Положення про систему оцінювання

 

СХВАЛЕНО                                                                                                                          ЗАТВЕРДЖЕНО

рішенням педагогічної ради                                                                                                                                    наказом директора
протокол від «31»  серпня 2026 р.                                                                                                                    від 31. 08.2026 №86
№ 1

_

 

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО СИСТЕМУ ОЦІНЮВАННЯ

РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ УЧНІВ

У ЗАКЛАДІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

І-ІІІ ст.  с. Нове Місто

 

01 СПРАВЕДЛИВІСТЬ зрозумілі правила

02 ПРОЗОРІСТЬ відомі критерії

03 ПОСТУП підтримка розвитку

04 ПАРТНЕРСТВО учень • педагог • батьки

 

 

«Оцінювання — не лише результат, а орієнтир для подальшого навчального поступу учня»

_

 

 

 

 

 

 

с. Нове Місто

2026

 

 

 

ЗМІСТ

I. Загальні положення

II. Принципи та функції оцінювання

III. Загальні підходи до оцінювання

IV. Види оцінювання

V. Організація та форми оцінювання

VI. Методи та інструменти оцінювання

VII. Шкали оцінювання

VIII. Критерії оцінювання результатів навчання

IX. Тематичне, семестрове та річне оцінювання

X. Особливості оцінювання за різними формами здобуття освіти

XI. Оцінювання результатів навчання учнів з особливими освітніми потребами

XII. Дострокове оцінювання

XIII. Академічна доброчесність під час оцінювання

XIV. Інформування, пояснення, перегляд та оскарження результатів оцінювання

XV. Повноваження учасників освітнього процесу, внутрішній аналіз та прикінцеві положення
ДОДАТКИ

Додаток 1. Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів
(відповідно до додатка до Системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, затверджених наказом МОН України від 04 травня 2026 року № 722). 

Додаток 2. Алгоритм розроблення критеріїв оцінювання результатів навчання за освітньою галуззю, навчальним предметом / інтегрованим курсом. 

Додаток 3. Алгоритм дій у разі незгоди учня та/або його батьків (інших законних представників) з результатом оцінювання. 

Додаток 4. Алгоритм організації та проведення дострокового оцінювання результатів навчання учнів. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

про систему оцінювання результатів навчання учнів
у ЗЗСО І-ІІІ ст. с. Нове Місто

I. Загальні положення

1.1. Це Положення про систему оцінювання результатів навчання учнів у

ЗЗСО І-ІІІ ст. с. Нове Місто (далі — Положення) визначає загальні засади, підходи, правила та процедури організації оцінювання результатів навчання учнів, застосування видів, форм, методів, інструментів, шкал і критеріїв оцінювання, а також порядок інформування про результати, їх пояснення, перегляду та використання в освітньому процесі.

1.2. Положення розроблено відповідно до Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про академічну доброчесність», державних стандартів відповідних рівнів повної загальної середньої освіти, Системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 04 травня 2026 року № 722, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24 червня 2026 року за № 922/46316,  від 14.08.2026 №1427 «Про затвердження Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»,  освітньої програми та Статуту закладу освіти,  інших нормативно-правових актів у сфері освіти, освітньої програми закладу освіти та локальних актів закладу освіти.

1.3. Дія цього Положення поширюється на оцінювання результатів навчання учнів закладу освіти незалежно від форми здобуття ними повної загальної середньої освіти, з урахуванням вимог законодавства для відповідного рівня повної загальної середньої освіти та року навчання.

1.4. Положення є складовою внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу освіти та застосовується у взаємозв’язку з освітньою програмою, навчальними програмами, правилами академічної доброчесності та іншими локальними актами закладу освіти.

1.5. Система оцінювання результатів навчання учнів є сукупністю взаємопов’язаних процесів оцінювання, спрямованих на визначення ступеня відповідності фактично досягнутих учнями результатів навчання вимогам державних стандартів відповідних рівнів повної загальної середньої освіти та очікуваним результатам навчання, визначеним відповідними модельними навчальними та/або навчальними програмами.

1.6. Система оцінювання результатів навчання учнів спрямована на:

·  визначення ступеня досягнення учнями результатів навчання;

·  забезпечення справедливого, неупередженого, об’єктивного, незалежного, недискримінаційного та доброчесного оцінювання;

·  відстеження динаміки навчального поступу та виявлення освітніх потреб учнів;

·  визначення навчальних труднощів і своєчасне коригування освітнього процесу;

·  забезпечення своєчасного, змістовного та конструктивного зворотного зв’язку;

·  підтримку індивідуального освітнього поступу, самооцінювання та відповідального ставлення учнів до власного навчання;

·  отримання інформації для педагогічних і управлінських рішень щодо якості освіти.

1.7. Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до державних стандартів, освітньої програми закладу освіти, модельних навчальних та/або навчальних програм, критеріїв оцінювання та цього Положення.

1.8. Терміни, використані в цьому Положенні, вживаються у значеннях, визначених законодавством України. Для цілей цього Положення:

оцінка — результат оцінювання, що відображає рівень досягнення результатів навчання учня відносно очікуваних результатів навчання, визначених відповідною модельною навчальною та/або навчальною програмою, і виражається вербально або кількісно — у балах чи рівнях;

оцінювання — процес спостереження за навчальною та пізнавальною діяльністю учнів, а також опису, збору, фіксування та інтерпретації інформації про освітній процес і результати навчання учнів.

1.9. Об’єктами оцінювання є результати навчання учнів.

1.10. Оцінювання здійснюється шляхом співвіднесення фактично досягнутих учнем результатів навчання з очікуваними результатами, визначеними відповідною модельною навчальною та/або навчальною програмою.

1.11. Оцінка результатів навчання учня є конфіденційною інформацією.

1.12. Доступ до індивідуальної оцінки мають педагогічні працівники, які здійснюють відповідне оцінювання, учень, його батьки або інші законні представники, а також інші особи у випадках, передбачених законодавством.

1.13. Питання, не врегульовані цим Положенням, вирішуються відповідно до законодавства України.

II. Принципи та функції оцінювання

2.1. Принципи оцінювання

2.1.1. Оцінювання результатів навчання незалежно від його виду та форми здобуття освіти здійснюється з дотриманням принципів справедливості, неупередженості, об’єктивності, незалежності, недискримінаційності та доброчесності.

2.1.2. Справедливе оцінювання ґрунтується на чітких і зрозумілих критеріях, заздалегідь відомих усім учасникам освітнього процесу, орієнтується на підтримку розвитку учнів та передбачає обов’язкову можливість отримання зворотного зв’язку, пояснення оцінки й оскарження результату оцінювання у разі незгоди.

2.1.3. Неупередженість оцінювання передбачає визначення результату виключно на підставі фактично досягнутих учнем результатів навчання без впливу особистого ставлення, суб’єктивних уподобань або інших обставин, що не є об’єктом оцінювання.

2.1.4. Оцінка не може використовуватися як засіб покарання, заохочення або дисциплінарного впливу.

2.1.5. Поведінка учня, його особисті якості, попередні оцінки чи інші обставини, які безпосередньо не характеризують досягнення результатів навчання, не можуть бути самостійною підставою для визначення чи зміни оцінки.

2.1.6. Об’єктивність оцінювання забезпечується використанням інструментів оцінювання з чіткими і зрозумілими критеріями, що мінімізують множинність тлумачень; застосуванням стандартизованих процедур оцінювання, однакових для всіх учнів, з урахуванням передбачених законодавством адаптацій; можливістю перевірки результатів іншими педагогічними працівниками; фокусуванням виключно на вимірюваних результатах навчання.

2.1.7. Незалежність оцінювання передбачає професійну самостійність педагогічного працівника у визначенні результату оцінювання в межах законодавства, установлених критеріїв та наданої академічної свободи.

2.1.8. Не допускається неправомірний тиск на педагогічного працівника з метою зміни оцінки або впливу на результат оцінювання всупереч установленим критеріям.

2.1.9. Недискримінаційність оцінювання передбачає забезпечення рівних можливостей учнів для демонстрування результатів навчання та адаптування методів і умов оцінювання відповідно до особливостей освітнього процесу, вимог законодавства та освітніх потреб учнів.

2.1.10. Доброчесність оцінювання передбачає дотримання принципів і правил академічної доброчесності всіма учасниками освітнього процесу та ґрунтується на прозорості й відповідальності осіб, які здійснюють оцінювання.

2.2. Функції оцінювання

2.2.1. Оцінювання результатів навчання виконує формувальну, констатувальну, діагностувальну, мотиваційну, коригувальну, прогностичну, розвивальну, виховну та управлінську функції.

2.2.2. Формувальна функція полягає у систематичному відстеженні динаміки навчального поступу учня, визначенні його індивідуальних навчальних потреб та використанні отриманої інформації для підтримки подальшого навчання.

2.2.3. Констатувальна функція полягає у встановленні фактичного рівня досягнення учнем результатів навчання відповідно до визначених критеріїв.

2.2.4. Діагностувальна функція передбачає виявлення стану набутого учнем навчального досвіду, визначення труднощів та причин їх виникнення, а також відстеження динаміки процесу навчання.

2.2.5. Мотиваційна функція спрямована на активізацію внутрішньої мотивації учня до навчання шляхом конструктивного оцінювання, підтримки його навчальних досягнень та позитивного ставлення до власного поступу.

2.2.6. Коригувальна функція передбачає використання результатів оцінювання для своєчасного подолання виявлених труднощів, коригування навчальної діяльності, індивідуалізації завдань, методів і педагогічних підходів.

