієнтирами, самостійно виправляє помилки.

Середній

- відтворює навчальні дії за алгоритмом/схемою, водночас потребує роз’янень для досягнення результату;

- коментує навчальні дії короткими реченнями з опорою на орієнтири (пам’ятку, зразок тощо); наводить приклади; перевіряє спосіб і результат виконання завдань за зразком, констатує правильність/неправильність результату; визначає утруднення/помилки, долає виявлене утруднення/виправляє помилки з допомогою вчителя/однокласників.

Початковий

- розпізнає і називає об’єкти, про які йдеться в завданнях, за наданими орієнтирами;

- називає окремі ознаки об’єктів;

- відтворює окремі операції навчальних дій для досягнення результату, зокрема копіює зразок;

- знаходить інформацію у запропонованому джерелі за наданим орієнтиром (малюнком, ключовим словом, порядковим номером речення тощо); відтворює частини почутої/побаченої/прочитаної

Додаток3.2

ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ

оцінювання результатів навчання здобувачів освіти 5-9 класів НУШ відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти

Рівень

Бал

Загальна характеристика

Початковий

Учень /учениця:

— виконує частину простих завдань / навчальних дій за наданим зразком з т допомогою вчителя;

— передає інформацію, намагається висловлювати свої думки, використовуючи короткі однотипні фрази.

Учень / учениця:

— комунікує з іншими за потреби, використовує прості однотипні фрази.

Учень / учениця:

— виконує завдання / навчальні дії за наданим зразком з допомогою вчителя; долучається до роботи в групі;

Середній

Учень / учениця:

— використовує прості фрази / речення; сприяє спілкуванню та може надати пояснення у межах запропонованої теми.

Учень / учениця:

— підтримує спілкування в межах запропонованої теми, використовує прості фрази / речення.

Учень / учениця:

— спілкується у межах запропонованої теми, використовує прості фрази / речення.

Достатній

Учень / учениця:

— долучається до спілкування в межах запропонованої теми та визначає завдання через поставленні запитання.

Учень / учениця:

запитання за опрацьованою інформацією; перетворює один вид інформації в інший; наводить певні аргументи, доповнює думку/відповіді однокласників; — виконує окремі пошукові, дослідницькі та/або творчі навчальні дії, розв'язує проблемні ситуації відомими способами з опосередкованою допомогою вчителя; активно співпрацює з іншими, виконуючи навчальні завдання, визначає свої завдання в груповій роботі;

Учень / учениця:

— ініціює спілкування та обмінюється інформацією у межах запропонованої теми.

Високий

Учень / учениця:

— застосовує здобуті знання й практичні вміння, усвідомлює ризики і прогнозує наслідки; здійснює різні види діяльності самостійно, у парі або групі; аналізує власні навчальні дії, планує свій подальший навчальний поступ; ініціює, планує та організує співпрацю в групах для досягнення навчальних цілей,

виконання дослідницьких / творчих завдань;

Додаток3.3.

ВИМОГИ ДО ОБОВ’ЯЗКОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ 3 УРАХУВАННЯМ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ ДО НАВЧАННЯ, В OCHOBУ ЯКОГО ПОКЛАДЕНО КЛЮЧОВІ KOMHETEHTHOCTI

1. Вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно i письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2. Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3. Математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вміньв особистому i суспільному житті людини;

4. Компетентності у галузі природничих наук, техніки i технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати i пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення i робитивисновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе i навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5. Інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, юкола, громада тощо), формуваннязнань, умінь, ставлень, що е основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти i брати участь у справах громади;

6. Екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7. Інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку i спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно- комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8. Навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями i навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчальногосередовища,отриманняновоїінформаціїзметоюзастосуванняïï для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів ïx досягнення, навчання працювати самостійно i в групі;

9. Громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав i можливостей, що передбачають співпрацюзіншимиособамидля досягненняспільної мети, активністьвжитті класу i юколи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінуватикультурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я i збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10. Культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриттяiрозвиткуприроднихздібностей, творчоговираженняособистості;

11. Підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішення

Додаток4

Орієнтовані рівні оцінювання

закладу загальної середньої освіти щодо дотримання

вимоги/правила організації ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Додаток4.1.

КРИТЕРІЇ ВИЗНАЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Спрямуванняпрофесійногозростання	Результативність
Спрямуванняпрофесійногозростання	Системне застосув ання	Епізодичність стихійність	Відсутність
Самоосвіта:визначення напряму(теми,проблеми) саморозвитку; план самоосвіти; самоаналіз освітньої діяльності; наявність професійних досягнень
Забезпечення щорічного підвищення кваліфікації
Участь у короткострокових формах підвищення кваліфікації: тренінгах,семінарах, семінарах-практикумах,семінарах-нарадах
Участь у роботі творчих груп, методичних об’єднань учителів тощо
Публікації в педагогічних періодичних виданнях
Участь у сертифікаційних програмах
Участь у міжнародних освітніх програмах. Стажування за кордоном

Результати атестації педагогічного працівника

Визначення відповідності педагогічного працівника займаній посаді.

Підтвердження кваліфікаційної категорії, педагогічного звання.

Присвоєння кваліфікаційної категорії, педагогічного звання.

Проходження сертифікації педагогічного працівника.