2.2.7. Прогностична функція полягає у визначенні знань, умінь та інших результатів навчання, необхідних учневі на наступних етапах, а також у формуванні реалістичних очікувань щодо його подальшого навчального поступу.

2.2.8. Розвивальна функція спрямована на розвиток рефлексії, самостійності, здатності до самовдосконалення, аналізу власних сильних сторін і труднощів на основі якісного зворотного зв’язку.

2.2.9. Виховна функція спрямована на формування відповідального ставлення учня до результатів власного навчання, якісного виконання завдань та усвідомлення особистої відповідальності за навчальний поступ.

2.2.10. Управлінська функція полягає у забезпеченні педагогічних працівників і закладу освіти інформацією, необхідною для прийняття обґрунтованих рішень щодо результатів навчання учнів, необхідності надання їм підтримки, переведення до наступного класу та моніторингу якості навчання на рівні закладу освіти.

 

III. Загальні підходи до оцінювання

3.1. Оцінювання результатів навчання здійснюється на засадах компетентнісного підходу.

3.2. Під час оцінювання визначається здатність учня застосовувати набуті знання, уміння, способи діяльності, ставлення та цінності у навчальних, практичних і життєвих ситуаціях.

3.3. Педагогічний працівник орієнтується на досягнення очікуваних результатів навчання, а не лише на механічне відтворення учнем навчальної інформації.

3.4. Для оцінювання використовуються практико-орієнтовані, компетентнісні та інші завдання, які дають можливість визначити рівень розуміння, застосування знань, уміння аналізувати, робити висновки, розв’язувати проблеми, аргументувати позицію та виконувати практичні дії.

3.5. Під час оцінювання увага зосереджується на ступені сформованості відповідного вміння та здатності застосовувати його в діяльності, а не лише на кількості допущених помилок.

3.6. Помилки учня розглядаються як джерело інформації про його навчальні труднощі та потреби і можуть використовуватися для надання зворотного зв’язку та планування подальшої роботи.

3.7. Під час оцінювання педагогічний працівник підтримує позитивне ставлення учнів до власних навчальних досягнень незалежно від рівня таких досягнень.

3.8. Для виявлення рівня сформованості знань, умінь, ставлень і цінностей педагогічний працівник використовує різноманітні методи та інструменти оцінювання, добираючи їх відповідно до мети оцінювання, очікуваних результатів навчання та особливостей навчальної діяльності.

3.9. Оцінювання здійснюється виключно на основі чітких і зрозумілих критеріїв, що дають можливість співвіднести фактично продемонстрований учнем результат з очікуваними результатами навчання.

3.10. Під час формувального оцінювання враховується індивідуальний освітній поступ учня, його динаміка, сильні сторони, труднощі та актуальні навчальні потреби.

3.11. Учні залучаються до самооцінювання та взаємооцінювання відповідно до віку, рівня готовності та мети навчальної діяльності.

3.12. Самооцінювання здійснюється шляхом співвіднесення учнем власного результату з визначеними критеріями та сприяє усвідомленню ним власного поступу, труднощів і наступних кроків у навчанні.

3.13. Взаємооцінювання здійснюється за попередньо визначеними і зрозумілими критеріями та сприяє розвитку здатності аналізувати результати діяльності й надавати конструктивний зворотний зв’язок.

3.14. Педагогічний працівник забезпечує своєчасний, конкретний, коректний і конструктивний зворотний зв’язок, який допомагає учневі усвідомити досягнуті результати, навчальні труднощі та подальші кроки.

3.15. Під час оцінювання враховується рівень сформованості наскрізних умінь, передбачених відповідними державними стандартами, зокрема читання з розумінням, критичного та системного мислення, здатності співпрацювати з іншими, розв’язувати проблеми та інших умінь.

 

IV. Види оцінювання

4.1. Основними видами оцінювання є формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) та державна підсумкова атестація — у випадках і порядку, визначених законодавством.

4.2. Формувальне оцінювання спрямоване на систематичне відстеження динаміки навчального поступу учня, визначення його особистих навчальних потреб, виявлення труднощів та своєчасне коригування подальшої навчальної діяльності.

4.3. Формувальне оцінювання здійснюється педагогічним працівником у процесі навчальної діяльності, а також шляхом самооцінювання та взаємооцінювання учнями. Його результати використовуються насамперед для підтримки навчального поступу, надання зворотного зв’язку та визначення наступних кроків у навчанні.

4.4. Поточне оцінювання здійснюється на визначених етапах освітнього процесу з метою перевірки відповідності фактично досягнутих учнем результатів навчання очікуваним результатам, визначеним відповідною навчальною програмою.

4.5. Поточне оцінювання здійснюється із застосуванням відповідного інструментарію, релевантного до результатів навчання, що підлягають оцінюванню.

4.6. Підсумкове оцінювання здійснюється шляхом зіставлення досягнутих результатів навчання з очікуваними та передбачає узагальнення інформації про ступінь досягнення учнем результатів навчання за відповідний період або структурну одиницю навчальної програми.

4.7. Тематичне оцінювання здійснюється на основі поточного оцінювання за структурною одиницею навчальної програми та/або результатів виконання підсумкової (діагностувальної) роботи.

4.8. Семестрове оцінювання є узагальненням результатів навчання наприкінці вивчення всіх структурних одиниць програми, передбачених для відповідного періоду навчання, та/або результатів підсумкових семестрових робіт.

4.9. Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових оцінок.

4.10. Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття певного рівня повної загальної середньої освіти, вимогам відповідного державного стандарту та проводиться у випадках і порядку, визначених законодавством.

4.11. У разі вибуття учня із закладу освіти або в інших випадках, передбачених законодавством, оцінювання може проводитися достроково відповідно до розділу XII цього Положення.

4.12. Обов’язковому оцінюванню підлягають обов’язкові освітні компоненти, визначені освітньою програмою закладу освіти. Вибіркові освітні компоненти оцінюються відповідно до рішення педагогічної ради закладу освіти.

4.13. Індивідуальні консультації підлягають винятково формувальному оцінюванню.

V. Організація та форми оцінювання

5.1. Залежно від суб’єкта оцінювання застосовуються: оцінювання педагогічним працівником, взаємооцінювання та самооцінювання.

5.2. Оцінювання педагогічним працівником передбачає формулювання зрозумілих освітніх цілей, ознайомлення учнів із критеріями оцінювання, добір відповідних методів та інструментів і надання своєчасного зворотного зв’язку.

5.3. Взаємооцінювання здійснюється учнями в парах та/або групах шляхом співвіднесення результатів навчальної діяльності з попередньо визначеними та зрозумілими критеріями оцінювання. Взаємооцінювання використовується насамперед для розвитку рефлексії, здатності аналізувати результати діяльності та надавати конструктивний зворотний зв’язок.

5.4. Самооцінювання здійснюється учнем шляхом самостійного співвіднесення власних результатів навчання з критеріями оцінювання та сприяє усвідомленню власних досягнень, труднощів і наступних кроків у навчанні.

5.5. Залежно від об’єкта оцінювання застосовуються оцінювання процесу та оцінювання результату.

5.6. Оцінювання процесу здійснюється під час формувального оцінювання та передбачає спостереження за ходом виконання завдань, способами діяльності та рівнем залученості учня.

5.7. Оцінювання результату здійснюється під час поточного та підсумкового оцінювання шляхом аналізу кінцевого результату відповідно до критеріїв оцінювання.

5.8. За способом подання результатів основними формами оцінювання є усна, письмова та практична.

5.9. Усна форма може реалізовуватися через відповідь, пояснення, презентацію, бесіду, захист роботи, обговорення та інші види усної діяльності, що дають змогу визначити відповідні результати навчання.

5.10. Письмова форма може реалізовуватися через письмові завдання, тести, контрольні роботи, есе, розв’язування задач, створення текстів, заповнення таблиць та інші види письмової діяльності.

5.11. Практична форма може реалізовуватися через практичні, лабораторні, дослідницькі, проєктні, творчі, технологічні та інші завдання, під час яких учень демонструє здатність застосовувати набуті знання й уміння.

5.12. Форми оцінювання можуть реалізовуватися очно або з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, у тому числі під час здобуття освіти за дистанційною формою.

5.13. Залежно від кількості залучених учнів організація оцінювання може бути індивідуальною, груповою та фронтальною.

5.14. Конкретну форму й організацію оцінювання педагогічний працівник визначає відповідно до очікуваних результатів навчання, змісту навчального предмета / інтегрованого курсу, вікових та індивідуальних особливостей учнів і умов освітнього процесу.

VI. Методи та інструменти оцінювання

6.1. Педагогічний працівник має право на академічну свободу щодо самостійного вибору методів та інструментів оцінювання з урахуванням специфіки навчального предмета / інтегрованого курсу, очікуваних результатів навчання та особливостей учнів.

6.2. До основних методів оцінювання належать педагогічне спостереження, аналіз продуктів освітньої діяльності та словесні методи.

6.3. Педагогічне спостереження передбачає цілеспрямоване відстеження навчальної діяльності учня і може фіксуватися за допомогою ситуативних нотаток, контрольних переліків у форматі «так / ні», карт спостереження, чек-листів та інших доцільних способів.

6.4. Аналіз продуктів освітньої діяльності передбачає оцінювання досліджень, проєктів, виробів, письмових, практичних, творчих, цифрових та інших робіт за відповідними критеріями оцінювання.

6.5. До словесних методів належать опитування, анкетування, інтерв’ю, бесіда та інші способи отримання інформації про результати навчання.

6.6. Інструментарієм оцінювання є сукупність спеціально розроблених завдань, релевантних до очікуваних результатів навчання.

6.7. Інструментарій оцінювання добирається або розробляється таким чином, щоб запропоновані завдання давали можливість учневі продемонструвати саме ті очікувані результати навчання, для визначення яких здійснюється оцінювання.

6.8. Інструментарій має бути зрозумілим за змістом і формою, відповідати віковим та індивідуальним особливостям учнів, узгоджуватися з критеріями оцінювання та забезпечувати можливість об’єктивного визначення результату.

6.9. Для комплексного оцінювання можуть використовуватися кілька взаємодоповнювальних методів та інструментів.

6.10. Для оцінювання можуть використовуватися цифрові освітні платформи, електронні тести, інтерактивні завдання та інші цифрові засоби відповідно до законодавства.

6.11. Методи й інструменти оцінювання можуть адаптуватися відповідно до освітніх потреб учнів у випадках, передбачених законодавством, за умови збереження сутності результату навчання, що оцінюється, крім випадків правомірної модифікації змісту навчання.

VII. Шкали оцінювання

7.1. Для оцінювання результатів навчання застосовуються дихотомічна, вербальна, рівнева та бальна шкали.

7.2. Дихотомічна шкала передбачає результати «зараховано» / «незараховано».

7.3. Дихотомічна шкала застосовується за рішенням педагогічної ради для оцінювання окремих навчальних предметів / інтегрованих курсів, інших освітніх компонентів, а також результатів навчання учнів у випадках, визначених законодавством, зокрема для окремих категорій учнів, які перебувають за кордоном або проживають (проживали) на територіях, визначених відповідними нормативно-правовими актами.

7.4. Вербальна шкала передбачає оцінювання результатів навчання за допомогою словесних формулювань.

7.5. Рівнева шкала передбачає чотири рівні: початковий (П), середній (С), достатній (Д), високий (В).

7.6. Співвідношення між вербальною, рівневою та бальною шкалами:

Вербальна характеристика	Рівень	Бали
потребує істотної підтримки для досягнення результатів навчання	початковий (П)	1–3
потребує ситуативної підтримки для досягнення результатів навчання	середній (С)	4–6
має посутні успіхи в досягненні результатів навчання	достатній (Д)	7–9
має значні успіхи в досягненні результатів навчання	високий (В)	10–12

7.7. Бальна шкала передбачає оцінювання результатів навчання за 12-бальною системою — від 1 до 12 балів.

7.8. Правила застосування шкал

7.8.1. Для учнів 1–2 року навчання формувальне, поточне та підсумкове оцінювання здійснюються виключно за вербальною шкалою.

7.8.2. Для учнів 3–4 року навчання формувальне оцінювання здійснюється за вербальною шкалою, поточне — за вербальною або рівневою, підсумкове — за рівневою шкалою.

7.8.3. Для учнів 5–12 року навчання формувальне оцінювання здійснюється за вербальною, рівневою або бальною шкалою без урахування його результатів під час підсумкового оцінювання, а поточне та підсумкове оцінювання здійснюються за бальною шкалою.

7.9. У разі запровадження закладом освіти власної шкали оцінювання результатів навчання заклад визначає правила переведення результатів, отриманих за власною шкалою, до шкал, установлених Системою та загальними критеріями оцінювання.

7.10. Результати семестрового, річного оцінювання та державної підсумкової атестації у разі її проведення відображаються у свідоцтві досягнень учня відповідно до законодавства.

VIII. Критерії оцінювання результатів навчання

8.1. Оцінювання здійснюється на підставі чітких, зрозумілих і заздалегідь відомих критеріїв оцінювання.

8.2. Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів визначають єдині підходи до встановлення рівня результатів навчання та ґрунтуються на компетентнісному підході.

8.3. Під час застосування та розроблення критеріїв оцінювання враховуються такі інтегровані показники навчальної та пізнавальної діяльності учнів:

·  когнітивні процеси;

·  навчальна діяльність;

·  рівень самостійності;

·  рівень комунікації та взаємодії;

·  частота вияву умінь.

8.4. Загальні критерії оцінювання, затверджені Міністерством освіти і науки України, є основою для розроблення закладом освіти критеріїв оцінювання за освітніми галузями, навчальними предметами / інтегрованими курсами.

8.5. Під час розроблення критеріїв враховуються загальні критерії оцінювання, відповідний державний стандарт, очікувані результати навчання, модельна навчальна та/або навчальна програма, особливості навчального предмета / інтегрованого курсу та відповідна шкала оцінювання.

8.6. Критерії мають бути чіткими, конкретними, зрозумілими, співвіднесеними з очікуваними результатами навчання, придатними для практичного застосування та такими, що мінімізують неоднозначне тлумачення.

8.7. Критерії не можуть включати показники, що не є результатами навчання. Поведінка учня, його особисті якості або ставлення педагогічного працівника до учня не можуть бути критеріями оцінювання результатів навчання.

8.8. Для окремих видів навчальної діяльності педагогічний працівник може конкретизувати критерії відповідно до змісту завдання та очікуваних результатів навчання.

8.9. Учні ознайомлюються з критеріями до здійснення відповідної оцінювальної діяльності. Ознайомлення може здійснюватися усно, шляхом надання критеріїв разом із завданням, через паперові чи електронні носії або в інший доступний спосіб.

8.10. Самооцінювання та взаємооцінювання здійснюються за відповідними критеріями, які за потреби можуть подаватися у формі, адаптованій до віку учнів.

8.11. Заклад освіти може розробляти, у тому числі із залученням усіх учасників освітнього процесу, критерії оцінювання, адаптовані для дистанційної форми та інших форм здобуття освіти.

8.12. Критерії, розроблені закладом освіти, оформлюються і затверджуються у порядку, визначеному закладом освіти в межах його повноважень.

8.13. Критерії оцінювання оприлюднюються на вебсайті закладу освіти, а у разі його відсутності — на вебсайті засновника не пізніше ніж через десять робочих днів із дня їх затвердження.

8.14. Заклад освіти забезпечує доступність актуальної редакції критеріїв для педагогічних працівників, учнів та їхніх батьків або інших законних представників.

8.15. Критерії переглядаються у разі зміни законодавства, державних стандартів, освітньої, модельної навчальної чи навчальної програми або за потреби їх уточнення за результатами практичного застосування.

8.16. Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів, затверджені Міністерством освіти і науки України, наведено в додатку 1 до цього Положення та застосовуються як нормативна основа для розроблення критеріїв оцінювання за освітніми галузями, навчальними предметами / інтегрованими курсами.

8.17. Орієнтовну послідовність розроблення та конкретизації критеріїв оцінювання за освітньою галуззю, навчальним предметом / інтегрованим курсом наведено в додатку 2 до цього Положення.

IX. Тематичне, семестрове та річне оцінювання

9.1. Тематичне оцінювання

9.1.1. Тематичне оцінювання здійснюється за структурною одиницею навчальної програми та має відображати ступінь досягнення учнем результатів навчання, передбачених відповідною структурною одиницею.

9.1.2. Тематичне оцінювання здійснюється на основі результатів поточного оцінювання та/або результатів виконання підсумкової (діагностувальної) роботи.

9.1.3. Проведення окремої підсумкової (діагностувальної) роботи не є обов’язковою умовою тематичного оцінювання, якщо наявні результати дають змогу об’єктивно визначити ступінь досягнення очікуваних результатів навчання.

9.1.4. Якщо наявної інформації недостатньо, педагогічний працівник може провести підсумкову (діагностувальну) роботу або запропонувати іншу оцінювальну діяльність, спрямовану на визначення відповідних результатів навчання.

9.1.5. Тематична оцінка визначається шляхом узагальнення інформації про досягнення учнем відповідних результатів навчання відповідно до критеріїв оцінювання.

9.1.6. Механічне обчислення середнього арифметичного поточних оцінок саме по собі не визначає тематичну оцінку.

9.2. Семестрове оцінювання

9.2.1. Семестрове оцінювання є узагальненням результатів навчання наприкінці відповідного періоду навчання.

9.2.2. Семестрове оцінювання здійснюється на основі результатів навчання за структурними одиницями програми, передбаченими для відповідного періоду, та/або результатів підсумкових семестрових робіт.

9.2.3. Проведення окремої підсумкової семестрової роботи з кожного навчального предмета / інтегрованого курсу не є обов’язковим, якщо інше не визначено законодавством або відповідною освітньою / навчальною програмою.

9.2.4. Семестрова оцінка має відображати ступінь досягнення очікуваних результатів навчання за відповідний період та визначається на основі сукупності наявних результатів.

9.2.5. Механічне обчислення середнього арифметичного тематичних або поточних оцінок саме по собі не визначає семестрову оцінку.

9.3. Річне оцінювання

9.3.1. Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових оцінок.

9.3.2. Річна оцінка відображає узагальнений результат навчання учня за відповідний навчальний рік.

9.3.3. Механічне обчислення середнього арифметичного семестрових оцінок не є обов’язковою процедурою визначення річної оцінки.

9.3.4. Проведення окремої річної контрольної роботи виключно для визначення річної оцінки не є обов’язковим, якщо інше не передбачено законодавством.

9.4. Достатність результатів та окремі випадки

9.4.1. Для визначення підсумкової оцінки педагогічний працівник повинен мати достатню інформацію про ступінь досягнення учнем відповідних результатів навчання.

9.4.2. Достатність інформації визначається не лише кількістю зафіксованих оцінок, а можливістю обґрунтовано встановити ступінь досягнення результатів навчання.

9.4.3. Якщо інформації недостатньо, педагогічний працівник може запропонувати додаткову оцінювальну діяльність, спрямовану на визначення відповідних результатів навчання.