ЗАГАЛЬНА СУМА БАЛІВ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ОБРАХУНКОМ СЕРЕДНЬОГО АРИФМЕТИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ ЗА ФОРМУЛОЮ: А+Б+В+Г+Д / 5

Додаток 5

Орієнтовані рівні оцінювання

закладу загальної середньої освіти щодо дотримання

вимоги/правила організації УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОЦЕСІВ

закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти

4 – повна відповідність вимогам (дуже добре)

3 – частково позитивна відповідність вимогам (більше так, ніж ні)

2 – урівноважена відповідність вимогам (і так, і ні)

1 – повна невідповідність вимогам (ні)

Для визначення результату потрібно:суму К ваг. (70) × 12 ÷ 84, де

12 - оцінки 1, 2, 3, 4;

84 – добуток максимальної оцінки (21× 4) і суми вимог до компетентностей

ЗАГАЛЬНА СУМА БАЛІВ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ОБРАХУНКОМ СЕРЕДНЬОГО АРИФМЕТИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ ЗА ФОРМУЛОЮ: А+Б+В+Г+Д / 5

Додаток 5

Орієнтовані рівні оцінювання

закладу загальної середньої освіти щодо дотримання

вимоги/правила організації УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОЦЕСІВ

закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності

I. СТРАТЕГІЯ ПОЛІТИКИ ТА ПРОЦЕДУРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

IV. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ

ІІ СТРАТЕГІЯ, ПОЛІТИКИ ТА ПРОЦЕДУРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

2.1.1. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти закладу базується на наступних принципах:

- цілісності, який полягає в єдності усіх видів освітніх впливів на здобувача освіти;

- відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;

- відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

2.4. Завдання моніторингу якості освіти:

2.5. Механізм розробки, затвердження, моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм.

якості освіти ( стандарту) загальні й застосовуються в усіх структурних підрозділах закладу

2.5.3. Навчальний план затверджує директор і погоджує з педагогічною радою.

2.5.4. Моніторинг в закладі здійснюють:

ü директор закладу та його заступники;

ü засновник;

ü органи, що здійснюють управління у сфері освіти;

ü органи самоврядування, які створюються педагогічними працівниками, здобувачами освіти та батьками;

ü громадськість.

Основними формами моніторингу є: ведення контрольних робіт;

Критерії моніторингу:

Очікувані результати:

Підсумки моніторингу:

Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:

II. СИСТЕМА ТА МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

4.2. Система оцінювання:правила, критерії й процедури.

4.3. Самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти

5.5.2.1. Вимога1.1.Забезпечення комфортних i безпечних умов навчання та праці.

4.5.1.2. Вимога1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

4.5.1.3. Вимога1.3.Формування універсального дизайну, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору

6.1. Вимога2.1.Наявність відкритої, прозорої i зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання ïx навчальних досягнень

6.2. Вимога 2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти.

6.3. Вимога3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання.

6.3.1. Система оцінювання неможлива без інформування здобувачів освіти про критерії оцінювання та розуміння того, як і за що їх оцінюють.

Високий

- аналізує й оцінює їх, самостійно визначає раціональний спосіб/способи подолання виявленого утруднення, планує подальші навчальні дії.

- утруднення/помилки, знаходить спосіб подолання виявленого утруднення за наданими орієнтирами, самостійно виправляє помилки.

Початковий

6.3.6. КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ

До ключових компетентностей належать:

При оцінюванні навчальних досягнень здобувачів освіти враховуються:

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну:

Система оцінювання знань здобувачів освіти включає: поточний, тематичний, семестровий, ДПА/ЗНО контрользнань та вмінь здобувачів освіти.

При розробленні завдань моніторингу використовувати завдання міжнародних моніторингів PISA, TIMSS та інших.

Вимога3.2.Постійне підвищення професійного рівня i педагогічної майстерності педагогічних працівників

Вимога3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, ïx батьками, працівниками закладу освіти

Вимога3.4.Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності

ІХ. ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ.

Х. РОЗПОДІЛ ПОВНОВАЖЕНЬ У CИCTEMI ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ OCBITИ

10.4.1. Повноваження батьків та учнів, як учасників освітнього процесу, у системі забезпечення якості освіти

ХІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НЕОБХІДНИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ, В ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

1.1. Безпекова складова закладу

ХІІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

ХІІІ. ІНКЛЮЗИВНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ, УНІВЕРСАЛЬНИЙ ДИЗАЙН ТА РОЗУМНЕ ПРИСТОСУВАННЯ

Принципи універсального дизайну та розумного пристосування:

Принцип «Гнучкість використання»

Принцип«Простота та інтуїтивність використання»

Принцип «Доступно викладена інформація»

Принцип«Терпимість до помилок»

Принцип «Малі фізичні зусилля»

Принцип «Наявність необхідного розміру, місця простору».

КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА IПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ

ОРІЄНТОВНАРАМКА

Високий

- аналізує й оцінює їх, самостійно визначає раціональний спосіб/способи подолання виявленого утруднення, планує подальші навчальні дії.

- утруднення/помилки, знаходить спосіб подолання виявленого утруднення за наданими орієнтирами, самостійно виправляє помилки.

Початковий

ВИМОГИ ДО ОБОВ’ЯЗКОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ 3 УРАХУВАННЯМ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ ДО НАВЧАННЯ, В OCHOBУ ЯКОГО ПОКЛАДЕНО КЛЮЧОВІ KOMHETEHTHOCTI

Додаток4

КРИТЕРІЇ ВИЗНАЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Немає коментарів:

Дописати коментар