9.4.4. Відсутність учня під час проведення окремої оцінювальної роботи сама по собі не є результатом навчання та не є підставою для встановлення низької оцінки.

9.4.5. Повторне оцінювання результатів навчання здійснюється у випадках і порядку, передбачених законодавством та локальними актами закладу освіти, з дотриманням установлених критеріїв оцінювання.

 

 

X. Особливості оцінювання за різними формами здобуття освіти

10.1. Загальні принципи, критерії, шкали та правила оцінювання застосовуються незалежно від форми здобуття повної загальної середньої освіти, якщо інше не встановлено законодавством.

10.2. Особливості організації оцінювання за конкретною формою здобуття освіти визначаються законодавством, що регулює відповідну форму, освітньою програмою закладу освіти та цим Положенням у частині, що їм не суперечить.

10.3. Під час дистанційного навчання оцінювання може здійснюватися з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

10.4. Під час дистанційного оцінювання можуть використовуватися усні відповіді засобами відео- або аудіозв’язку, письмові роботи в електронній формі, електронні тести, проєкти, практичні та творчі завдання, цифрові продукти та інші доцільні інструменти.

10.5. Педагогічний працівник забезпечує чіткість інструкцій, строків, способу виконання, правил використання джерел і цифрових засобів та критеріїв оцінювання.

10.6. Технічні труднощі, що об’єктивно унеможливили виконання або подання завдання у визначений спосіб, не можуть автоматично трактуватися як недосягнення результату навчання.

10.7. За можливості учневі надається інший доступний спосіб продемонструвати відповідний результат навчання.

10.8. Оцінювання за індивідуальними формами здобуття освіти здійснюється відповідно до законодавства, що регулює відповідну форму.

10.9. Це Положення не замінює спеціальних процедур організації екстернатної, сімейної (домашньої) форми, педагогічного патронажу чи інших форм здобуття освіти.

10.10. У випадках, передбачених законодавством, для окремих категорій учнів за рішенням педагогічної ради може застосовуватися дихотомічна шкала «зараховано» / «незараховано».

XI. Оцінювання результатів навчання учнів з особливими освітніми потребами

11.1. Оцінювання результатів навчання учнів з особливими освітніми потребами здійснюється за загальними критеріями оцінювання, які можуть бути адаптовані з урахуванням особливостей освітнього процесу, освітнього середовища та індивідуальних освітніх потреб учня.

11.2. Критерії оцінювання можуть бути адаптовані відповідно до особливостей освітнього процесу, особливостей освітнього середовища, індивідуальних навчальних цілей у разі модифікації змісту навчального предмета / інтегрованого курсу та індивідуального навчального плану — за його наявності.

11.3. Адаптація оцінювання може передбачати зміну способу подання завдання, форми відповіді, темпу та часу виконання, використання допоміжних засобів, організації робочого місця та інших умов, необхідних для забезпечення доступності оцінювання.

11.4. Адаптація не повинна змінювати сутність результату навчання, що оцінюється, крім випадків модифікації змісту навчання відповідно до законодавства.

11.5. У разі модифікації змісту навчального предмета / інтегрованого курсу оцінювання здійснюється відповідно до індивідуальних навчальних цілей учня.

11.6. За наявності індивідуального навчального плану оцінювання здійснюється з урахуванням його положень.

11.7. Педагогічний працівник добирає методи та інструменти оцінювання з урахуванням особливих освітніх потреб учня, забезпечуючи можливість продемонструвати фактично досягнуті результати навчання.

11.8. Наявність особливих освітніх потреб не може бути підставою для автоматичного підвищення або зниження оцінки.

XII. Дострокове оцінювання

12.1. У разі вибуття учня із закладу освіти, зокрема у зв’язку з виїздом за кордон, наданням соціальної відпустки, призовом на військову службу або за інших обставин, передбачених законодавством, оцінювання результатів навчання може бути проведене достроково.

12.2. Метою дострокового оцінювання є визначення результатів навчання, фактично досягнутих учнем на момент його проведення, та належне оформлення відповідних результатів.

12.3. Дострокове оцінювання може ініціюватися повнолітнім учнем, батьками або іншими законними представниками неповнолітнього учня, а також закладом освіти у випадках, передбачених законодавством.

12.4. Організація дострокового оцінювання здійснюється керівником закладу освіти або уповноваженою ним особою в межах повноважень, визначених законодавством.

12.5. Учень та його батьки або інші законні представники інформуються про строки, форми, умови та критерії дострокового оцінювання.

12.6. Під час дострокового оцінювання враховуються результати навчання, уже продемонстровані учнем упродовж відповідного періоду навчання.

12.7. Якщо наявної інформації недостатньо для визначення окремих результатів навчання, учневі може бути запропонована додаткова оцінювальна діяльність.

12.8. Завдання для дострокового оцінювання мають відповідати результатам навчання, які учень мав можливість опанувати до моменту його проведення.

12.9. Не допускається оцінювання змісту, який учень відповідно до організації освітнього процесу ще не вивчав.

12.10. Результати дострокового оцінювання фіксуються у документації закладу освіти відповідно до законодавства.

12.11. Алгоритм організації та проведення дострокового оцінювання результатів навчання учнів наведено в додатку 4 до цього Положення.

XIII. Академічна доброчесність під час оцінювання

13.1. Оцінювання результатів навчання здійснюється з обов’язковим дотриманням принципів і правил академічної доброчесності всіма учасниками освітнього процесу.

13.2. Під час виконання навчальних завдань, результати яких підлягають оцінюванню, не допускаються академічний плагіат, фабрикація, фальсифікація, несамостійне виконання завдання, отримання або надання недозволеної допомоги та інші порушення академічної доброчесності, визначені законодавством.

13.3. Педагогічний працівник до початку виконання завдання за потреби повідомляє учням вимоги щодо самостійності виконання, дозволені джерела інформації, можливість використання довідкових матеріалів, цифрових засобів та інші умови виконання завдання.

13.4. Використання цифрових технологій, у тому числі засобів автоматизованого генерування контенту, під час оцінювання здійснюється відповідно до умов конкретного завдання та вимог академічної доброчесності.

13.5. У разі виявлення порушення академічної доброчесності застосовуються заходи реагування та санкції відповідно до законодавства та/або внутрішніх актів закладу освіти.

13.6. Порядок розгляду порушень академічної доброчесності визначається законодавством та локальними актами закладу освіти з питань академічної доброчесності.

XIV. Інформування, пояснення, перегляд та оскарження результатів оцінювання

14.1. Інформування про результати

14.1.1. Інформування учня та його батьків або інших законних представників про результати навчання здійснюється шляхом індивідуальних зустрічей і консультацій, використання паперових та/або електронних носіїв, інформаційно-комунікаційних технологій, фіксування результатів у свідоцтві досягнень та інших способів індивідуальної комунікації, що не суперечать законодавству.

14.1.2. Інформування здійснюється своєчасно, у зрозумілій формі та з дотриманням вимог конфіденційності.

14.1.3. Не допускається безпідставне публічне оприлюднення індивідуальних результатів навчання учнів або їх використання для принизливого порівняння чи ранжування.

14.2. Право на пояснення

14.2.1. Учень має право отримати пояснення щодо визначеного результату оцінювання.

14.2.2. Педагогічний працівник надає пояснення з урахуванням очікуваних результатів навчання, критеріїв оцінювання, умов виконання завдання та фактично продемонстрованого учнем результату.

14.3. Незгода з результатом оцінювання

14.3.1. У разі незгоди з результатом оцінювання учень має право звернутися до педагогічного працівника, який здійснював оцінювання, за поясненням.

14.3.2. Педагогічний працівник роз’яснює застосовані критерії та підстави визначення оцінки.

14.3.3. Якщо питання не врегульовано, учень, а щодо неповнолітнього учня — його батьки або інші законні представники, можуть звернутися до керівника закладу освіти у порядку, визначеному законодавством та локальними актами закладу освіти.

14.4. Перегляд результату

14.4.1. Перегляд результату оцінювання здійснюється у випадках та порядку, передбачених законодавством та локальними актами закладу освіти.

14.4.2. Під час розгляду враховуються критерії оцінювання, завдання, виконане учнем, результат його виконання, пояснення педагогічного працівника та інші матеріали, що безпосередньо стосуються оцінювання.

14.4.3. Перегляд результату не означає автоматичного підвищення оцінки. За результатами розгляду попередній результат може бути підтверджений або змінений за наявності обґрунтованих підстав.

14.4.4. Звернення щодо результату оцінювання не може бути підставою для упередженого ставлення до учня або погіршення умов його подальшого навчання.

14.4.5. Загальний алгоритм дій у разі незгоди учня та/або його батьків (інших законних представників) з результатом оцінювання наведено в додатку 3 до цього Положення. Спеціальні процедури коригування або перегляду окремих видів оцінювання застосовуються відповідно до чинного законодавства.

XV. Повноваження учасників освітнього процесу, внутрішній аналіз та прикінцеві положення

15.1. Педагогічні працівники

15.1.1. Педагогічний працівник здійснює оцінювання результатів навчання, добирає методи та інструменти оцінювання, застосовує встановлені критерії, ознайомлює учнів із критеріями, забезпечує зворотний зв’язок, фіксує результати відповідно до законодавства, дотримується принципів академічної доброчесності та конфіденційності, надає пояснення щодо визначеної оцінки.

15.1.2. Педагогічний працівник несе професійну відповідальність за обґрунтованість, неупередженість, об’єктивність та відповідність оцінювання встановленим критеріям і вимогам законодавства.

15.2. Учні

15.2.1. Учень має право знати критерії оцінювання, отримувати інформацію про власні результати, зворотний зв’язок і пояснення оцінки, брати участь у самооцінюванні та взаємооцінюванні, а також оскаржувати результат оцінювання у встановленому порядку.

15.2.2. Учень зобов’язаний дотримуватися умов виконання оцінювальних завдань та правил академічної доброчесності.

15.3. Батьки або інші законні представники

15.3.1. Батьки або інші законні представники мають право отримувати інформацію про результати навчання дитини, застосовувані критерії та підходи до оцінювання, отримувати роз’яснення та звертатися до закладу освіти з питань оцінювання.

15.3.2. Не допускається тиск на педагогічного працівника з метою зміни оцінки всупереч установленим критеріям і процедурі оцінювання.

15.4. Педагогічна рада

15.4.1. Педагогічна рада розглядає питання оцінювання в межах повноважень, визначених законодавством.

15.4.2. Педагогічна рада приймає рішення щодо застосування дихотомічної шкали та оцінювання вибіркових освітніх компонентів у випадках, передбачених законодавством.

15.5. Керівник закладу освіти

15.5.1. Керівник закладу освіти забезпечує умови для виконання вимог законодавства щодо оцінювання, організовує введення в дію локальних актів, забезпечує оприлюднення критеріїв у визначених законодавством випадках, організовує розгляд звернень щодо оцінювання та забезпечує дотримання встановлених принципів і процедур.

15.5.2. Керівник закладу освіти не має права вимагати зміни оцінки всупереч установленим критеріям і процедурі оцінювання та забезпечує розгляд спірних питань у межах своїх повноважень.

15.6. Внутрішній аналіз системи оцінювання

15.6.1. Заклад освіти в межах внутрішньої системи забезпечення якості освіти може здійснювати аналіз функціонування системи оцінювання з метою визначення її відповідності законодавству, зрозумілості для учасників освітнього процесу, об’єктивності, справедливості та ефективності.

15.6.2. Для аналізу можуть використовуватися узагальнені результати навчання, результати внутрішнього моніторингу, опитування учасників освітнього процесу, аналіз критеріїв, звернень щодо оцінювання та інші джерела інформації, що не суперечать законодавству.

15.6.3. Результати внутрішнього аналізу використовуються для вдосконалення процедур оцінювання, критеріїв, організації зворотного зв’язку, визначення потреб педагогічних працівників у професійному розвитку та прийняття управлінських рішень.

15.6.4. Під час внутрішнього аналізу забезпечується конфіденційність індивідуальних результатів навчання учнів.

15.7. Прикінцеві положення

15.7.1. Це Положення є локальним нормативним актом закладу освіти.

15.7.2. Положення затверджується та вводиться в дію відповідно до законодавства, статуту закладу освіти та встановленого в закладі порядку прийняття локальних актів.

15.7.3. Положення діє до прийняття його нової редакції або визнання таким, що втратило чинність.

15.7.4. Положення не потребує щорічного перезатвердження, якщо зміни законодавства, державних стандартів, освітньої програми або організації системи оцінювання не зумовлюють необхідності його перегляду.

15.7.5. Зміни та доповнення до Положення вносяться у порядку, визначеному для прийняття локальних актів закладу освіти.

15.7.6. Положення переглядається у разі зміни законодавства, державних стандартів, нормативних вимог до оцінювання або за потреби вдосконалення локальних процедур.

15.7.7. У разі суперечності окремих норм цього Положення актам вищої юридичної сили застосовуються норми чинного законодавства.

15.7.8. Заклад освіти забезпечує доступ учасників освітнього процесу до актуальної редакції цього Положення.

15.7.9. Додатки 1–4 є невід’ємними складовими цього Положення та застосовуються в частині, що не суперечить законодавству України.

 

 

 

 

Додаток 1
до Положення про систему оцінювання
результатів навчання учнів
у закладі загальної середньої освіти

ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ
оцінювання результатів навчання учнів

(відповідно до додатка до Системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 04 травня 2026 року № 722)

Рівень	Бал	За когнітивними процесами	За навчальною діяльністю	За рівнем самостійності	За рівнем комунікації та взаємодії	За частотою вияву вмінь
Початковий	1	сприймає інформацію, отриману від особи, яка провадить педагогічну діяльність (далі - педагогічний працівник) (інших осіб), намагається відповідати на прості запитання за змістом отриманої інформації, припускаючись суттєвих змістових і логічних помилок	виконує частину навчальних дій / простих завдань за наданим зразком	долучається до індивідуальної або групової навчальної діяльності лише за участі педагогічного працівника; потребує постійного зовнішнього контролю	уникає комунікації, реагує на звернення лише за зовнішнього спонукання; не виявляє інтересу до спільного обговорення, не реагує на думки інших	виявляє вміння в окремих випадках
	2	розпізнає частину інформації, отриманої від педагогічного працівника або із запропонованих джерел, намагається відповідати на прості запитання за змістом отриманої інформації, припускаючись змістових і логічних помилок	виконує навчальні дії / прості завдання за наданим зразком	долучається до індивідуальної або групової навчальної діяльності лише за участі педагогічного працівника; потребує постійного зовнішнього контролю	уникає комунікації, реагує на звернення лише за зовнішнього спонукання; не виявляє інтересу до спільного обговорення, не реагує на думки інших	виявляє вміння в окремих випадках
	3	відтворює за зразком частину інформації, отриманої від педагогічного працівника або із запропонованих джерел, відповідає на прості запитання за змістом отриманої інформації, припускаючись змістових і логічних помилок	виконує навчальні дії / прості завдання за наданим зразком	долучається до індивідуальної або групової навчальної діяльності лише за участі або з допомогою педагогічного працівника; потребує періодичного зовнішнього контролю	уникає комунікації, реагує на звернення лише за зовнішнього спонукання; не виявляє інтересу до спільного обговорення, не реагує на думки інших	виявляє вміння в окремих випадках
Середній	4	відтворює основну інформацію, отриману від педагогічного працівника або із запропонованих джерел, знаходить в отриманій інформації відповіді на прості запитання	виконує типові репродуктивні завдання за зразком / запропонованим алгоритмом	долучається до індивідуальної або групової навчальної діяльності з допомогою педагогічного працівника; виконує частину завдання під час роботи в групі з допомогою інших учасників групи	включається в комунікацію за ініціативою інших; реагує на звернення не завжди по суті; взаємодіє з групою формально	виявляє вміння епізодично
	5	застосовує інформацію, отриману від педагогічного працівника або із запропонованих джерел, формулює за змістом отриманої інформації окремі запитання	виконує репродуктивні завдання за зразком / запропонованим алгоритмом	долучається до індивідуальної або групової навчальної діяльності з допомогою або під керівництвом педагогічного працівника; виконує спільне завдання в групі з частковою допомогою інших учасників групи	підтримує діалог, ініційований іншими; взаємодіє з групою пасивно	виявляє вміння епізодично
	6	застосовує інформацію, отриману від педагогічного працівника або із запропонованих джерел, формулює уточнювальні запитання за змістом отриманої інформації	виконує частково-пошукові завдання за зразком / запропонованим алгоритмом	долучається до індивідуальної або групової навчальної діяльності під керівництвом педагогічного працівника; виконує спільне завдання в групі відповідно до визначених обов’язків, за потреби звертається по допомогу до інших учасників групи	підтримує діалог, ініційований іншими; виявляє готовність до взаємодії, проте не завжди діє активно	виявляє вміння епізодично
Достатній	7	знаходить у запропонованих джерелах потрібну інформацію, перетворює один вид інформації в інший за зразком, формулює запитання за змістом отриманої інформації	виконує окремі дослідницькі завдання за узгодженим алгоритмом, розпізнає стандартні проблемні ситуації, розв’язує їх відомим способом	долучається до індивідуальної або групової навчальної діяльності з опосередкованою допомогою педагогічного працівника, співпрацює під час роботи в групі	долучається до комунікації переважно з ініціативи інших; виявляє готовність до взаємодії, проте не завжди діє активно	виявляє вміння постійно в типових ситуаціях
	8	зіставляє і порівнює за заданою ознакою інформацію, отриману з різних джерел, перетворює один вид інформації в інший	виконує типові дослідницькі завдання, вирізняє проблемні ситуації з-поміж запропонованих, розв’язує їх відомим способом	долучається до індивідуальної або групової навчальної діяльності з опосередкованою допомогою педагогічного працівника, активно співпрацює з іншими учасниками групи, виконуючи навчальні завдання, визначає свої завдання в груповій роботі	долучається до комунікації, за потреби ініціює комунікацію; порівнює позиції учасників комунікації; бере участь у пошуку рішень	виявляє вміння постійно в типових ситуаціях
	9	аналізує інформацію, отриману з різних джерел	виконує типові дослідницькі та окремі частково-пошукові завдання; вибирає з-поміж запропонованих можливі способи розв’язання проблемних ситуацій	долучається до індивідуальної або групової навчальної діяльності з опосередкованою допомогою педагогічного працівника; активно співпрацює з іншими, виконуючи типові й нетипові завдання	долучається до комунікації та може її ініціювати; аналізує позиції інших осіб, розвиває ідеї, запропоновані іншими; порівнює власні думки з думками інших, наводить аргументи	виявляє вміння постійно в типових ситуаціях
Високий	10	узагальнює інформацію, отриману з різних джерел	виконує дослідницькі та окремі творчі завдання; вибирає із множини відомих доцільні способи розв’язання проблемних ситуацій, пропонує альтернативні способи розв’язання проблемних ситуацій	долучається до організації роботи групи / активно співпрацює в групі для досягнення навчальних цілей; аналізує власні навчальні дії та дії групи щодо досягнення навчальних цілей	ініціює комунікацію, конструктивно реагує на думки інших; пропонує ідеї, обстоює їх	виявляє вміння системно в типових і нетипових ситуаціях
	11	оцінює інформацію, отриману з різних джерел за наданими критеріями	виконує дослідницькі та творчі завдання; пропонує різні способи розв’язання проблемних ситуацій і розв’язує їх різними способами	планує та організовує співпрацю в групі для досягнення навчальних цілей; конструктивно взаємодіє у групі, аналізує та обґрунтовує власні навчальні дії, аналізує дії групи щодо досягнення навчальних цілей	активно ініціює та підтримує комунікацію; оцінює позиції інших та власну позицію в обговоренні, розвиває думки інших учасників комунікації	виявляє вміння системно в типових і нетипових ситуаціях
	12	оцінює інформацію, отриману з різних джерел	виконує дослідницькі та творчі завдання; пропонує різні способи розв’язання нестандартних проблемних ситуацій і розв’язує їх доцільними способами, аргументуючи свій вибір	усвідомлено діє в нестандартних ситуаціях самостійно / в парі / групі, оцінює ризики й прогнозує наслідки; обґрунтовує, аналізує та оцінює власні навчальні дії, планує свій подальший навчальний поступ; ініціює / планує / організовує співпрацю в групі для досягнення навчальних цілей; оцінює власний внесок та діяльність групи для отримання очікуваного результату	виступає посередником у комунікації; оцінює позиції інших та власну позицію в обговоренні, формує власну лінію обґрунтування; спрямовує взаємодію на досягнення спільної мети; надає конструктивний зворотний зв’язок	виявляє вміння системно в типових і нетипових ситуаціях

Примітка. Загальні критерії відтворено відповідно до додатка до Системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, затверджених наказом МОН України від 04.05.2026 № 722 (у чинній редакції).

 

 

 

Додаток 2

до Положення про систему оцінювання
результатів навчання учнів
у закладі загальної середньої освіти

АЛГОРИТМ

розроблення критеріїв оцінювання результатів навчання за освітньою галуззю, навчальним предметом / інтегрованим курсом

1. Загальні положення

1.1. Цей Алгоритм визначає рекомендовану послідовність дій педагогічних працівників під час розроблення та конкретизації критеріїв оцінювання результатів навчання учнів за освітньою галуззю, навчальним предметом / інтегрованим курсом.

1.2. Критерії оцінювання розробляються на основі:

·       вимог відповідного державного стандарту повної загальної середньої освіти; 

·       Загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 04 травня 2026 року № 722; 

·       очікуваних результатів навчання, визначених модельною навчальною та/або навчальною програмою; 

·       освітньої програми закладу освіти; 

·       особливостей відповідної освітньої галузі, навчального предмета / інтегрованого курсу; 

·       шкали оцінювання, що застосовується відповідно до законодавства та Положення про систему оцінювання результатів навчання учнів у закладі освіти. 

1.3. Критерії оцінювання мають забезпечувати можливість встановити ступінь досягнення учнем визначених результатів навчання та бути чіткими, конкретними, зрозумілими, вимірюваними і придатними для практичного застосування.

1.4. Критерії розробляються не для оцінювання особистості, поведінки, старанності чи дисциплінованості учня, а для оцінювання фактично продемонстрованих ним результатів навчання.

1.5. Під час розроблення критеріїв ураховуються п'ять інтегрованих показників навчальної та пізнавальної діяльності, визначених Загальними критеріями оцінювання:

1.    когнітивні процеси; 

2.    навчальна діяльність; 

3.    рівень самостійності; 

4.    рівень комунікації та взаємодії; 

5.    частота вияву умінь. 

 

2. Послідовність розроблення критеріїв оцінювання

Крок 1. Визначити нормативну основу

2.1. Перед розробленням критеріїв педагогічний працівник опрацьовує:

·       державний стандарт відповідного рівня освіти; 

·       Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів; 

·       відповідну модельну навчальну та/або навчальну програму; 

·       освітню програму закладу освіти; 

·       інші нормативні документи, що регулюють оцінювання з відповідної освітньої галузі, навчального предмета / інтегрованого курсу. 

Результат кроку: визначено нормативні вимоги, яким мають відповідати критерії оцінювання.

 

Крок 2. Визначити результати навчання, що підлягають оцінюванню

2.2. Педагогічний працівник визначає очікувані результати навчання, передбачені відповідною навчальною програмою, та встановлює, що саме повинен продемонструвати учень, щоб підтвердити їх досягнення.

Для цього доцільно відповісти на запитання:

·       що учень має знати та розуміти? 

·       що учень має вміти виконувати? 

·       які знання та вміння має застосовувати? 

·       які проблеми або навчальні завдання має вміти розв'язувати? 

·       які висновки має вміти робити та обґрунтовувати? 

·       який продукт або результат діяльності може продемонструвати досягнення очікуваного результату? 

Результат кроку: визначено конкретні результати навчання, які підлягатимуть оцінюванню.

 

Крок 3. Визначити об'єкт оцінювання

2.3. Для кожного результату навчання визначається, який прояв навчальної діяльності учня дасть змогу встановити ступінь його досягнення.

Об'єктом оцінювання може бути, зокрема:

·       усна відповідь; 

·       письмова робота; 

·       розв'язання проблемного або практичного завдання; 

·       виконання дослідження; 

·       практична або лабораторна робота; 

·       проєкт; 

·       презентація; 

·       створений текст; 

·       творчий продукт; 

·       цифровий продукт; 

·       виконання певної дії; 

·       аргументоване судження; 

·       інший результат навчальної діяльності, що дає можливість встановити досягнення очікуваного результату. 

Результат кроку: визначено, за якими проявами діяльності учня встановлюватиметься досягнення результату навчання.

 

Крок 4. Визначити показники, за якими оцінюватиметься результат

2.4. Під час формулювання критеріїв педагогічний працівник співвідносить результат навчання з відповідними інтегрованими показниками Загальних критеріїв.

Не кожне завдання обов'язково має одночасно оцінювати всі п'ять показників. Добираються ті показники, які безпосередньо відповідають результату навчання та змісту конкретної оцінювальної діяльності.

2.5. Когнітивні процеси можуть характеризувати здатність учня:

·       розпізнавати; 

·       пригадувати; 

·       відтворювати; 

·       пояснювати; 

·       порівнювати; 

·       класифікувати; 

·       аналізувати; 

·       узагальнювати; 

·       встановлювати зв'язки; 

·       робити висновки; 

·       оцінювати; 

·       застосовувати набуті знання у нових ситуаціях. 

2.6. Навчальна діяльність може характеризувати здатність учня:

·       виконувати навчальні завдання; 

·       застосовувати способи діяльності; 

·       планувати послідовність дій; 

·       використовувати набуті знання та вміння; 

·       розв'язувати навчальні й практичні проблеми; 

·       створювати відповідний продукт діяльності. 

2.7. Рівень самостійності характеризує ступінь допомоги, якої потребує учень під час виконання завдання: від істотної або ситуативної підтримки до самостійного виконання та здатності діяти у нових ситуаціях.

2.8. Рівень комунікації та взаємодії може характеризувати здатність учня:

·       висловлювати власну думку; 

·       пояснювати та аргументувати; 

·       сприймати позиції інших; 

·       брати участь у діалозі; 

·       взаємодіяти в парі або групі; 

·       використовувати відповідні засоби комунікації. 

2.9. Частота вияву умінь характеризує, наскільки стало, послідовно та в різних навчальних ситуаціях учень демонструє відповідне вміння.

Результат кроку: визначено показники, за якими оцінюватиметься конкретний результат навчання.

 

3. Формулювання критеріїв

Крок 5. Сформулювати критерії через спостережувані дії учня

3.1. Критерій має описувати конкретний результат або дію, яку можна спостерігати та оцінити.

Доцільно використовувати дієслова, що характеризують результат діяльності:

визначає, називає, пояснює, описує, порівнює, розрізняє, класифікує, застосовує, аналізує, встановлює, обґрунтовує, аргументує, моделює, розв'язує, створює, досліджує, оцінює, робить висновки, презентує.

3.2. Не рекомендується формулювати критерії через характеристики, які неможливо безпосередньо співвіднести з результатом навчання, наприклад: «старанний», «уважний», «активний», «дисциплінований», «добре працював».

3.3. Один критерій бажано формулювати так, щоб він характеризував один конкретний аспект результату або логічно пов'язану сукупність умінь.

Приклад:

Очікуваний результат:

Учень аналізує інформацію з кількох джерел та формулює обґрунтований висновок.

Можливі критерії:

·       добирає інформацію, необхідну для виконання завдання; 

·       визначає головну інформацію; 

·       порівнює інформацію з різних джерел; 

·       встановлює взаємозв'язки; 

·       формулює висновок; 

·       обґрунтовує висновок відповідними фактами. 

 

4. Визначення рівнів досягнення результату

Крок 6. Співвіднести критерії із відповідною шкалою оцінювання

4.1. Рівень досягнення результату визначається відповідно до шкали оцінювання, яка застосовується для відповідного року навчання.

4.2. Під час розроблення рівневих характеристик педагогічний працівник орієнтується на Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів, наведені в додатку 1 до Положення.

4.3. Для характеристики поступового зростання рівня досягнення результатів навчання враховуються:

·       складність виконуваних дій; 

·       повнота і правильність виконання; 

·       здатність застосовувати знання та вміння; 

·       рівень самостійності; 

·       здатність переносити набуті способи діяльності у нові ситуації; 

·       обґрунтованість суджень і висновків; 

·       сталість вияву відповідних умінь. 

4.4. Рівневі характеристики не повинні зводитися лише до кількості допущених учнем помилок.

Орієнтир для формулювання рівневих характеристик

Рівень	Загальна логіка досягнення результату
Початковий	Учень демонструє окремі елементи результату навчання, виконує завдання або окремі дії за істотної підтримки.
Середній	Учень демонструє основні складові результату, виконує типові завдання із ситуативною підтримкою, застосовує відомі способи діяльності.
Достатній	Учень у цілому самостійно і послідовно демонструє очікуваний результат, застосовує знання та вміння у знайомих і частково змінених ситуаціях, пояснює та обґрунтовує свої дії.
Високий	Учень самостійно, системно й усвідомлено демонструє результат, застосовує набуті знання й уміння у нових ситуаціях, аналізує, обґрунтовує, оцінює та творчо використовує набуте.

4.5. Конкретні характеристики кожного рівня визначаються відповідно до результату навчання, який оцінюється, та не можуть механічно переноситися з одного виду діяльності на інший.

 

5. Добір завдань та інструментів оцінювання

Крок 7. Перевірити відповідність завдання критеріям

5.1. Після формулювання критеріїв педагогічний працівник добирає або розробляє завдання, за допомогою яких учень матиме реальну можливість продемонструвати відповідний результат навчання.

5.2. Під час добору завдання необхідно перевірити:

·       чи відповідає воно очікуваному результату навчання; 

·       чи дає змогу оцінити визначені критерії; 

·       чи є зміст завдання зрозумілим учневі; 

·       чи відповідає рівень складності меті оцінювання; 

·       чи не перевіряє завдання ті знання або вміння, які не були предметом навчання; 

·       чи дозволяє завдання продемонструвати різні рівні досягнення результату; 

·       чи відповідають умови виконання віковим та освітнім потребам учнів. 

5.3. Якщо завдання не дає можливості продемонструвати результат, визначений критерієм, таке завдання не може бути достатньою підставою для оцінювання цього результату.

 

6. Перевірка якості розроблених критеріїв

Крок 8. Провести самоперевірку критеріїв

Перед використанням критеріїв педагогічному працівникові доцільно перевірити їх за таким чек-листом:

№	Запитання для перевірки	Так / потребує уточнення
1	Чи відповідають критерії державному стандарту та навчальній програмі?
2	Чи пов'язані вони з конкретними очікуваними результатами навчання?
3	Чи оцінюють вони саме результат навчання, а не поведінку чи особисті якості учня?
4	Чи можна спостерігати або перевірити те, що описано критерієм?
5	Чи зрозуміло сформульовано критерії для учнів?
6	Чи відповідають критерії завданням, за допомогою яких здійснюватиметься оцінювання?
7	Чи дають критерії можливість розрізнити різні рівні досягнення результату?
8	Чи враховано відповідні інтегровані показники Загальних критеріїв?
9	Чи не допускають формулювання неоднозначного тлумачення?
10	Чи можна на підставі критеріїв аргументовано пояснити учневі визначений результат оцінювання?

6.1. Якщо на одне або декілька запитань неможливо дати позитивну відповідь, критерії доцільно уточнити до початку їх застосування.

 

7. Ознайомлення учнів із критеріями

Крок 9. Зробити критерії зрозумілими учневі

7.1. Учні мають бути ознайомлені з критеріями до початку виконання діяльності, результати якої підлягають оцінюванню.

7.2. Критерії можуть повідомлятися:

·       усно; 

·       разом із завданням; 

·       у вигляді таблиці, рубрики, чек-листа; 

·       на електронній освітній платформі; 

·       через електронний журнал або інший цифровий ресурс; 

·       в інший доступний спосіб. 

7.3. Формулювання критеріїв, які безпосередньо надаються учням, мають відповідати їхньому віку та бути зрозумілими без додаткового складного тлумачення.

7.4. Критерії можуть використовуватися учнями для самооцінювання та взаємооцінювання.

 

8. Адаптація критеріїв

8.1. У випадках, передбачених законодавством, критерії, методи, інструменти та/або умови оцінювання можуть адаптуватися з урахуванням освітніх потреб учня.

8.2. Для учнів з особливими освітніми потребами критерії застосовуються з урахуванням особливостей освітнього процесу й середовища, індивідуальних навчальних цілей у разі модифікації змісту навчального предмета / інтегрованого курсу та індивідуального навчального плану — за його наявності.

8.3. У разі адаптації зміст результату навчання, що оцінюється, не змінюється.

8.4. У разі модифікації змісту навчального предмета / інтегрованого курсу критерії визначаються відповідно до індивідуальних навчальних цілей учня.

 

9. Узгодження, затвердження та оприлюднення критеріїв

9.1. Критерії оцінювання за освітніми галузями, навчальними предметами / інтегрованими курсами розробляються на основі Загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів відповідно до Положення.

9.2. Критерії оформлюються та затверджуються у порядку, визначеному закладом освіти в межах його повноважень.

9.3. Під час розроблення критеріїв може здійснюватися професійне обговорення та узгодження підходів педагогічними працівниками, які викладають відповідний навчальний предмет / інтегрований курс або працюють у межах відповідної освітньої галузі.

9.4. Критерії оцінювання оприлюднюються на вебсайті закладу освіти, а в разі його відсутності — на вебсайті засновника у строк, установлений законодавством.

9.5. Критерії переглядаються у разі зміни законодавства, державного стандарту, освітньої, модельної навчальної та/або навчальної програми, а також за потреби їх уточнення.

 

 

 

\Додаток 3

до Положення про систему оцінювання
результатів навчання учнів
у закладі загальної середньої освіти

АЛГОРИТМ

дій у разі незгоди учня та/або його батьків (інших законних представників) з результатом оцінювання

1. Загальні положення

1.1. Цей Алгоритм визначає загальні засади та послідовність дій у разі незгоди учня та/або його батьків (інших законних представників) з результатом оцінювання та застосовується з урахуванням виду оцінювання і спеціальних процедур, установлених законодавством.

1.2. Учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів навчання. 

1.3. У разі незгоди з результатом оцінювання учневі забезпечується можливість:

• отримати зворотний зв’язок; 
• отримати пояснення визначеної оцінки; 
• ознайомитися з критеріями, за якими здійснювалося оцінювання; 
• оскаржити результат оцінювання відповідно до законодавства та цього Положення. 

1.4. Звернення щодо результату оцінювання не означає автоматичної зміни або підвищення оцінки.

1.5. Розгляд питання має ґрунтуватися на фактично продемонстрованих результатах навчання, критеріях оцінювання та дотриманні встановленої процедури оцінювання.

 

2. Отримання пояснення щодо результату оцінювання

2.1. У разі незгоди з результатом формувального, поточного, тематичного, семестрового або іншого оцінювання учень має право звернутися до педагогічного працівника, який здійснював відповідне оцінювання, за поясненням.

2.2. Щодо результату оцінювання неповнолітнього учня за поясненням також можуть звернутися його батьки або інші законні представники.

2.3. Педагогічний працівник пояснює:

• які результати навчання підлягали оцінюванню; 
• які критерії застосовувалися; 
• які результати фактично продемонстрував учень; 
• яким чином продемонстровані результати співвіднесені з критеріями; 
• що стало підставою для визначення відповідної оцінки. 

2.4. Пояснення має ґрунтуватися на критеріях оцінювання та результатах навчання і не може ґрунтуватися на поведінці, дисципліні, особистих якостях учня чи суб’єктивному ставленні до нього.

2.5. За можливості учневі та/або його батькам (іншим законним представникам) надається можливість ознайомитися з виконаною роботою, застосованими критеріями та іншими матеріалами, які безпосередньо стосуються оцінювання.

 

3. Звернення до керівника закладу освіти

3.1. Якщо після отримання пояснення питання не врегульовано, учень, а щодо неповнолітнього учня — його батьки або інші законні представники, мають право звернутися до керівника закладу освіти.

3.2. Звернення подається та розглядається відповідно до законодавства і локальних актів закладу освіти з урахуванням спеціальних процедур, установлених для відповідного виду оцінювання.

3.3. Під час розгляду звернення перевіряються:

• відповідність завдання очікуваним результатам навчання; 
• наявність та застосування критеріїв оцінювання; 
• відповідність визначеної оцінки продемонстрованим результатам; 
• дотримання принципів справедливості, неупередженості, об’єктивності, недискримінаційності та доброчесності; 
• дотримання встановленої процедури оцінювання. 

3.4. Для забезпечення об’єктивності за потреби може бути забезпечена перевірка відповідних результатів іншим педагогічним працівником у порядку, що не суперечить законодавству.

 

4. Незгода із семестровою оцінкою

4.1. У разі бажання скоригувати семестрову оцінку застосовується процедура, встановлена чинними нормативно-правовими та іншими актами Міністерства освіти і науки України для відповідного рівня освіти та року навчання.

4.2. Заклад освіти не встановлює власних правил коригування семестрової оцінки, які суперечать або звужують процедури та права, передбачені законодавством.

4.3. У випадках, для яких законодавством передбачено коригування або повторне семестрове оцінювання, його організація, строки, форма проведення, склад осіб, які здійснюють оцінювання, оформлення результатів та внесення записів до документації визначаються чинними на момент застосування нормативно-правовими актами.

5. Коригування результатів річного оцінювання

5.1. Коригування результатів річного оцінювання здійснюється відповідно до Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14 липня 2015 року № 762, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2015 року за № 924/27369, у чинній редакції.

5.2. Для вирішення питання, пов’язаного з коригуванням результатів річного оцінювання, повнолітній учень, один із батьків або інший законний представник неповнолітнього учня може подати відповідне звернення до закладу освіти. 

5.3. Для розгляду такого звернення в закладі освіти може створюватися комісія.

5.4. Порядок діяльності, чисельність і персональний склад комісії затверджує керівник закладу освіти. 

5.5. За результатами розгляду звернення комісія може рекомендувати проведення коригування результатів річного оцінювання учня.

5.6. Результати розгляду звернення та рекомендації комісії оформлюються протоколом її засідання. 

5.7. Відповідно до рекомендацій комісії коригування результатів річного оцінювання здійснюється шляхом повторного семестрового оцінювання одного або двох семестрів.

5.8. Повторне семестрове оцінювання проводиться за письмовими завданнями, що мають охоплювати зміст усіх тем, вивчених протягом відповідного семестру, та за графіком, затвердженим керівником закладу освіти. 

5.9. Результати коригування річного оцінювання оформлюються відповідним наказом керівника закладу освіти. 

 

6. Оскарження рішення педагогічної ради

6.1. Повнолітній учень, один із батьків або інший законний представник неповнолітнього учня має право звернутися до закладу освіти для оскарження рішення педагогічної ради щодо:

• переведення учня на наступний рік навчання; 
• вибуття із закладу освіти; 
• випуску із закладу освіти. 

Таке право та механізм розгляду звернення прямо передбачені Порядком № 762. 

6.2. Для розгляду звернення може створюватися комісія відповідно до пункту 5.3 цього Алгоритму.

6.3. За наслідками розгляду комісія може рекомендувати:

• залишити оскаржуване рішення педагогічної ради без змін; 
• змінити його; 
• скасувати; 
• прийняти нове рішення; 
• провести коригування результатів річного оцінювання. 

7. Результати розгляду звернення

7.1. Якщо за результатами розгляду встановлено, що оцінювання проведено відповідно до критеріїв та встановленої процедури, результат оцінювання залишається без змін.

7.2. У разі виявлення технічної, арифметичної або іншої очевидної помилки у фіксуванні результату вона виправляється в порядку, установленому законодавством для ведення відповідної документації.

7.3. Якщо законодавством для конкретного виду оцінювання передбачено коригування або повторне оцінювання, воно проводиться відповідно до спеціальної процедури.

7.4. Не допускається довільна зміна оцінки:

• на прохання учня або батьків без установлених підстав; 
• під тиском будь-яких осіб; 
• для уникнення конфлікту; 
• з підстав, не пов’язаних із результатами навчання. 

 

8. Гарантії дотримання прав

8.1. Під час розгляду питання щодо результатів оцінювання забезпечуються:

• повага до честі й гідності учня та педагогічного працівника; 
• об’єктивність та неупередженість; 
• конфіденційність індивідуальних результатів навчання; 
• можливість надати пояснення; 
• дотримання вимог законодавства. 

8.2. Звернення учня або його батьків (інших законних представників) щодо результату оцінювання не може бути підставою для упередженого ставлення до учня або погіршення умов його подальшого навчання.

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

до Положення про систему оцінювання
результатів навчання учнів
у закладі загальної середньої освіти

АЛГОРИТМ

організації та проведення дострокового оцінювання результатів навчання учнів

1. Загальні положення

1.1. Цей Алгоритм визначає організаційні засади та послідовність дій під час проведення дострокового оцінювання результатів навчання учнів у закладі освіти.

1.2. Дострокове оцінювання організовується відповідно до законодавства у сфері загальної середньої освіти, Системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від  04 травня 2026 року № 722, наказу МОН №1427 від 14.08.2026 «Про затвердження Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»,  освітньої програми закладу освіти та цього Положення.

1.3. Дострокове оцінювання є процедурою визначення результатів навчання учня раніше від установленого освітнім процесом строку проведення відповідного підсумкового оцінювання.

1.4. Дострокове оцінювання не є окремою шкалою чи самостійним видом оцінювання та здійснюється з дотриманням загальних принципів, критеріїв і правил оцінювання результатів навчання.

1.5. Проведення дострокового оцінювання має забезпечувати об'єктивне визначення ступеня досягнення учнем результатів навчання, передбачених відповідною освітньою та/або навчальною програмою.

2. Підстави для організації дострокового оцінювання

2.1. Дострокове оцінювання може організовуватися у разі вибуття учня із закладу освіти, коли існує необхідність визначити результати його навчання до завершення відповідного періоду навчання.

2.2. Підставами для організації дострокового оцінювання можуть бути, зокрема, виїзд учня за кордон, надання соціальної відпустки, призов на військову службу та інші обставини, пов’язані з вибуттям учня із закладу освіти, у випадках, передбачених законодавством.

2.3. Наявність підстави для дострокового оцінювання не повинна призводити до зниження вимог до результатів навчання або створення для учня необґрунтовано складніших умов.

3. Ініціювання дострокового оцінювання

3.1. Питання про проведення дострокового оцінювання ініціюється повнолітнім учнем, одним із батьків або іншим законним представником неповнолітнього учня. У випадках, коли необхідність дострокового оцінювання випливає з документально підтверджених обставин вибуття учня, його організація може бути забезпечена закладом освіти відповідно до законодавства.

3.2. Звернення щодо проведення дострокового оцінювання подається керівнику закладу освіти у спосіб, визначений законодавством та правилами документообігу закладу.

3.3. У зверненні зазначаються обставини, що зумовлюють необхідність дострокового оцінювання, та, за можливості, період, протягом якого воно може бути проведене.

3.4. Заклад освіти визначає можливість проведення дострокового оцінювання з урахуванням обставин, зазначених у зверненні, результатів навчання, які мають бути оцінені, та можливості забезпечити об'єктивність процедури.

 

4. Визначення обсягу результатів навчання

4.1. Перед проведенням дострокового оцінювання педагогічний працівник визначає результати навчання, які мають бути оцінені.

4.2. Обсяг оцінювання визначається відповідно до результатів навчання, передбачених навчальною програмою за відповідний період.

4.3. Під час визначення обсягу дострокового оцінювання враховуються результати навчання учня, які вже були отримані та зафіксовані до моменту проведення дострокового оцінювання.

4.4. Учень не повинен повторно підтверджувати результати навчання, які вже достатньо встановлені на підставі попередньої оцінювальної діяльності, якщо інше не випливає з особливостей відповідного виду підсумкового оцінювання.

5. Підготовка до оцінювання

5.1. До проведення дострокового оцінювання учня та/або його батьків (інших законних представників) інформують про:

• дату та час проведення; 
• навчальний предмет / інтегрований курс; 
• результати навчання, що підлягатимуть оцінюванню; 
• форму та спосіб проведення; 
• критерії оцінювання; 
• за потреби — організаційні умови проведення. 

5.2. Інформація має бути надана завчасно у спосіб, що дає учневі можливість ознайомитися з умовами оцінювання.

5.3. Завдання для дострокового оцінювання мають відповідати очікуваним результатам навчання та критеріям, що застосовуються до відповідного виду оцінювання.

 

6. Проведення дострокового оцінювання

6.1. Дострокове оцінювання здійснює педагогічний працівник, який викладає відповідний навчальний предмет / інтегрований курс, якщо інше не передбачено законодавством або об'єктивними обставинами.

6.2. Форма, метод та інструменти оцінювання визначаються відповідно до результатів навчання, що підлягають оцінюванню.

6.3. Дострокове оцінювання може проводитися в усній, письмовій, практичній, цифровій або комбінованій формі залежно від специфіки навчального предмета / інтегрованого курсу та результатів навчання.

6.4. Під час оцінювання застосовуються ті самі загальні принципи та підходи до визначення результатів навчання, що й під час оцінювання у звичайні строки.

6.5. Для учнів з особливими освітніми потребами забезпечуються необхідні адаптації умов, методів та інструментів оцінювання відповідно до законодавства, цього Положення та індивідуальних потреб учня.

6.6. Достроковий характер оцінювання сам по собі не може бути підставою для зниження або підвищення оцінки.

7. Визначення результату

7.1. Результат дострокового оцінювання визначається відповідно до критеріїв та шкали оцінювання, установлених для відповідного року навчання.

7.2. Під час визначення підсумкового результату враховуються результати навчання, отримані учнем протягом відповідного періоду, та результати дострокової оцінювальної діяльності.

7.3. Визначена оцінка має відображати фактичний ступінь досягнення учнем результатів навчання, а не факт дострокового проходження оцінювання.

7.4. Учневі надається зворотний зв'язок щодо результатів дострокового оцінювання відповідно до загальних правил, установлених Положенням.

8. Фіксування результатів

8.1. Результати дострокового оцінювання фіксуються в документації закладу освіти відповідно до вимог законодавства та правил ведення відповідної документації.

8.2. Результат дострокового оцінювання враховується під час визначення відповідного підсумкового результату навчання у порядку, встановленому законодавством і цим Положенням.

8.3. Окреме створення комісії для проведення дострокового оцінювання не вимагається, крім випадків, коли необхідність її створення прямо передбачена законодавством.

8.4. Не допускається запровадження для учня додаткових форм звітності або документів, не передбачених законодавством чи об'єктивною необхідністю організації процедури.

9. Незгода з результатом дострокового оцінювання

9.1. У разі незгоди з результатом дострокового оцінювання учень та/або його батьки (інші законні представники) мають право отримати пояснення щодо визначеної оцінки та застосованих критеріїв.

9.2. Подальший розгляд питання здійснюється відповідно до Додатка 3 до цього Положення та спеціальних процедур, установлених законодавством для відповідного виду оцінювання.